Прикмета одеських вулиць: ланцюговий арт-об’єкт, що кричить (ФОТО)

Без них зараз ніяк… Вулиці міста виконують тепер ту саму «генераторну мелодію».

Їх навіть стали «умикати», тому цю річь приковують до дерев і воріт, накривають від дощу і снігу. Якщо ви бачите картину, що генератор покритий шарами картону, а зверху – пляшки з водою, то це просто турбота про дирчик.

Ще прикмета: через весь тротуар часто протягнутий кабель — від торгової (або іншої) точки до дерева, де дирчик щось співає, дбайливо укутаний, і знову ж таки, прикутий ланцюгом. Отже, під ноги треба дивитися особливо ретельно.

Яка корисна річ, цей генератор! Хоч дирчиком його називай, хоч «клятою тарахтелкою», як обізвала його моя знайома. Куди тепер без цієї тарахтелки?

Звичайно, коли цю штуковину встановлюють на балконах стає трохи тривожно. Нещодавня пожежа на Буніна сталася саме тому, що на балконі спалахнув генератор.

А от іноді доходить до кумедного. Дівчата, які працюють у маленькій кав’ярні на Новому ринку, встановили поряд зі своїм закладом «страшне» оголошення: мовляв, якщо закурите поряд із генератором, то «вб’ємо». Потім все ж таки виправили на «вб’є».

— Люди якісь дивні… Виходять із чашкою кави, сідають поряд із нашим генератором і закурюють. Невже не розуміють, що агрегат працює на паливі? Невже не розуміють, наскільки це небезпечно? – Розповідає одна з них.

Довелося мені побачити й іншу картину: на вулиці подібний любитель куріння поряд з генератором таку (шкода, непередаване через особливу гостроту виразу) лайку почув від співробітника перукарні, що вибіг, що, здається, взагалі тепер кинув палити.

Ну а щодо «генераторської музики», то це зовсім не вигадка. Днями почула на Преображенській, як жінка голосно волала по телефону:

— Говори голосніше, бо тут скрізь дирчики шумлять!

«Дирчики скрізь кричать»… Ось ви б ще рік тому зрозуміли, про що йдеться?

Фото Марії Котової