Ніна Матвієнко: про долю, патріотизм та містичні події

Шлях співачки до популярності був непростим. Ніна Матвієнко народилася на Житомирщині у багатодітній родині та була п’ятою дитиною з одинадцяти. Був час, коли вона мріяла стати спортсменкою, а одного разу на районних змаганнях навіть посіла перше місце з метання дерев’яних гранат. Щоправда, до закінчення школи вона зрозуміла, що хоче стати співачкою. У вокальну студію при хорi імені Верьовки її не прийняли. Довелося майбутній артистці здобувати професію кранівниці на заводі «Хіммаш». Проте через рік її одразу зарахували до хору, і незабаром молоду співачку знала вся Україна.

Коли я народилася, була така немічна, що мама навіть не вірила в те, що я виживу. І тоді сталося диво. Літня незнайомка, що проходила повз нашу хату, попросила подивитися на мале дитя. Це і зараз не всім дозволяється, а в ті роки допускати сторонніх людей до новонародженої дитини взагалі вважалося справою небезпечною. Але мама чомусь пустила її до будинку, підвела до моєї люльки. «Така маленька дитинка», – посміхнулася незнайомка. – Так, шматок м’яса лежить. Хіба ж це дитина? – Зітхнула мама. – «О, ви ще не знаєте, яку славу принесе вам ця дитина!» – відповіла та».

Я знала, що музика — моя доля. У кожного вона закладається при народженні — Господь мітить своїх дітей, i я з раннього дитинства знала, що він мене поцілував. Адже так важко було всім на той час, а моя доля легко складалася. Чим ще це можна пояснити? Мені не довелося докладати жодних зусиль, щоб усе так вдало для мене склалося. Просто, будучи ученицею десятого класу Коростеньської школи-інтернату, приїхала на канікули до Києва, почула по радіо про набір у Хор імені Верьовки, мене прослухали та сказали приїжджати за два роки, бо на той момент курс уже був сформований. Після школи рік працювала на заводі ученицею кранівниці і незабаром мене зарахували до хору, а за рік уже брали із собою на гастролі.

Сьогодні багато патріотизм асоціюють тільки з вишиванкою. Я ж вкладаю в це поняття щось зовсім інше. Усю чистоту нації, високу культуру свого народу, відновлення сторінок нашої історії, яка протягом століть була прихована від нас. Для мене, наприклад, стало чудовим відкриттям те, що Аскольд, могила якого розташована на березі Дніпра, був рівноапостольним. Виходить, що він перший, хто прийняв християнство. Не Ольга і не Володимир!

Чомусь прийнято вважати, що народний спів – це якась самодіяльність. Але насправді це така палітра, яку дуже складно відтворити правильно. Стільки півтонів, найтонших переливів, яких у кричущій манері не передаси. Я все життя співаю, але не можу знайти цього народного звучання досі.

Якось під час виступу до мене підійшла жінка та сказала: «Я чую, як з вами співає ваша мати». А мами вже багато років як не було. На що я відповіла: Ну, продовжуйте тоді пісню співати замість мене. Побачимо, як моя мама поряд підспівує». Жінка була російськомовною, цю пісню чула взагалі вперше в житті, але… заспівала! Я настільки була шокована словами не передати!

Аналізуючи сучасну українську естраду, можу сказати, що вона набагато скромніша за зарубіжну. І водночас якась зашорена, зациклена, позбавлена романтики, легкості. Усі пісні зводяться до одного: «я і ти». Ось і всі теми. Вважаю, що це провінційний рівень. Ніколи не виділяю гідних та негідних виконавців — усі вони гідні по-своєму. Кожна зірка має своїх шанувальників, тому я нікого не вправі засуджувати. Єдине, чого не розумію, — те, що на концерти людей, позбавлених голосу, йдуть натовпи людей.

Не треба гнатися за грошима. Особливо дівчаткам. Адже ми за християнською традицією маємо бути захищені чоловіком. Він має заробляти більше та утримувати сім’ю. А дружина повинна витрачати зароблене на шкарпетки, шапочки, подушечки … Дружина повинна бути кишеньковою, безтурботною. А зараз світ перекинувся. Усі відкладають гроші у банки. Чоловік не знає, скільки заробляє дружина, а та не знає про доходи чоловіка. Це ж ненормально!

Нагадаємо, про смерть співачки Ніни Матвієнко повідомила сьогодні, 8 жовтня, її дочка Антоніна. Причину смерті матері вона не точила. Також поки що нічого не відомо про дату прощання з артисткою та день її похорону.

Ірина ВАЛЕНТИНОВА