Про кота Макса, якого врятувала невловима сила що тягнула господарів додому

Поїхали, залишивши кота на сусіда

Вдома залишався Макс – наш кіт. Його ми планували залишити на сусіда, як і завжди, коли доводилося від’їжджати на тривалий час із дому.

Але цього разу щось пішло не так. Сусіда вдома не було. І ми не змогли залишити йому ключі від квартири, аби він годував Макса і випускав його на прогулянку. Ми поспішали на потяг, а кіт не відходив від валіз, заглядав у вічі і немов просив взяти його з собою. Він не бажав виходити з квартири, і нам ледве вдалося виставити його за двері. 

Ми поїхали на вокзал, вирішивши, що зателефонуємо сусідові з Києва. З ним ми жили надзвичайно дружно, по-добросусідськи. Дружба поширилася і на братів наших менших. Тож проблем не було, бо Макс товаришував із сусідською кішечкою Муркою і вони часто їли і відпочивали разом то у нас, то у сусіда, напевне, вважаючи наші квартири своїм спільним житлом.

Врятували від голоду шкірки від бананів

Спілкування з дітьми – бальзам на душу. Тож менше ніж тиждень ми ніколи не гостювали у Києві. А тоді якась невловима сила тягнула додому. Хоча новорічно-різдвяні свята у родинному колі з піснями, вікторинами, прогулянка до зеленої красуні на Хрещатик та багато запланованих вистав і вабили залишитися. Проте через три дні ми зібралися додому. 

– А Макса ніде немає, — приголомшив своїм повідомленням сусід, зустрівши нас на сходах.

…Відчиняли двері під мявкання Макса, що роздавалося з квартири. Кіт зустрічав нас вдома, виказуючи все, що він про нас думає.

А вийшло так. Виходячи з дому, я виставила кота в коридор. І поки закривала двері, він встиг прошмигнути в квартиру. На щастя, двері в ванну кімнату залишилися відчиненими і він міг пити воду з миски. А їсти нашому щасливчику довелося шкірку від бананів, що залишилася у сміттєвому відрі. З підвіконня були скинуті на підлогу всі вазони, бо Макс прагнув подати сусідові знак, коли той його кликав, розшукуючи надворі. 

Я обіймала кота, просила у нього пробачення, дякувала Богу і з жахом уявляла, що могло статися, якби ми залишилися гостювати довше.

Бажання в мить, коли трапляються дива

Кажуть, у Новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна просити, що завгодно. Адже у ці чарівні дні трапляються дива, збуваються бажання. Тоді просила віка і здоров’я для всіх членів моєї родини — і Макс був одним із нас. 

В цю Новорічну ніч разом з усією країною я просила у Бога перемоги Україні і миру на всі віки!