Робота в окупації та за кордоном: як обчислюють стаж для призначення пенсії?

Стаж у полоні оплатить держава

Як ми вже писали, відтепер час перебування у полоні зараховуватимуть до страхового стажу. Такий пункт нещодавно вписали у Закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058. Зміни внесено на підставі Закону «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» №2010-IX від 26.01.2022 року (набув чинності 19 листопада).

Відповідно до цих змін, полонені тепер підлягатимуть пенсійному страхуванню. Страхові внески за них за весь період позбавлення особистої свободи і протягом шести місяців після визволення сплачуватиме держава. Відтак період полону зараховуватиметься до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до стажу робіт у шкідливих умовах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Нагадаємо, що стаж роботи, набутий до 2004 року, підтверджується насамперед трудовою книжкою. А з 1 січня 2004 року стаж називається страховим і підтверджується даними про сплату страхових внесків.

Що таке страховий стаж?
Страховий стаж – це період,  протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Види стажу і категорії працівників

Відповідно до статті 24 вказаного вище Закону №1058, загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають:

• 1) всі громадяни, які офіційно працюють на території України, включаючи іноземців (якщо інше не встановлено міжнародними договорами);
• 2) фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
• 3) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність і отримують дохід від цієї діяльності;
• 4) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України філіях (якщо інше не встановлено міжнародними договорами);
• 4а) працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження;
• 5) громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах, відокремлених підрозділах іноземних підприємств, міжнародних організацій, розташованих на території України;
• 6) особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, громадських об’єднаннях і отримують заробітну плату за роботу на таких посадах;
• 7) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних силах України, інших військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
• 8) особи, які доглядають дитину до досягнення нею трирічного віку і отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та (або) при народженні дитини, при усиновленні дитини;
• 9) один із непрацюючих працездатних батьків або опікунів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, важкохворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, і за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу відповідно до законодавства;
• 10) особи, які отримують допомогу з тимчасової непрацездатності (перебувають на лікарняному), а також особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують державну допомогу;
• 11) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу»;
• 12) патронатні вихователі, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують відповідне грошове забезпечення;
• 13) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
• 14) непрацюючий інший з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

П’ятнадцятим пунктом зазначеної статті тепер є пункт про полонених.

Отже, все, що зазначено вище, зараховується до страхового стажу. Головна умова – сплата тим чи іншим шляхом внесків на пенсійне страхування.

Якщо роботи немає

Окрім сказаного вище, до страхового стажу також включаються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, тобто отримувала:

• допомогу з безробіття (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності);
• допомогу з часткового безробіття, в тому числі на період карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України хвороби COVID-19;
• матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

***

Особи, які не підлягають загальнообов’язковому пенсійному страхуванню і ще не досягли пенсійного віку, можуть самостійно сплачувати за себе страхові внески, уклавши договір про добровільне пенсійне страхування. Якщо людина офіційно не працює, але має кошти, то таким чином вона може здобувати стаж, фактично його купуючи. Це має гарантувати отримання від держави майбутньої пенсії.

Читайте також:

• Хто може отримати пенсію за померлого в окупації?
• Пенсії у 2023 році: які зміни на нас чекають?
• Коли виплатять пенсії на звільнених територіях?