Незнайома Одеса: Шахський палац №2, сходи-гігант та «староодеська легенда»

На бульварі Жванецького зараз ремонт-реконструкція. За металевою огорожею «зник» і пам’ятник конструктору авіаційної автоматичної зброї, доктору технічних наук А.Е. Нудельману та Виставковий зал Спілки художників України.

Саме тут — на перехресті бульвару Жванецького та Торгової — наприкінці XIX століття одеський купець і член міської управи Костянтин Де-Азарта збудував замок, зруйнований під час Другої світової.

Так, від замку (його називають ще й палацом) нічого не залишилося. А ось сходи живі. Щоправда, гігантськими, як вони називаються на старих листівках, сьогодні їх назвати дуже важко. Вони ведуть від бульвару на вулицю Приморську, стан їх, м’яко кажучи, не дуже.

«Наприкінці Торгової вулиці, до моря, де нині красується чудовий замок де-Азарта, був колись пустир, зарослий курною травою, облямований з одного боку хлібними магазинами Сабанського, з іншого — садом архієрейського будинку, а з моря — крутим урвищем. З’явився де-Азарт, уподобав порожнє місце з видом на море, зніс будиночок, побудував на його місці чудове палаццо, і поховав під ним староодеську легенду», — пише А.М. Дерибас у книзі «Стара Одеса» про це місце.

Розглядаючи старі листівки, мимоволі захоплюєшся красою цього замку, так само як і його зовнішня схожість із Шахським палацом на вул. Гоголів.

А про яку ж староодеську легенду йдеться?

Як розповідає доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри прикладної лінгвістики Одеського національного університету ім. І.Мечникова Наталія Кондратенко, саме на місці замку пана Де-Азарта став з’являтися привид проклятої матері дівчини, яка кинулася з урвища вниз. З’являється привид нещасної і донині, вона кульгає і «полює» виключно на молодих неодружених чоловіків. Дівчина у вінчальній сукні з’являється несподівано, ніби звідки, і просить їй допомогти — нібито вона підвернула ногу. Чуйні сміливці намагалися надати їй допомогу.

Пройшовши кілька кроків, вона раптом просила повернутися назад, щоб забрати черевик із підгорнутої ноги. Молодий чоловік обертався назад, шукаючи поглядом залишений черевичок, а в мить, коли він повертався знову, привид зникав.

Так, ось, цей привид досі «не зник», і увійшов до списку містичних адрес Одеси. Отже, замок, який прикрашав це місце, насправді не поховав староодеську легенду, а ось сам, на жаль, був зруйнований.

Читайте також: Воронцовський палац і Стара біржа залишаться без ремонту: як стара Одеса впала жертвою коронавірусу