Гадаєте, лише у великому місті є сучасно обладнані школи? Помиляєтесь. Ліцею селища Бессарабське, що на Одещині, може позаздрити будь-яка міська школа. Чому? Зараз ви дізнаєтесь, що ж такого є в цій школі, чого немає в більшості інших.
Ключові моменти
Ліцей у селищі Бессарабське на Одещині — приклад сучасної сільської школи з інноваційним підходом.
Укриття під усією будівлею обладнане класами, мультимедіа, запасами води й харчів.
Є STEM-лабораторія з 3D-принтером, гуртками робототехніки та програмування.
Учні мають клас «Захист України» із дронами, макетами зброї, тренажерами й інтерактивним тиром.
Школа входить у двадцятку найкращих в області, має медалістів і переможців олімпіад та спортивних змагань.
Перше, що впадає в очі на підході до школи – це стадіон зі штучним покриттям, освітленням і спортивним обладнанням. Окремо розташований майданчик з тренажерами.
На вході в школу – рамка з системою контролю доступу, металодетектором. Тут всіх зустрічає шкільний офіцер поліції Ігор Григорович.
Пропускна система в школу діє другий рік, батьки, і вчителі цим задоволені. Ігор здійснює обхід території, допомагає у виховній роботі, дбає про безпеку, супроводжує дітей в укриття під час повітряних тривог. Роботи в Ігоря вистачає – в школі навчаються майже 650 учнів, отже, усяке буває. «Порядку стало значно більше», – вважають батьки і педагоги.
Перше, що здивувало, – це укриття. Багато їжджу по школах, однак тут побачила саме велике укриття, розташоване під усією будівлею школи, з ремонтом, окремими класами, мультимедійним обладнанням і проєкторами. В укритті є резервне освітлення, запаси води, сухпайки тощо.
Друге – зона розвантаження для відпочинку та зняття стресу, де з дітьми працює шкільний психолог. Зона складається з двох приміщень з м’якими меблями, купою психологічних ігор, сенсорних матеріалів, – чого там тільки немає.
Я потрапила на заняття з ароматерапії: малюєш собі під музику картинку з кави, кориці, вдихаєш аромати… Дуже заспокоює.
І третє диво – STEM-лабораторія, в якій за допомогою 3D-принтера діти роблять деталі і конструюють роботів.
Цьогоріч у школі відкрили клас «Захисту України» зі справжніми дронами, автоматами, учбовими мінами, інтерактивним тиром, обладнанням для домедичної допомоги, засобами індивідуального захисту, приладами нічного бачення тощо.
Його батько – Володимир Ткаченко – керував Тарутинською школою тринадцять років.
– Батько був новатором в освіті – у дев’яності він першим в районі взяв 100 гектарів землі та відкрив спецрахунок, куди надходили гроші від оренди землі, що витрачалися на шкільні потреби. А я перший в колишньому Тарутинському районі перевів школу на автономне фінансування.
Згідно з новим законодавством минулого року шкільні землі були передані в комунальну власність громади та виставлені на аукціон. Проте в нас є домовленість з керівництвом селищної ради про те, що орендна плата повертається на наш рахунок.
Господарство в нас велике – дитсадок, два спортзали, їдальня, харчоблоки, три шкільні будівлі, стадіон. Щоб все це утримувати, потрібні кошти. За роки війни ми почали співпрацювати з благодійними фондами, грантовими проектами, програмами «Юнісеф». Сьогодні в кожному кабінеті є проектори, мультимедійні дошки, принтери, комп’ютери, ламінатори. В школі і укритті встановлено 34 роутери. Зі спецрахунку ми оновили вісім кабінетів і вже отримали нові меблі ще на п’ять. В цьому році за проектом «ДОККА» в нас відбудеться облаштування двох кабінетів в укритті. Мета на 2026-й рік – капітальний ремонт харчоблоку.
За рейтингом серед 352 шкіл Одеської області за підсумками НМТ ми – у двадцятці найкращих. Майже кожного року випускаємо золотих медалістів. За останні три роки шість наших учнів здали НМТ на 200 балів. Також наші учні – постійні переможці та призери в обласних змаганнях, конкурсах, у конкурсі Малої академії наук, обласних олімпіад тощо.
Мене хвилює майбутнє ліцею. Багато батьків з дітьми виїхали за кордон. Чи зможемо ми в 2027 році зберегти статус ліцею згідно з новими вимогами освітньої реформи – 90 дітей на паралелі, поки що відповісти не можу.
Зараз освіта має готувати учня до того, як діяти у світі, що змінюється. Я сам вчитель історії і розумію, що саме сьогодні відбуваються незворотні історичні процеси. І наші діти повинні бути готові переживати їх разом з нами.
Оксана Кострова, заступник директора з виховної роботи:
– Я переїхала в Бессарабське з Херсону під час війни. Просто приїхала до родичів. А потім, коли зрозуміла, що в Херсон для мене повернення немає, зняла квартиру і пішла працювати в школу.
І хоча раніше працювала в школі, була вражена сучасним обладнанням Бессарабського ліцею. Прийняли мене тут добре, швидко знайшла спільну мову з колективом.
На сьогодні в 28 класах навчається 654 учня. У школі є вісім інклюзивних класів, де вчаться 11 учнів з особливими потребами. Навчаються 18 дітей переселенців – є такі, що залишилися без батьків через війну. З ними працює психолог Катерина Лінкар.
Ганна Бучкова, заступниця директора з навчальної роботи:
– Мене дуже турбує, що через війну кількість дітей зменшується. Зараз у початковій школі навчаються 232 дитини, в цьому році всього два перших класи – 51 дитина. І з кожним роком – все менше.
Йде обговорення, щоб у 2027 році в старші класи збирати дітей з усього колишнього Тарутинського району, але ж для цього потрібен інтернат. Це добре, що наша школа обладнана, однак головне – щоб в нас були діти, тоді й ліцей буде.
Григорій Церковний, вчитель фізкультури, основ здоров’я і предмету «Захист України»:
– Наші діти – постійні переможці в спортивних змаганнях, у військово-патріотичній грі «Сокіл-Джура», з волейболу, футболу, баскетболу. 51 наш спортсмен отримує стипендію за спортивні досягнення. Тільки в цьому році наші юнаки посіли перші місця в області зі спортивного туризму, з волейболу, баскетболу, у Всеукраїнській фізкультурно-оздоровчий грі Cool Games, з футзалу у Всеукраїнській шкільній лізі «Пліч-о-пліч».
В цьому році в ліцеї облаштували кабінет «Захист України». Учні вивчають тактику, дрони та безпілотні системи, сучасне озброєння, тактичну медицину, топографію, основи стрільби, кібербезпеку. Хтось вважає, ніби предмет «Захист України» надмірно «військово орієнтований». Скажу так: молоді життєво необхідні ці знання, щоб захистити себе, рідних, країну.
Марія Табанова, керівник STEM-лабораторії:
– За фахом я викладач хімії та біології, однак завжди захоплювалася інформатикою. Тому, коли мені запропонували пройти курси підвищення кваліфікації в напрямі інформатика-робототехніка, із задоволенням погодилася.
Охочих займатися в стемлабораторії дуже багато. Заняття в гуртку безкоштовні. Але не всіх можемо прийняти, бо ще мало комплектів деталей для збирання роботів. Ми їх робимо на 3D-принтері, однак котуша для нього коштує 3-4 тисячі гривень, а виготовити з неї можна лише 2-3 деталі. Проте навіть з того, що маємо, діти створили двох роботів, які посіли на Всеукраїнському конкурсі друге і третє місця. В лабораторії є й гурток «Юні програмісти», де діти знайомляться з основами програмування.
Сашко, 3-А клас, переселенець з Херсонської області:
– Мені школа дуже подобається, в нас хороша вчителька, маю багато друзів. Клас красивий, купа ігор. І селище гарне – тут так тихо, спокійно. Наша школа – найкраща.
Ганна, 10-Б клас:
– В нас дуже сучасна школа, гарні вчителі. Особливо подобаються два спортзали, стадіон зі штучним покриттям.
Я граю у волейбольній команді, в нас багато нагород. Їздимо на різні змагання. Мені цікаво тут вчитися.
Марія Іванова, мати учня:
– Я задоволена, що в школі безкоштовне харчування дітей. Кухарі готують чудово, моєму сину подобаються обіди. Це дуже важливо для мене як для матері, знати, що моя дитина не голодна, доки я на роботі.
Федір Попов, батько учня:
– Мене радує, що в школі зроблене добре укриття. Коли почалася війна, діти вчилися дистанційно, як на мене – це не навчання, а якісь муки. Потім у дві зміни, бо спочатку укриття не було розраховане на всіх учнів. Це теж було незручно. Зараз же школа працює в нормальному режимі, і це дуже важливо.
Оксана Маєва, мама учениці:
– Для мене головне – якість знань, які моя дитина отримує в школі. У ліцеї працює сильний педагогічний колектив. Після закінчення ліцею майже всі діти вступають у виші, коледжі.
Бессарабська школа заснована в 1940 році. Знаходиться в трьох приміщеннях, два з них двоповерхові. Разом зі стадіоном, тренажерним майданчиком, усіма будівлями займає площу п’ять з половиною гектарів.
Читайте також:
Анонсе зображення ілюстративне
В Одеському національному академічному театрі опери та балету презентували оновлену постановку опери «Запорожець за Дунаєм»… Read More
Російські окупанти знову почали мінувати Чорне море, використовуючи авіабомби із саморобними детонаторами, що значно ускладнює… Read More
Прикордонники Ізмаїльського загону запобігли спробі незаконного ввезення наркотиків до України. Інцидент стався в пункті пропуску… Read More
Одна вулиця – як три різні історії про Одесу. Спочатку її назвали на честь герцога,… Read More
Російські обстріли пошкодили в Україні до 60% інфраструктури видобутку газу. Через це у місті очікують… Read More
Сильна злива, яка обрушилася на Одесу 30 вересня, затопила вулиці і вплинула на стан морської… Read More
