Морози тривають, а дров немає: у селах Одещини закінчилося паливо

Ключові моменти:

• У частини селян запаси дров закінчилися ще до завершення зими через тривалі морози.
• Попит у Буджацькому лісництві зріс удвічі, чекати доводиться до двох тижнів.
• Субсидія на тверде паливо покриває лише частину реальної потреби.
• Громади запровадили механізм санітарної розчистки лісосмуг і програми допомоги вразливим категоріям.

Коли в будинку стає холодно — чи то через піч, що вже нічим топити, чи через котел, для якого закінчилося паливо, — питання «де взяти дрова» перестає бути побутовим і стає критичним. Саме з такими зверненнями цієї зими люди приходять до старостатів і телефонують у селищні ради.

Щоб розібратися, які рішення реально працюють, ми звернулися до керівників Буджацької та Бессарабської громад, начальників відділів соцзахисту та представників лісництва. Ми уточнили процедури отримання дозволів, актуальні ціни, строки очікування та обсяги допомоги. Це дозволяє говорити не про припущення, а про конкретні механізми, які сьогодні доступні мешканцям прикордонних громад.

Що робити, коли зима ще триває, а дров уже немає?

– Вам у селі легше виживати, – каже мені подруга, яка мешкає в Одесі. – Ви собі можете піти до лісу, зрубати дерево та й отопити будинок. Це в місті, якщо немає опалення і світла, залишається лише замерзати.

Але чи так усе просто насправді? І чи тепло в сільських домівках селян у громадах Одещини цієї надзвичайно холодної зими?

Більшість селян опалюють будинки лише дровами, адже вугілля зараз стало майже розкішшю. Зазвичай дрова купують восени, розраховуючи так, щоб їх вистачило на всю зиму. Але цьогоріч у більшості цей запас закінчився ще в січні – морози просто їх «з’їли». І люди зіткнулися одразу із двома проблемами – де взяти дрова і гроші на них?

Ми з чоловіком теж восени придбали сім кубометрів дров – це повний тракторний причіп. Тоді один куб коштував 1500 гривень. Разом із доставкою, навантаженням та розпилкою ми заплатили близько 15 тисяч. Ще три куби в нас залишалося з минулого року. Зазвичай десять кубів на твердопаливний котел нам вистачало. Але в цьому році вже в середині січня цей запас було повністю вичерпано.

Довелося шукати гроші, щоб докупити дрова. І тут ми зіткнулися з іншою проблемою – де їх знайти?

У місцевому лісництві попит на дрова цьогоріч настільки великий, що працівники лісгоспу не встигають задовольнити всі заявки, треба чекати декілька тижнів. А холодний циклон не чекає. Отже, що робити?

Були б гроші – запаслись би

Піти в ліс та нарубати сухостою, як радить моя подруга, не вийде. Поясню чому.

Буджацька і Бессарабська громади знаходяться в прикордонній смузі, тому ходити в ліс заборонено ще з початку великої війни. Тепер це дозволено лише лісникам, прикордонникам тощо. Той, хто все ж таки ризикне, може наразитися одразу на два штрафи: від 1530 гривень до 15300 – за адміністративне порушення заборони відвідування лісу, та від 17000 до 25500 – за незаконну вирубку, і це вже кримінальна відповідальність.

Отже, зробимо приблизні підрахунки: середній розмір пенсії становить 3-4 тисячі гривень, субсидія пенсіонерам на паливо від держави – 4-5 тисяч на всю зиму, чого вистачає на три кубометри. Тобто завбачливо запастись дровами, виклавши за них одразу щонайменше 20 тисяч гривень, не кожному селянину під силу. Тому люди опинилися в ситуації, коли і грошей немає, і дрова скінчилися, а морози не відступають.

Що можна вдіяти та кого просити про допомогу – із цими питаннями «Одеське життя» звернулося до фахівців та відповідальних осіб Буджацької та Бессарабської громад.

Подавай заявку – розчищай ліс

На січневій сесії депутати Буджацької селищної ради, враховуючи кризову ситуацію з твердим паливом, прийняли Положення  про порядок видалення дерев, кущів та інших зелених і сухих насаджень на території Буджацької територіальної громади. У ньому, зокрема, розписана процедура отримання в селищній раді дозволу на санітарну чистку окремих ділянок від сухостою, гілок, повалених дерев.

Як це буде відбуватися, пояснив голова Буджацької громади Івана Кюссе.

– В Законі України «Про місцеве самоврядування», в статті 30, пунктом 17/1 була внесена поправка. У ній зазначено, що органи місцевого самоврядування мають право надавати дозвіл (ордер) на видалення зелених насаджень в лісосмугах, що належать до  комунальної власності громади. Отже для того, щоб люди мали можливість законно і безкоштовно заготовити дрова, ми і прийняли це Положення. Таке ж Положення прийняла і сусідня Арцизька громада.

– Як відбуватиметься процедура?

– Людина має написати заявку в місцеве комунальне господарство. Її розглядає виконком селищної ради. Після затвердження заявник робить санітарну чистку (наприклад, 50-100 метрів) ділянки, яку комунальники визначать як таку, що потребує розчищення. Процес відбуватиметься під контролем комунального підприємства і старостату. Наразі відділ ЖКГ допрацьовує процедуру згідно з чинним законодавством. Гадаю, через тиждень почнемо приймати заявки.

Чим допомагає держава?

Таке питання поставили керівникам відділів соцзахисту населення Буджацької та Бессарабської громад.

Ліна Шокот, начальниця відділу соцзахисту населення Буджацької селищної ради:

– Держава надає субсидії пенсіонерам та вразливим категоріям населення на воду, світло і опалення в грошовому вигляді. Розмір субсидії визначається індивідуально. На тверде паливо пенсіонер із пенсією в 2800-3000 гривень отримує близько п’яти тисяч гривень.

Але чим більша пенсія, тим менше субсидія. Зрозуміло, що цих грошей на опалення будинку протягом зими не вистачить.

До того ж у багатьох селян є земельні паї, а отже їм взагалі можуть відмовити в субсидії. Тому в критичній ситуації людині може допомогти тільки місцева селищна рада. Якщо Положення про видалення насаджень запрацює, то комунальні підприємства з дозволу виконкому зможуть самі забезпечувати одиноких стареньких та інші вразливі категорії населення дровами. Родини військовослужбовців і загиблих захисників у середньому отримують від держави  близько восьми тисяч гривень на придбання твердого палива, це також небагато.

Ганна Стоянова, начальниця відділу соцзахисту Бессарабської селищної ради:

– У нашій громаді діє Програма допомоги вразливим категоріям населення – самотнім стареньким, ВПО, родинам військовослужбовців, загиблих на війні. У ній передбачене безкоштовне надання двох кубометрів дров таким людям. Минулоріч громада надала дров на 300 тисяч гривень. Також майже 70 родин отримали тверде паливо через благодійний фонд.

Попит на дрова зріс удвічі

Буджацьке лісництво підпорядковується філії «Ізмаїльське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». З минулого року до Буджацького лісництва належать лісонасадження Саратської, Бессарабської, Петропавлівської, Арцизької і частини Білгород-Дністровської громад.

Головний лісничий Буджацького лісництва Дмитро Кічук відповів на наші запитання.

– Дмитре Петровичу, скільки зараз коштують дрова і як їх виписати?

– Ми – державне підприємство, і ціни встановлює держава. Незважаючи на попит, ціна на дрова зараз знизилася до 1254 гривень за кубометр. Виписати дрова просто: для цього людина робить заявку, ми їй надаємо реквізити, за якими вона сплачує вартість через банк або «Укрпошту» і надає нам квитанцію та копію паспорта. Ми видаємо ордер на вирубку, а також послуги зі спилу. Навантаження і доставку людина сплачує окремо.

– Тобто потрібно знайти транспорт і поїхати в ліс, щоб забрати свої дрова?

– Так, адже у нас не вистачає свого транспорту: у Буджаку лише два трактори – новий і старий. Але заїхати в ліс може тільки старий, новий для цього не пристосований. Тому, якщо хочете отримати дрова швидше, знайдіть транспорт.

– І скільки треба чекати після оплати?

– Усе залежить від погодних умов. Після дощу, наприклад, в ліс заїхати неможливо. І колектив у нас невеликий – разом зі мною сім працівників. Намагаємося швидше, але тиждень-два доведеться зачекати.

– До речі, чи відновлюються зараз лісові насадження?

– Звичайно. Ми маємо розсадник, де вирощуємо саджанці дуба, ясеня, акації, сосни, збираємо насіння, яке потім висаджуємо. Роботи вистачає. Основна наша діяльність – це охорона лісу і його відновлення.

– Щодо відновлення – два роки тому вздовж дороги на Березине згоріла ділянка лісу. Люди цікавляться – чому ви не робите санітарну чистку цієї ділянки?

– До нас навіть Соборненський старостинський округ звертався з пропозицією усе згоріле ліквідувати, а натомість висадити саджанці. На жаль, від нас це не залежить – потрібно зробити експертизу, визначити збитки, підготувати належну документацію на санітарну чистку, узгодити з екологічною службою тощо. Отже це складний процес.

– Через заборону відвідування мешканці давно не були в Буджацькому лісі. Чи змінився він за роки війни?

– Змінився, в ньому стало більше тварин – багато вовків, лисиць, зайців, диких кабанів, фазанів, з’явилися і шакали. Взагалі ліс відновився – і флора, і фауна.

***

Отже, якщо вам терміново потрібні дрова і у вас є на них гроші, ви маєте подати заявку в лісництво і, бажано, знайти транспорт. До речі, також у сусідньому Арцизі є два підприємства, які займаються продажем дров, причому вже розпилених і навіть рублених. Але це задоволення коштуватиме значно дорожче, бо в ціну увійде доставка, а це 40 кілометрів в один бік.

Якщо ж грошей немає, але дрова потрібні, ви маєте звернутися до селищної ради вашої громади за матеріальною допомогою. Кожне звернення розглядається індивідуально.

Раніше “Одеське життя” розповідало як сільські школи Одещини працюють без світла під час блекаутів.

Також ми писали про те, якою мовою говорить Буджак та чи переходить південь Одещини на українську.