Сергій Уточкін — найбільш невгамовна людина у світі. у травні 1910 року він здійснив перший демонстраційний політ на аероплані та розпочав показові польоти в Києві, Москві, Харкові та Нижньому Новгороді.
За своє життя Уточкін зміг підкорити практично всі стихії: сушу, воду і повітря. Одесити увічнили свого земляка, як завжди, дотепно та оригінально, назвавши його ім’ям кінотеатр «Уточ-кіно» та встановивши йому пам’ятник у самому серці міста — на вулиці Дерибасівській.
Природа щедро обдарувала талантами Сергія Ісаєвича Уточкіна. Ще за життя він став людиною-легендою. Про нього сучасники відгукувалися як про непередбачувану людину з безмірною і непереборною жагою до ризику. У книзі «Спасибі серце» Леонід Утьосов розповідає: «Вважалося, що Одеса без Уточкіна — не Одеса. Він її гордість, її слава…
Уявіть собі людину вище середнього зросту, широкоплечого, на міцних ногах. Яскраво-руде волосся, біляві вії, широкий ніс і підборіддя, що різко виступає вперед. Він могутній, це диво людина. Він хоробрий, розумний. Таких природа створює нечасто… Це зразок спортсмена. Він найкращий велосипедист, автомобіліст, ковзаняр, боксер, парашутист і льотчик — один із перших у Росії… Щодо автомобіля, то він на машині з’їхав одеськими сходами з бульвару в порт».
Якось письменник Купрін полетів з Уточкіним на повітряній кулі. Потім обидва написали свої враження про політ. Купрін в одній газеті, Уточкін — в іншій. Одесити пальму письменницької першості віддали… Уточкіну. Можливо, і це одеський патріотизм. Але Уточкін справді написав чудово.
Сьогодні ми на відміну від сучасників Сергія Уточкіна частіше говоримо про його подвиги в повітрі як льотчика самоучки, який одним із перших вітчизняних авіаторів піднявся в небо. І це було одеське небо. «Літати — одна насолода, — писав Сергій Уточкін.
— Якщо там, нагорі, чогось і боїшся, то тільки землі. Хочу літати, кидати виклик природі. Інстинкт боротьби, що володіє всім живим, захоплює мене на цей бій, для мене лише небезпечний, безкровний для інших. Рано чи пізно я повинен злитися з природою, але, поки це станеться, всіляко знущатимуся з неї і, мстячи за майбутню неминучість, обіймаючи її всю, володіти».
З безлічі вильотів найбільш пам’ятним був для нього і значущим в історії авіації безприкладний переліт Петербург-Москва. На жаль, то був не його день. Повітряна стихія не прощає лихацтва та нехтування погодними умовами. Він збирався «пити чай у Москві», але опинився в госпітальній палаті з численними переломами і вийшов звідти, за спогадами родичів і друзів, зовсім іншою людиною — тихою та відчуженою.
Він був доброю людиною і міг віддати все, що в нього було, бідній жінці, яка звернулася до нього за допомогою. Але в тяжку для нього хвилину він залишився майже один без улюбленої роботи та засобів для існування. Родичі, щоб допомогти йому, відкрили в Одесі кінотеатр, який сьогодні отримав друге народження завдяки нащадкам цієї легендарної людини. Останні дні великого одесита були сумні: як Антей загинув, відірвавшись від землі, так і Уточкін, відірвавшись від Одеси, закінчив свої дні в божевільні в Петербурзі.
Ось такій дивовижній людині, яка прожила свої неповні 40 років, немов спалахнула і погасла зірка, 2001 року на Дерибасівській було встановлено пам’ятник. Біля нього дуже люблять фотографуватися не лише гості міста, а й самі одесити. Автори статуї — Олександр Токарєв та Володимир Глазирін.
— Я хотів зобразити образ мрії в стані польоту, — розповідає скульптор Олександр Токарєв. – Уточкіна-мрійника, піднесеного та віддаленого від усіх. Уточкін не йшов у ногу зі своїм часом, він випереджав його. І зараз навряд чи його можна уявити в нашій сучасності. Тому було складно робити таку багатогранну людину.
Була спокуса зробити його в крагах, на велосипеді або мотоциклі. Але тоді подумають, що він велосипедист чи мотоцикліст. Все це було однобоким, яке не розкривало його. І я вирішив зробити одеського хлопця. Ліпив його скульптуру з тих друзів та знайомих, які до мене заходили до майстерні. Звичайно, можна було зобразити його більш скуйовдженим і метушнім. Але я думаю, цей образ виявився найбільш вдалим, і він сподобався одеситам.
І сьогодні Уточкін продовжує прославляти свою рідну Одесу, привертаючи погляди перехожих своїм чином людини, яка втілила свою мрію в життя.
Сергій Уточкін успішно займався 15 видами спорту. Він був чемпіоном Росії та володарем Гран-прі міжнародних змагань з велоспорту в Лісабоні. А хто ще міг переплисти Одеська затока від Ланжерона до Крижанівки?
Наш відомий земляк підіймався на повітряній кулі над Одесою, а потім над Сахарою, випробовував планери, а з 1910 року — літаки. На початку XX століття неперевершений авіатор здійснив 150 польотів у 70 містах Росії.
Читайте також:
У вівторок, 21 жовтня, низка вулиць в Одесі тимчасово залишиться без електропостачання через планові ремонтні… Read More
Юні таланти з Одеської області — Ксенія Іоргова, Дар'я Квасевич та Аріна Мазур — отримали… Read More
Будівництво важливої повітряної лінії електропередачі між Румунією та Молдовою наближається до завершення. Частина цієї інфраструктури… Read More
Поблизу Татарбунар на річці Когильник викрили місцевого жителя, який незаконно виловив 42 риби та застосував… Read More
Протягом тижня з 13 по 20 жовтня в Румунії неподалік від кордону з Одеською областю… Read More
Доброго ранку, друзі! Вітаємо з вівторком! Тиждень набирає обертів, і щоб він був легким та… Read More
