Одеса без світла, води і зв’язку: чи можна підготуватися до найгіршого сценарію

Ключові моменти:

• Одеситам радять мати запас води щонайменше 3–3,5 літра на людину на добу та знати способи її знезараження
• У разі відсутності каналізації важливо правильно утилізувати відходи, щоб уникнути інфекцій
• Домашня аптечка має враховувати індивідуальні потреби родини та регулярно перевірятися
• Психологічна готовність і базові навички самодопомоги критично важливі під час обстрілів і надзвичайних ситуацій

У створенні цієї статті нам допомогли інструктор з виживання Гліб Скоробогатов та розповідь свідка блокади Маріуполя Оксани Клименко, яка пережила перші тижні повномасштабного вторгнення. Її досвід співставлено з рекомендаціями фахівців із цивільного захисту.

Базові норми споживання води та принципи формування аптечки надані за рекомендаціями Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а також за матеріалами на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України щодо домедичної допомоги.

Поради щодо дій у надзвичайних ситуаціях співвідносяться з міжнародними підходами, зокрема рекомендаціями Всесвітньої організація охорони здоров’я та практиками цивільної підготовки населення в умовах криз.

Окрему увагу приділено реальному досвіду виживання цивільних у зоні бойових дій, що дозволяє не лише теоретично, а й практично оцінити ризики та ефективність підготовки.

«Я не знаю, як ми вижили у тому Маріуполі»

Воєнні дії, наслідки ворожих атак, екологічні катастрофи, природні катаклізми – за будь-яких із цих сценаріїв ми можемо прокинутися без світла, води, тепла чи без усього разом. Нам здається, що ми вже до всього готові, але чи насправді це так? Чи достатньо у вашій домівці пляшок води, чим її знезаразити у разі забруднення, як зупинити кровотечу у пораненого сусіда, як повідомити рятувальникам, що ви, не дай Боже, під завалами, як заспокоїти дитину, що захлинається від крику після прильоту? Звісно, що підготуватися до всього неможливо, але знати й вміти робити базові речі ми повинні. 

Оксана Клименко зараз живе у Канаді. Військовослужбовиця запасу, волонтерка, активна учасниця проукраїнських мітингів та акцій. На момент повномасштабного вторгнення мешкала у Маріуполі, неподалік Азовсталі. 

– Ввечері 23-го лютого я вийшла з курсів англійської, сіла в авто і, дивлячись на спідометр, подумала: заправлюсь завтра зранку. Попри наявну інформацію, ми не вірили у можливість таких швидких воєнних дій. Тож зовсім не були готові, – згадує Оксана. – Неподалік від мене мешкав батько, я зателефонувала йому і попросила купити хліба. Ці засушені п’ять хлібин і кілька засолених оселедців рятуватимуть нас наступні тижні. Хоча так пощастило не всім. Із сусідніх підвалів до нас приходили матері, у яких для малечі хліба вже не було. 

Напередодні війни маріупольці так раділи січню. Сніжна зима – не часта гостя у цих широтах.

– Наприкінці лютого запаси води скінчилися, а з «походу» за питною водою у місто перестали повертатися наші сусіди по підвалу, адже росіяни спеціально цілили по скупченню цивільних біля криниць і колодязів. Саме тоді ми пораділи снігу вдруге. Брудна, несмачна, але це була вода.

Готуємо воду на випадок надзвичайної події

Наявність достатньої кількості води у надзвичайних ситуаціях – це і фізичне, і психологічне здоров’я, – переконаний інструктор з виживання Гліб Скоробогатов.

Поради:

• Скільки: запас води (у середньому) і технічної, і питної на добу для однієї людини – 3,5 л, влітку тільки питної – 3 літри.
• Як економити питну воду влітку: для утримання води в організмі зробіть коктейль: 1 літр води, по 0,5 чайної ложки соди та солі, 1 столова ложка цукру.
• Як зберігати: будь-яку воду (навіть бутильовану) краще зберігати у прохолодному темному місці, а перед вживанням кип’ятити не менше 10-12 хвилин.
• Як знезаразити: за допомогою срібла (киньте у воду срібні ложки, прикраси тощо), із додаванням кристалів марганцю (вода не має бути яскравого кольору), невеликої кількості йоду (2-3 краплі на 1 літр), кремнієвих каменів (на залізничних шляхах Одещини їх чимало).

– Переживши окупацію Маріуполя 2014-го, ми були впевнені, що й зараз ворога погонимо швидко, – продовжує Оксана Клименко. – Треба лише перечекати і краще це зробити в укритті. Я перебралася до батька, квартира якого була поблизу драмтеатру. У будинку був підвал, у якому кожного дня ставало все більше мешканців. Обстріли ставали все сильнішими і частішими, залишати укриття інколи було неможливо. І перед нами постала ще одна проблема – природні потреби. Ми заздрили щасливим власникам ємностей із кришками.

Що робити, коли не працює каналізація

– Зазвичай водовідведення працює навіть за найгіршого сценарію, скоріше просто не буде вистачати технічної води, особливо влітку. У такому випадку важливо правильно утилізувати біологічні відходи, – підкреслює Гліб Скоробогатов.

Поради:

• У що збирати: запасіться одноразовими пластиковими пакетами для біологічних відходів і наповнювачами для котячих туалетів.
• Як часто викидати: якомога частіше.
• Куди викидати: у заздалегідь вириті ями, які обов’язково засипати хлоркою. Такі ями, особливо у літній період, не можна облаштовувати поблизу житлових будинків, краще для цього використовувати парки, сквери, лісосмуги тощо.

Аптечка має бути корисною

Оксана Клименко, спираючись на власний досвід, каже: гроші у важкі часи не мають жодного значення.

– Валютою у ті страшні тижні стали вода, продукти, бензин, цигарки та ліки. Холод, стреси – у людей почали загострюватися хронічні захворювання, застуди були у кожного. Я вирвала з пошкодженого обстрілами будинку пластикові двері, притягнула їх для батькового «ліжка», поставила на пивні ящики. А ось медикаменти ніде було взяти.

Тому Гліб Скоробогатов радить: домашня аптечка має відповідати стану здоров’я усіх членів родини й містити базовий набір ліків і засобів.

Поради:

• Вміст домашньої аптечки: перев’язувальні матеріали (бинти, пластирі, джгути), антисептики (хлоргексидин, спирт), знеболювальні/жарознижувальні (ібупрофен, парацетамол), сорбенти, антигістамінні, засоби від застуди, заспокійливі та ліки для лікування хронічних хвороб усіх членів родини.

• Усі ліки мають бути з інструкціями.
• Не забувайте додавати ліки у дитячому дозуванні.
• Перевіряйте вміст аптечки та термін придатності ліків кожні 3 місяці.

• Правильно накласти турнікет допоможуть знання із курсів такмеду. Якщо їх немає. краще користуватися широким жорстким джгутом (він продається у спортивних магазинах). Ним можна перев’язати і дитину, і тварину, а також зафіксувати травмовану кінцівку.

• Не забудьте про приладдя: пінцет, медичні ножиці, термометр, тонометр тощо.

Як подолати стрес та його наслідки

– Ми не впізнавали ні себе, ні близьких. Страх, апатія, агресія, постійна тривожність – емоції змінювали одна одну, ми втрачали надію, а дехто – людську подобу, – розповідає Оксана Клименко. – Ті, кому пощастило знайти паливо, вантажили в автівки не старих і дітей, а цінні речі. На щастя, поруч були й інші: випадкові знайомі, поліцейські, волонтери. У перші тижні вони приносили продукти, ліки із магазинів та аптек, в які влучили російські снаряди. Зрідка й новини, адже зв’язку вже не було. Приборкати страх після чергового влучання поблизу було все важче. Все частіше виникала думка: ми не виживемо.

– Опанувати себе під час надзвичайних подій дуже важливо. Паніка, дезорієнтація, відсутність критичного мислення – погані помічники, – зауважує Гліб Скоробогатов.

Поради:

• Перейдіть (або переведіть людину) у добре освітлене приміщення, чи подивіться на яскраве джерело світла.

• Необхідно заземлитися: присісти або спертися спиною на будь-який твердий предмет.

• Використовуйте дихальні практики: зробіть максимально комфортний вдих носом, а видих – ротом. Робити це потрібно повільно, думаючи, що вдихаєте холодне повітря, а видихаєте – тепле.

• Концентруйтеся: закрийте ліве око лівою рукою і дивіться на будь-якій статичний предмет, бажано поєднати це з дихальною практикою.
• Щоб дитина менше лякалася, надягніть їй навушники з класичною, симфонічною музикою, що буде перекривати гучні звуки.

Як вести себе під завалами?

– Як би не було лячно, доводилося виходити з підвалу у пошуках продуктів і дров. Щоразу ми бачили нові палаючі та знищені будинки, і тіла людей, яким вже не можна було допомогти, – згадує мешканка Маріуполя.

Гліб Скоробогатов, інструктор із виживання, констатує: на жаль, від прильотів жоден будинок не застрахований.
– Не завжди ми йдемо в укриття, тому варто розуміти, що робити, коли помешкання зазнало атаки.

Поради, якщо ви опинилися під завалами:

• найімовірніше, ви будете у стані шоку. Тож, перш ніж звільнятися самостійно, необхідно заспокоїтися, виконати дихальні вправи.
• Проведіть діагностику, щоб з’ясувати, у якому ви положенні: вертикальному чи горизонтальному (спробуйте плюнути або здути пил); в якому стані ваші кінцівки та тіло загалом; чи немає сильної кровотечі.
• В ідеалі бажано поруч тримати свисток. Якщо в людини зламані ребра, кричати вона не зможе, а ось дути – так.
• Якщо ви можете кричати або маєте справний телефон, повідомте рятувальникам орієнтовне місце перебування.
• Намагайтеся якомога більше ходити у туалет: за запахом пошуковий пес знайде людину швидше.

• За можливості, перемістіться у кут приміщення: вірогідність обрушення конструкцій там найнижча.

• Коли пересуваєтесь, захищайте голову: книжками, речами тощо.
• Завчасно перенесіть з кімнати, де спите, усі скляні речі. Біжучи вночі босоніж по осколках, можна глибоко поранити ноги.
• Бажано наклеїти світловідбиваючі стрічки на одвірки: це слугуватиме орієнтиром на вихід.
• Зробіть захисні костюми для дітей та літніх людей, наприклад, зі старих килимів, щоб уберегти їх від додаткових травм при виході.

*****

– У мене зараз завжди гарний настрій – над головою мирне небо, а в руці – чашка кави. Я й досі дивуюся, що жива, – каже Оксана Клименко. – Напевно тому, щоб по-справжньому зрозуміти цінність життя та розповідати світові про злочини росіян.

Нам невідомо, скільки ще триватимуть ці злочини, у важкі обставини може потрапити кожен із нас. Курси невідкладної допомоги, альтернативні живлення та засоби для приготування їжі, укомплектована аптечка та обладнаний підвал у будинку одного разу можуть врятувати життя.

Нагадаємо, у матеріалі вижити за 5 хвилин ми розповідали як одеські школярі освоюють тактичну медицину.

Ще ми розповідали про курси першої медичної допомоги: де безкоштовно цьому навчають в Одесі.

Читайте також:

• Як одесити заживлюють багатоповерхівки без світла: реальні випадки
• Одесити, як ви без світла, тепла та води? – Опитування (відео)