Гончарна майстерня запрошує посміхатися дітей з інвалідністю та переселенців

Таку можливість їм подарувала громадська організація «Запорука майбутнього», яка презентувала першу інклюзивну гончарну майстерню.

Важливу та цікаву подію відвідала і маленька Дар’я, яка виготовила свій перший сувенір із глини, а її мама Катерина Бянова, етнічна болгарка з села Задунаївка Арцизької громади Болградського району, поділилася:

— Дар’я погано розмовляє, але ми проходимо різні реабілітації, лікуємось і сподіваємось, що у нас все буде добре.

Попри те, що особливі діти потребують багато уваги і піклування, Катерина вирішила стати волонтером організації та максимально допомагати й іншим дітям та їхнім батькам, здебільшого матусям, адже вони також потребують психологічної та соціальної допомоги.

— Багато хто боїться виводити в люди своїх особливих діточок. Це нелегко – відчувати надмірну увагу, роздивляння чи зайвий жаль. А ми хочемо показати, що ці діти — звичайні люди з такими ж почуттями та емоціями. У нашій організації сьогодні – 270 дітей. І постійно приходять нові люди, які також приєднуються до групи нашої організації у соцмережах. Буває так, що навіть лікарі не можуть їм допомогти, адже таким мамам більше потрібна практична допомога. Декому складно приймати таку реальність і вони не знають, як з нею жити, – розповідає волонтерка. 

Саме тому гончарна студія, яка відкрилася для дітей з інвалідністю, працюватиме і для батьків. Ініціаторка події дуже на цьому наполягала і впевнена, що це принесе добрі результати.

— Ми намагаємося підтримувати батьків у їх реалізації, щоб вони не замикалися наодинці зі своїми проблемами та мали можливість більше спілкуватися. Тому тричі на тиждень по дві години працюватимуть групи по 10 дітей та одна група для татусів і мам, — каже Анна Колесніченко, голова організації «Запорука майбутнього».

Наразі організація надає допомогу не лише сім’ям з дітьми-інвалідами, а й матерям і дітям з окупованих територій, а також допомагає українським військовим.

— До нас приєдналися матері з Херсонщини, які мають дітей з інвалідністю. Частина батьків наших дітей сьогодні у лавах ЗСУ. Ми також допомагаємо, чим можемо. Взимку робили окопні свічки, а зараз — здебільшого спеціальні маскувальні сітки та кікімори, які дуже потрібні нашим захисникам. Наразі в нас є вже десять замовлень саме на такі захисні засоби. Їх доволі важко робити, але ми з усім впораємось! Недаремно ж ми назвали наш рух – «Незламні матусі».

Усі вироби, які виготовлять діти, будуть передані воїнам. Згодом ми будемо влаштовувати ярмарки і продавати наші вироби, а заробленими коштами підтримуватимемо бійців, — розповідає Анна Колесніченко.

Тетяна Посконна, уродженка села Зоря Саратської громади, також мати дитини з особливими потребами, але виявляє не лише сильний дух, а й активність в організації різноманітних ініціатив та об’єднує навколо себе людей, готових допомогти.

— Попри те, що в країні війна і ми всі у тяжкій ситуації, люди допомагають особливим дітям, – каже вона. 

Адреса гончарні

Організатори гончарної майстерні доклали зусиль, щоб творча студія працювала регулярно та безстроково. Усіх, хто бажає відвідати студію, «Незламні матусі» запрошують на відвідини або долучитися до корисної справи. 

Адреса гончарні: Одеса, вулиця Івана та Юрія Лип, 13.

Читайте також:

• Діти без дитинства: як вони пережили рік в Україні, Європі та в окупації
• Діти війни: як творчість допомагає пережити тяжкий досвід
• Діти війни: сім’я у Харкові жила у підвалі та виїжджала з міста під обстрілами