На «папері» риба є, а в човнах немає: чому збунтувалися рибалки Придунав’я

Стали заручниками е-системи

На календарі — лютий, а рибодобувне підприємство «Орхідея», яке вже багато років веде промисел на річці Дунай у межах Ренійської громади, стоїть на якорі.

— Четвертого січня ми взяли участь в аукціоні й викупили лот, заплатили за нього необхідну суму, що дає нам право рибалити протягом 2024 року, визначено ліміт вилову, — розповідає керівник ТОВ «Орхідея» Анатолій Кеся. — Зареєстрували договір і підписали. Минуло вже три тижні, а ми не можемо отримати протокол аукціону та договір. Чиновники у своєму репертуарі — то забули, то на лікарняному. Вони вчасно отримують зарплату, їм все одно! А рибалка має заробити.

Ще одна проблема в тому, що підприємству ніяк не вдається задекларувати своє право промислового рибальства через «Дію»:

— Не реагує ні еРиба, ні efish: моя секретарка вже в моніторі очима дірку просвердлила! — нарікає керівник підприємства. — І до кого звертатися? Було погано з узгодженням документів, але стало ще гірше!

У період війни портал «Дія» дійсно періодично лихоманить. Зокрема, у зв’язку з хакерськими атаками. І, виходить, рибалки стали заручниками цієї проблеми.

— Якщо човни стоять біля причалів, як рибалки прогодують свої сім’ї? — запитує Анатолій Семенович. — Раніше у нас було сім човнів, залишилося чотири: ми втрачаємо рибалок, вони йдуть.

Чому рибалки на Дунаї збунтувалися?

Як ми вже розповідали, торік Міністерство аграрної політики та продовольства України запровадило нову систему державного регулювання промислу риби. Було розроблено прозорий механізм аукціонних торгів з продажу прав на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів.

Суть у такому: місця рибодобування розбиваються на великі, середні та малі лоти, які продаються з аукціону через «Прозоро». Цього року на Дунаї, наприклад, було запропоновано рибалкам 30 лотів. Але стартова ціна на них була збільшена, за словами рибалок, удвічі.

— Рибалки на Дунаї збунтувалися і 3 січня 2024 року не взяли участь в аукціоні, — розповідає Анатолій Кеся. — На всьому протязі Дунаю тільки наше підприємство і мій колега Іван Шевченко викупили лоти. Взагалі я вважаю, що аукціон треба проводити не на початку року, а в останніх місяцях попереднього — щоб був час врегулювати всі питання і вийти на промисел з 1 січня, як це роблять румунські рибалки. Ми ж бачимо, як стабільно вони працюють!

Лот — на рік, а робота на пів року

Перший рік роботи за новою системою виявив ще одну проблему: лот викуповується на рік, а працювати цілий рік не виходить.

— Торік ми виграли аукціон у січні, а працювати почали 23 березня: поки приймали причали, поки підписували документи, — розповідає керівник ТОВ «Орхідея». -14 квітня, у зв’язку з нерестом, було оголошено заборону на промисел на два з половиною місяці. Традиційно в серпні, коли стоїть висока температура, ми призупиняємо видобуток — доставити свіжу рибу практично неможливо. А восени нас гальмували, тому що почали зариблення осетрових. Справа хороша, але ми знову простоюємо. У результаті торік нам не вдалося вибрати свій ліміт, просто не вистачило часу. Якщо ми думаємо про економіку України, то треба створити умови для безперешкодної роботи рибалок.

У теорії: що хотіли від реформи?

Мета: прозорість і підзвітність

Першим інструментом системи єРиба стало декларування права на промислове рибальство через е-систему.

Незабаром буде доступно:

• декларування права на дослідницький вилов,
• отримання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів для промислового рибальства.

Це прибере чиновника з процесу і значно зменшить навантаженість на бізнес, дозволи видаватимуться протягом двох днів.

Офіційні цифри

За підрахунками експертів, тіньовий ринок промисловості становив 850 мільйонів гривень щорічно, а тіньове рибальство — 60% ринку. Тобто більша частина рибного продовольства на ринку була незаконною, непідзвітною та нерегульованою.