Статті

На психолога і сметанку: як збирають чайові в одеських кав’ярнях

Які часи, таке й... все: вулиці, наш з вами настрій, навіть прохання на чайові в маленьких вуличних кав’ярнях Одеси. Ці чайові зазвичай «адресні»: на склянці чи на чому ще чітко вказується, на що конкретно «підуть» ваші чайові. Це не просто жарт, це і реклама така, і нагадування, що таки треба кинути ці самі чайові, а ще – для підняття настрою.

Часи змінюються, «адреса» збору грошей вказується нова. Такі перли іноді зустрічаєш, як бачите на наших фото.

По-перше, філософська тематика – в тренді: «натяк» не ставити питань, а просто кидати гроші у склянку (бариста, мовляв, сам знає, на що вони підуть).

Чи простіше: «Якщо не в грошах щастя, то віддай їх мені».

Приємно читати, поки тобі готують каву щирі зізнання: «Гроші мене не хвилюють. Вони мене заспокоюють»…

Дуже приємна (майже мультяшна) штучка: замість склянки – звичайний бідон. Напис «на сметанку» з подальшим доповненням виглядає просто суперово!

Бувають написи прості і чіткі: «На щось приємне після праці». Чи – оригінальні з підтекстом: «На стриптизера» (?!)

Сподобався мені не менш оригінальний напис про те, що якщо кожний відвідувач кине по одній гривні, то у баристи буде… вісім мільярдів (так підкреслюється, що дану кавову «точку» люди просто обожнюють).

І – наостанок (поки що) не просто нагадування-прохання про чайові, а майже «душевний крик»: «На психолога!».

Я ж кажу – які часи, такі й «адреси» чайових в маленьких одеських кав’ярнях. Будемо вивчати далі…

І, – як ми прочитали на одній з склянок «для чайових», – «чудового дня!»…

Читайте також: Настрій під нуль? Виходьте на одеські вулиці!

Фото авторки

Мария Котова

В журналистику пришла достаточно поздно, слишком затянулся «поиск себя». В работе над материалами придерживаюсь правила: читателю должно быть интересно, должно «цепануть». Уделяю много внимания подаче: считаю очень важным, чтобы это блюдечко получилось с достойной каемочкой. Автор четырех изданных книг прозы.