З початком купального сезону на вулицях Одеси з'являються напівголі люди в плавках і бікіні. Через це відбуваються непорозуміння, а іноді скандали. Розберімось, хто винен і чи потрібно з цим боротися.
Право бути голим або наполовину оголеним ніде не згадується. Воно не входить до списку Національної стратегії у сфері прав людини і його немає в українській Конституції. Є право на життя, право на свободу, право на вираження своїх поглядів і купа інших прав, про які ми навіть не здогадуємося. Але права бути голим немає. На місцевому рівні теж нічого не придумали: одеська міськрада за таке не голосувала. Щодо відповідальності чи штрафів, то й тут порожньо. Якщо гуляти містом у голому вигляді (або злегка одягненим), вас нема за що притягнути. Виходить, що немає ні права, ні обов’язків.
У нашому курортному місті в усі часи вистачало напівголих людей. І навіть під час війни. Вони гуляють Дерибасівською, стоять у чергах, їздять у маршрутках, курять на балконах і навіть ходять у театри. Періодично виникають скандали, які потрапляють у новини, але все обходиться без жертв. Одесити не влаштовують акцій протесту і не закликають заборонити напівголі тіла. На одеському форумі пишуть, що найбільше дратують люди в мокрих плавках, які залишають після себе калюжі на сидіннях трамваїв або в кафе. І не всім подобається, коли притискаються голими частинами тіла в маршрутці.
Це делікатне питання. В Україні є закон про захист суспільної моралі. Там сказано, що в еротичної продукції конкретна мета — досягнення естетичного ефекту. Коли білозуба дівчина в бікіні (або білозубий хлопець у плавках) дивиться на нас із рекламного білборда і пропонує купити квартиру в новобудові — це не еротика. Бо вони показують своє тіло не для нашого задоволення, а продають квартиру. Старий рекламний трюк. У цьому ж законі про захист моралі йдеться про «видовищні заходи еротичного характеру». Ходіння містом у плавках не потрапляє під це визначення. Одним словом, усе дуже туманно.
Багато куди. Це питання етики та пристойності. Вас точно не пустять в Оперний, Музкомедію та інші театри. Багато іноземних консульств, а їх чимало в нашому місті, не пускають відвідувачів у шортах, що вже казати про пляжні вбрання. Ви не потрапите в більшість ресторанів і кафе. І не намагайтеся прослизнути без верхнього одягу на відкриття одеського міжнародного кінофестивалю — дрес-код заходу передбачає смокінги та вечірні сукні.
У товстих альбомах із замочками, квітами на обкладинках і пожовклими сторінками одеситки ХІХ–початку ХХ століття… Read More
Хижаки оселилися просто серед людських будинків: у громаді на Одещині шакали щодня виходять на вулиці,… Read More
10 лютого 1805 року в Одесі відбувся перший виступ польської професійної театральної трупи. Це стало… Read More
Через планові роботи в мережах «Інфоксводоканалу» сьогодні тимчасово припинено водопостачання на низці вулиць Одеси. Відновлення… Read More
У платіжках за комунальні послуги є рядок, на який більшість одеситів дивиться машинально — УБПТ.… Read More
Пожежа після обстрілу в Пересипському районі Одеси призвела до масштабного забруднення повітря — в атмосферу… Read More