Пальмова олія та соя замість м’яса: які сюрпризи приховують українські продукти

Технічні умови та штрафи на папері

Новий Закон закріпив вимогу щодо поетапного переходу виробників харчових продуктів до застосування системи внутрішнього контролю, заснованої на принципах HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points), — системи, яка дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції.

Але завдяки контрольним закупівлям харчових продуктів і перевірці їх у лабораторіях, виявлялося:

• не можна з’ясувати, яку саме м’ясну сировину було використано в ковбасах;
• у вершковому маслі та сирах знаходили тропічні олії (тому масло важко намазати на хліб, а сири не розтікаються в мікрохвильовці);
• соуси та кетчупи містили дуже багато барвників і підсилювачів смаку.

Ще більше проблем висвітлювали результати досліджень харчових продуктів від центру експертиз «Тест» — консерванти, загущувачі, соєвий білок замість м’яса та загальне зниження якості харчової продукції.

Фахівці, коментуючи результати перевірок, посилалися на великі штрафні санкції, передбачені законом, які повинні булі спонукати виробників до дотримання певного рівня якості:

• для юридичних осіб — від 30 до 75 мінімальних заробітних плат (240 — 600 тис. гривень);
• для фізичних осіб-підприємців — від трьох до 15 мінімальних заробітних плат (24 — 120 тис. гривень) та зупинку роботи потужностей.

Здається, штрафні санкції суттєві. Але перевірити підприємство за законом можна десь раз на 3-5 років. Однак спочатку був ковід, а тепер — війна. Тому перевірки не проводяться взагалі.

Отже, реального стану справ із якістю та безпекою харчових продуктів на вітчизняному ринку споживач не знає.

Наступ тропічних олій та Е-добавок

За відсутності перевірок виникає дуже велика спокуса здешевити виробництво. Як наслідок, зараз маємо на вітчизняному ринку масований наступ у харчових продуктах тропічних олій — пальмової, кокосової. Це трансжири, споживання яких призводить до цирозу печінки, онкологічних захворювань шлунково-кишкового тракту. Але вони є дешевим жиром, який замінює, зокрема, молочний у морозиві — на етикетці вказано як морозиво «з комбінованим складом сировини».

Ще більше тропічних олій у кондитерських виробах. Їх навіть вписують у вміст продукту. Не є винятком маргарини та вершкове масло, чіпси, шоколад, супи швидкого приготування.

З 2016 року проект закону України про заборону використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів пройшов лише перше читання та кудись зник. З ініціативи ВООЗ 2018 року було запущено програму REPLACE, за якою використання синтетичних трансжирів має бути мінімізоване. З огляду на наш ринок, цю програму навіть ніде не згадували.

Аналогічна ситуація і з Е-добавками. Їхня кількість теж постійно зростає, хоча є перелік повністю заборонених. Південний регіон України як не мав, так і не має лабораторії для визначення ГМО, хоч розмови про потребу у такій інстанції, точаться вже більше ніж десять років. Але нічого не змінюється.

Вирішив скаржитись — май велику витримку

Сьогодні треба дуже виважено ставитися до придбання продуктів харчування, насамперед вивчати маркування, але й воно не є запорукою, що склад продукту саме такий, як написано на етикетці.

Якщо виникає бажання поскаржитись на якість чи безпеку харчової продукції, майте велике терпіння.

Скаргу доведеться писати до головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Фахівці радять робити це за допомогою юриста. Бо скарга ваша піде до Києва, до центрального офісу Держпродспоживслужби України. Саме там прийматимуть рішення — дозволити перевірку за скаргою чи залишити її без розгляду.

Якщо перевірку дозволять, спочатку про неї попередять підприємство, на продукцію якого ви скаржитесь. За таких умов будь-який порушник матиме час і можливість виправити недоліки. І на момент появи перевіряючих ваша скарга, скоріше за все, підтвердження не знайде.

Зрозуміло, що саме до головного офісу Держпродспоживслужби України минулого року надійшло всього 66 запитів щодо якості харчових продуктів. Коментарі, як кажуть, зайві.

* * * * *

Залишається очікувати на мирні часи, коли запрацюють громадські ради і з’явиться дієвий зворотний зв’язок, а зміни в законодавстві дійсно покращать справи на ринку харчової продукції в Україні. Тож думайте, перш ніж щось купувати. Ваше здоров’я залежить від вашого вибору.