Сергій Уточкін — найбільш невгамовна людина у світі. у травні 1910 року він здійснив перший демонстраційний політ на аероплані та розпочав показові польоти в Києві, Москві, Харкові та Нижньому Новгороді.
За своє життя Уточкін зміг підкорити практично всі стихії: сушу, воду і повітря. Одесити увічнили свого земляка, як завжди, дотепно та оригінально, назвавши його ім’ям кінотеатр «Уточ-кіно» та встановивши йому пам’ятник у самому серці міста — на вулиці Дерибасівській.
Природа щедро обдарувала талантами Сергія Ісаєвича Уточкіна. Ще за життя він став людиною-легендою. Про нього сучасники відгукувалися як про непередбачувану людину з безмірною і непереборною жагою до ризику. У книзі «Спасибі серце» Леонід Утьосов розповідає: «Вважалося, що Одеса без Уточкіна — не Одеса. Він її гордість, її слава…
Уявіть собі людину вище середнього зросту, широкоплечого, на міцних ногах. Яскраво-руде волосся, біляві вії, широкий ніс і підборіддя, що різко виступає вперед. Він могутній, це диво людина. Він хоробрий, розумний. Таких природа створює нечасто… Це зразок спортсмена. Він найкращий велосипедист, автомобіліст, ковзаняр, боксер, парашутист і льотчик — один із перших у Росії… Щодо автомобіля, то він на машині з’їхав одеськими сходами з бульвару в порт».
Якось письменник Купрін полетів з Уточкіним на повітряній кулі. Потім обидва написали свої враження про політ. Купрін в одній газеті, Уточкін — в іншій. Одесити пальму письменницької першості віддали… Уточкіну. Можливо, і це одеський патріотизм. Але Уточкін справді написав чудово.
Сьогодні ми на відміну від сучасників Сергія Уточкіна частіше говоримо про його подвиги в повітрі як льотчика самоучки, який одним із перших вітчизняних авіаторів піднявся в небо. І це було одеське небо. «Літати — одна насолода, — писав Сергій Уточкін.
— Якщо там, нагорі, чогось і боїшся, то тільки землі. Хочу літати, кидати виклик природі. Інстинкт боротьби, що володіє всім живим, захоплює мене на цей бій, для мене лише небезпечний, безкровний для інших. Рано чи пізно я повинен злитися з природою, але, поки це станеться, всіляко знущатимуся з неї і, мстячи за майбутню неминучість, обіймаючи її всю, володіти».
З безлічі вильотів найбільш пам’ятним був для нього і значущим в історії авіації безприкладний переліт Петербург-Москва. На жаль, то був не його день. Повітряна стихія не прощає лихацтва та нехтування погодними умовами. Він збирався «пити чай у Москві», але опинився в госпітальній палаті з численними переломами і вийшов звідти, за спогадами родичів і друзів, зовсім іншою людиною — тихою та відчуженою.
Він був доброю людиною і міг віддати все, що в нього було, бідній жінці, яка звернулася до нього за допомогою. Але в тяжку для нього хвилину він залишився майже один без улюбленої роботи та засобів для існування. Родичі, щоб допомогти йому, відкрили в Одесі кінотеатр, який сьогодні отримав друге народження завдяки нащадкам цієї легендарної людини. Останні дні великого одесита були сумні: як Антей загинув, відірвавшись від землі, так і Уточкін, відірвавшись від Одеси, закінчив свої дні в божевільні в Петербурзі.
Ось такій дивовижній людині, яка прожила свої неповні 40 років, немов спалахнула і погасла зірка, 2001 року на Дерибасівській було встановлено пам’ятник. Біля нього дуже люблять фотографуватися не лише гості міста, а й самі одесити. Автори статуї — Олександр Токарєв та Володимир Глазирін.
— Я хотів зобразити образ мрії в стані польоту, — розповідає скульптор Олександр Токарєв. – Уточкіна-мрійника, піднесеного та віддаленого від усіх. Уточкін не йшов у ногу зі своїм часом, він випереджав його. І зараз навряд чи його можна уявити в нашій сучасності. Тому було складно робити таку багатогранну людину.
Була спокуса зробити його в крагах, на велосипеді або мотоциклі. Але тоді подумають, що він велосипедист чи мотоцикліст. Все це було однобоким, яке не розкривало його. І я вирішив зробити одеського хлопця. Ліпив його скульптуру з тих друзів та знайомих, які до мене заходили до майстерні. Звичайно, можна було зобразити його більш скуйовдженим і метушнім. Але я думаю, цей образ виявився найбільш вдалим, і він сподобався одеситам.
І сьогодні Уточкін продовжує прославляти свою рідну Одесу, привертаючи погляди перехожих своїм чином людини, яка втілила свою мрію в життя.
Сергій Уточкін успішно займався 15 видами спорту. Він був чемпіоном Росії та володарем Гран-прі міжнародних змагань з велоспорту в Лісабоні. А хто ще міг переплисти Одеська затока від Ланжерона до Крижанівки?
Наш відомий земляк підіймався на повітряній кулі над Одесою, а потім над Сахарою, випробовував планери, а з 1910 року — літаки. На початку XX століття неперевершений авіатор здійснив 150 польотів у 70 містах Росії.
Читайте також:
В Одесі правоохоронці затримали завідувачку одного з відділень "Дитячої міської клінічної лікарні №3". Її підозрюють… Read More
22 листопада 1954 року, тобто рівно 70 років тому «скопитився» Андрій Януарович Вишинський. «Фі!», —… Read More
У частині Приморського району Одеси у п'ятницю, 22 листопада 2024 року, тимчасово відключать воду. Причина… Read More
В ЮНЕСКО дали відповідь на гучний «Одеський лист», в якому противники деколонізації топонімів, названих на… Read More
Завтра, у п'ятницю, 22 листопада 2024 року, в Україні та, зокрема, в Одесі та Одеській… Read More
21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи в Україні — одне із знакових державних… Read More
