Одеський зоопарк у центрі конфлікту: тварин вивезуть, а землю забудують?

Ключові моменти:

• Депутати заявляють: масове перевезення тварин під час війни може бути небезпечним і навіть смертельним для старих та ослаблених особин;
• Активісти наполягають на покращенні умов і частковій евакуації тварин, зокрема за кордон, де є пропозиції їх прийняти;
• Керівництво зоопарку говорить про скоординовану інформаційну кампанію та припускає спроби «зачистки» території;
• У центрі конфлікту — не лише добробут тварин, а й питання фінансування, довіри та потенційного використання привабливої міської землі.

Журналісти «Одеського життя» зібрали позиції всіх сторін конфлікту: коментарі депутатки Одеської міськради Анастасії Большедворової, директорa зоопарку Ігоря Бєлякова та учасниці перевірочної комісії Анжеліки Карапетян.

У матеріалі проаналізовано офіційні рішення міської влади, зокрема програму розвитку «Зоопарк-100», ухвалену Одеською міськрадою у 2013 році, а також дані про бюджетне фінансування та судові процеси, які вплинули на модернізацію установи.

Журналісти перевірили інформацію про перевірки контролюючих органів, заяви щодо порушень і факти їх відсутності, а також звернулися до досвіду інших українських зоопарків (Київського та Миколаївського) щодо ризиків транспортування тварин.

Окремо враховано міжнародний контекст: підтверджені звернення активістів до європейських організацій і готовність окремих санктуаріїв приймати тварин. Усі ключові тези співставлено з відкритими джерелами, офіційними заявами та свідченнями учасників процесу.

Позиція депутатів: війна – не час для експериментів над тваринами

Одеський зоопарк знову опинився в епіцентрі гучної суперечки, яка вийшла далеко за межі розмов про раціон левів чи ремонт кліток. Сьогодні це точка зіткнення, де з одного боку – керівництво, що заявляє про скоординовані інформаційні атаки, з іншого – активісти, які вимагають негайного порятунку тварин, а між ними – депутати, суди та чутки про майбутню забудову. Чи справді тваринам потрібен переїзд під час війни, і чи не стане «гуманітарна евакуація» першим кроком до зникнення старого зоопарку з мапи міста? «Одеське життя» вислухало всі сторони цього заплутаного конфлікту.

Депутатка Одеської міської ради Анастасія Большедворова називає ситуацію навколо Одеського зоопарку болісною і тривожною. На її думку, у публічному просторі активізувалися люди, які позиціонують себе як зоозахисники, проте чимало з того, що вони озвучують, є або недостовірним, або щонайменше небезпечним.

Особливе занепокоєння в неї викликає ідея перенесення зоопарку на іншу територію. За її словами, подібні пропозиції лунали навіть під час робочих нарад. Серед можливих локацій називали парк Савицького і Люстдорфський. Проте, на переконання депутатки, сам підхід – говорити про масштабне переміщення тварин під час війни – є неприйнятним.

Логіка Большедворової проста: перевезення тварин – це не переміщення меблів і не зміна кабінету. Для багатьох мешканців зоопарку – це неабиякий стрес, а для старих чи ослаблених тварин – пряма загроза життю. Депутатка наголошує, що Одеський зоопарк фактично виконує ще й функцію притулку, де живе багато тварин похилого віку.

– Фахівці з інших зоопарків, зокрема Миколаївського і Київського, також звертали увагу на складність і небезпеку перевезення без крайньої необхідності, – розповідає депутатка. – І саме це робить особливо дивними категоричні вимоги активістів швидко вивозити тварин кудись.

Водночас Большедворова не заперечує, що проблеми у зоопарку є. Навпаки, вона підкреслює: сама була серед ініціаторів перевірок діяльності установи. Але після побаченого та після спілкування з експертами дійшла висновку, що ключова проблема – це не «катастрофа, яку приховують», а хронічне недофінансування.

Саме через нестачу грошей модернізація Одеського зоопарку просувається надто повільно. Потрібні великі інвестиції, а в умовах війни це ще складніше. При цьому певні кроки місто все ж робило: виділялися кошти, зокрема на модернізацію системи опалення, хоча частина цих робіт, каже вона, зависла через судові процеси.

Большедворова припускає, що ситуація може розвиватися в бік поступового витіснення закладу з подальшими спробами використати цю землю інакше.

– Ми тривожно оцінюємо ймовірність впливу на керівництво зоопарку, – говорить пані Анастасія. – Зокрема можливе призначення людини, пов’язаної з приватним Біопарком, а це потенційний конфлікт інтересів. Замість інформаційного тиску потрібна реальна допомога – залучення меценатів, бізнесу, підтримка модернізації, а не кампанії, які лише розгойдують конфлікт.

Позиція активістів: про умови, в яких живуть тварини

Громадська діячка Анжеліка Карапетян, яка входить до комісії з перевірки ефективності роботи Одеського зоопарку, вважає, що нинішня хвиля суспільної уваги до зоопарку – закономірний наслідок змін у самому суспільстві. Мітинг на захист тварин, про який багато говорили останніми місяцями, Анжеліка Карапетян описує як доволі просту, без надмірної «режисури» акцію. Про захід оголосили публічно, було офіційно повідомлено поліцію та направлено листа до Обласної військової адміністрації.

Головна вимога, пояснює Карапетян, – покращення умов утримання тварин. Одним із реалістичних шляхів вона вважає зменшення колекції зоопарку.

– Активісти вже намагалися шукати для цього конкретні рішення. Зокрема зверталися до європейських структур, а один із санктуаріїв у Великій Британії офіційно висловив готовність допомогти з розміщенням частини тварин – як тимчасово, так і на постійній основі.

Ідею великої реконструкції зоопарку пані Анастасія оцінює скептично. На її думку, в умовах війни це виглядає нереалістично. При цьому вона відкидає твердження про будь-яку конкуренцію з приватним Біопарком. Карапетян підкреслює: ніхто з її боку не пропонував переселяти тварин саме до Біопарку. Якщо вже і йдеться про евакуацію, то, лише у безпечні місця за межами зони війни.

Окремо вона коментує й звинувачення у можливих зв’язках із забудовниками. Такі заяви Карапетян називає маніпуляцією і зауважує, що жодних доказів цьому немає.

– Тут не про політику, тут про життя тварин. Ми хочемо одного: щоб вони нарешті побачили траву, відчули землю і жили в більш природних та безпечних умовах. А тут можна зберегти орнітопарк. Такий формат дозволив би і зберегти природоохоронну функцію ділянки, і зняти спекуляції навколо забудови.

Позиція директора: «це не турбота про тварин, а спроба зачистити територію»

Директор Одеського зоопарку Ігор Бєляков говорить, що те, що відбувається навколо зоопарку з осені минулого року, є добре скоординованою інформаційною атакою.

– Масований тиск почався у вересні, – розповідає директор. – Сама кампанія вибудовувалася по наростаючій: публікації, відео, дописи, скарги в різні інстанції, перевірки, постійний інформаційний шум. Парадокс у тому, що в зоопарку, як і в будь-якому старому комунальному закладі, справді є реальні проблеми. Але «атакували» заклад не через них, а через фейки.

Ігор Бєляков наводить приклади: зйомки давно мертвого страуса із накладеною на відео трагічною музикою й підписами про нібито недавню загибель; зображення дуже старої левиці, які супроводжуються натяками, ніби її «доконали». Усе це створює емоційну картинку, яка б’є по репутації зоопарку. Перевірки, каже він, одна за одною відкривалися і закривалися, не виявляючи порушень, але відбирали у колективу час, сили та нерви.

Бєляков прямо говорить про свою підозру: йдеться про спробу «зачистити територію від тварин».

– Лунала ініціатива побудувати новий зоопарк у парку Савицького, а всіх тварин, окрім птахів, роздати по інших зоопарках, – розповів директор.

Але ветеринарні фахівці пояснюють, наскільки ризикованим є навіть одноразове переміщення тварин, особливо старих. Наприклад, для слоніхи Венді, яку називають однією з найстаріших в Україні, перевезення означає потребу в седації, що може закінчитися смертю.

Також директор коментує історію з котлом, довкола якої сьогодні також точиться багато підозр. За його словами, котел на місці, порушення у витратах коштів не було. Один із двох котлів працює, інший, каже Бєляков, не був остаточно введений у дію саме через процесуальні дії правоохоронців і неможливість для підрядника завершити роботи.

Ще одна велика тема – реконструкція установи. Бєляков нагадує про програму розвитку «Зоопарк-100», ухвалену міськрадою ще у 2013 році. Програма була розрахована на десять років – до столітнього ювілею зоопарку у 2022-му. Якби її повноцінно профінансували, каже директор, багато нинішніх проблем уже давно були б вирішені.

Бєляков згадує і великий проєкт, розроблений архітекторкою Наталею Головченко на замовлення міськради. Частково цей проєкт був реалізований у 2020 році – тоді місто профінансувало будівництво вхідної групи. Наступним етапом мала стати реконструкція вольєрів для копитних. За словами директора, техніка вже мала заходити на об’єкт у березні 2022 року. Але почалося повномасштабне вторгнення, і все зупинилося.

При цьому Бєляков наполягає: навіть у таких умовах роботи у зоопарку проводяться. За рахунок меценатів, каже він, вдалося зробити два великі об’єкти під час війни – новий лев’ятник та вольєр для зелених павичів.

– Справа не в продуманій стратегії допомоги тваринам, а в бажанні досягти однієї генеральної мети – прибрати тварин із цієї території.

Де закінчується турбота і починаються підозри

Якщо відкласти в сторону емоції кожної зі сторін, стане видно головне: усі говорять про різне, але водночас торкаються одних і тих самих вузлових питань.

Головне – це реальний стан Одеського зоопарку, проблеми якого необхідно вирішувати. Але суперечка – яким чином. Питання також, як це робити в умовах війни, та – в джерелах фінансування зоопарку. А ще мова про довіру. І ось тут, мабуть, найболючіше місце всієї історії. Активісти не довіряють керівництву зоопарку, вимагають аудиту, пояснень і управлінських рішень. Керівництво зоопарку, навпаки, не довіряє мотивам активістів і прямо говорить про маніпуляції. А коли в таких умовах ще з’являється тема забудовників, конфлікт остаточно перестає бути просто зоозахисним.

То про тварин чи про землю? Це питання сьогодні зависло над усією історією, і відмахнутися від нього вже не вийде. Тому наші журналісти і надалі пильно спостерігатимуть за розвитком подій.

Нагадаємо, що до цього директор Одеського зоопарку назвав «утопією» ідею переселення тварин у парк Савицького.

А зоозахисник заявив, що зоопарк в Одесі мають закрити через невідповідність стандартам ЄС.

В той час як депутатка міської ради вважає, що земля Одеського зоопарку опинилася під прицілом забудовника.