Одеса на воєнному станi, день 104-й: Олександрівський проспект у цвітінні та тривозі

– Вам не здається, що цього року на вулицях міста якісь особливо гарні квіти? – запитує мене жінка на Олександрівському проспекті.

Ось же дивно, сама нещодавно цей факт про себе відзначила, думала, що це мені лише так здається. А виявляється, багато хто відзначає. Мабуть, до війни не так уважно вдивляєшся у квіти на клумбах, у котів, у голубів…

Олександрівський у цвітінні. Тут чисто і затишно, і навіть заробив місцевий маленький ресторанчик, і люди, здається, просто собі ходять і вигулюють хвостатих вихованців.

Або сидять на лавках, вибираючи вже тіньову сторону через ранню спеку.

Дивишся – здається, що всі, як завжди… І люди сидять за столиками, а інші поспішають у саме серце Олександрівського проспекту – на знамениту Книжку, а хтось просто годує голубів…

А ось цього раніше тут не спостерігалося – деякі одесити приходять на Олександрівський невеликою групою та зі своїми бутербродами-напоями. Виходить, надовго.

Тепер це такий ось «вихід у світ» виходить. Ось начебто сусіди зібралися у своєму дворику.

…Літка жінка комусь з болем по-одеськи голосно мовить у трубку телефону:

– Я ж навіть не знаю, чи побачу їх тепер колись!.. Клята війна!

Інша одеситка у літах нервово мовить своїй приятельці:

– Через ці тварюки і в морі не викупаєшся! Так і просидимо все літо на Олександрівському – від сирени до перемоги. Якщо доживемо, звісно!

Її подруга налаштована більш оптимістично та рішуче:

– Доживемо! Нехай ці роки зітхають!.. Пішли на Книжку, на нові плакати подивимося!..

Читайте також:

• Воєнний стан в Одесі, день 31-й: курс Книжки та Олександрівського проспекту;
• Одеська Книжка: чи змінився курс?

Фото Марії Котової