У місті Подільськ Одеської області за радянських часів було побудовано пам'ятник-мавзолей. Це один із трьох, що були побудовані за часів СРСР: Леніну у Москві, Миколі Пирогову у Вінниці і Григорію Котовському у Котовську (нині Подільськ).
Григорій Котовський (1881-1925) – грабіжник, революційний діяч і радянський воєначальник. В часи Російської імперії очолював бойову групу партії соціалістів-революціонерів, але швидко розірвав з нею стосунки й займався грабіжництвом на чолі власної банди. Двічі засуджувався до каторжних робіт, зокрема вдруге — довічно.
Вийшов на волю після Лютневої революції 1917 року та приєднався до партії лівих есерів. З 1918 року — у більшовицькій партії, командував Тираспольським червоним загоном, грабував фінансові установи білої Добровольчої армії.
У 1919-1922 роках — командир кавалерійських бригади, дивізії, корпусу в Червоній армії, воював проти українських військ, білих на Кавказі, на польському фронті. Брав участь у придушенні селянських повстань в Україні.
Після Громадянської війни — на високих державних посадах в Росії. Загинув за нез’ясованих обставин. Тіло Котовського забальзамували й поклали в мавзолей у Подільську.
Мавзолей героя Громадянської війни Григорія Котовського було зведено після загадкової смерті комдива. Як стверджують краєзнавці, Котовського – командира червоноармійських загонів і безпосереднього учасника «червоного терору» – застрелив його знайомий Мейер Зайдер 6 серпня 1925 року. Цього ж року збудували мавзолей. Проте він був знищений під час окупації міста румунськими військами 1941 року. Більше того, окупанти не тільки стерли з лиця землі будівлю, але і викинули останки Котовського в траншею, куди скидали тіла розстріляних жителів міста.
Робочі нібито згодом таємно відкрили траншею, перепоховали розстріляних, а останки Котовського зібрали в мішок і зберігали до 1944 року, до звільнення міста.
У 1965 році все ж вирішили побудувати новий мавзолей за проектом одеського архітектора Проценка, але у зменшеному вигляді. Це була стела зі склепом. Останки Котовського помістили у цинкову труну з віконцем.
До декомунізації Подільськ носив ім’я Котовського. І хоч туристичні маршрути пролягали і до «другої мумії СРСР», охочих зайти всередину мавзолею було небагато.
У 2016 році депутати міськради Подільська вирішили поховати останки Григорія Котовського на міському кладовищі. Проте рішення досі не виконано, оскільки не отримано дозвіл від родичів на перепоховання — адже вони хотіли забрати останки до Молдови.
Надходило прохання з Молдови про перепоховання полководця у місті Хинчешти – на батьківщині Котовського. Але на запит Молдови Україна поки не відповіла.
У 2017 році зацікавилася пам’ятником червоного комдива і москва. Але міністерство культури України відмовило у передачі демонтованого пам’ятника і останків, посилаючись на те, що склеп-могила діяча Громадянської війни занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка історії місцевого значення.
Влада Подільська звернулася до Міністерства культури за роз’ясненням, чи буде мавзолей вилучатися з реєстру культурної спадщини в зв’язку з декомунізацією. На що отримала відповідь, що будівля не підпадає під дію закону про декомунізацію, оскільки є місцем поховання. Проте листування не припинено – Міністерство культури й досі вивчає питання.
А жителі Подільська навіть не впевнені, чи насправді у склепі знаходяться останки Григорія Котовського.
Читайте також:
Завтра, у п'ятницю, 20 вересня 2024 року, в Одесі та Одеській області очікується невеликий дощ… Читати далі
Не любите пекуче літнє сонце? Активно працюєте влітку і немає часу на відпустку? Тоді відпочинок… Читати далі
Шістнадцятирічний Назар Ковальчук з невеличкого села Вербове Ананьївської громади з дитинства бореться з важкою недугою,… Читати далі
На пленарному засіданні сесії Одеської міської ради було затверджено новий проєкт утримання центрального парку імені… Читати далі
За прогнозами Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) цієї зими в Україні… Читати далі
Минулого місяця депутати Ренійської міськради ухвалили чергові рішення про виділення ділянок землі на березі Дунаю… Читати далі