Мери, мільйони і завод-привид: найгучніші розслідування САП і НАБУ в Одесі

Ключові моменти:

• Справа заводу «Краян»: мера Труханова звинувачують у купівлі будівлі за завищеною ціною;
• Земельні махінації: у 2016–2019 роках група посадовців нібито незаконно передавала ділянки та розкрадала бюджетні кошти;
• Привласнення аеропорту «Одеса»: місто втратило контроль над стратегічним об’єктом;
• НАБУ та САП: їхня роль і завдання.

Справа заводу «Краян»

У центрі одного з найгучніших антикорупційних процесів — одеський міський голова Геннадій Труханов. Разом із ним фігурують його заступник Павло Вугельман, екс-заступник міськради Василь Шкрябай, колишні керівники департаменту комунальної власності Олексій Спектор і Володимир Радіонов, а також підприємці Петро Загодиренко, Ігор Кравченко та оцінювачка Галина Богданова.

За версією Національного антикорупційного бюро, учасники справи були причетні до схеми продажу будівлі колишнього заводу «Краян» міськраді за штучно завищеною вартістю. У результаті, за оцінкою слідства, громада Одеси зазнала збитків на 92 мільйони гривень. Детективи припускають, що частину цих коштів могли легалізувати через фіктивне підприємство, оформлене на особу, яка проживає на тимчасово окупованій частині Луганської області. Ця справа тягнеться ще з 2016 року.

У 2019 році Малиновський райсуд Одеси виправдав фігурантів. Але через два роки Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення. Відтоді справа розглядається повторно.

У квітні 2023 року суд замінив Труханову особисте зобов’язання на заставу в 30 мільйонів гривень і зобов’язав носити електронний браслет. А 4 травня того ж року його взяли під варту із можливістю внесення застави в розмірі 13,4 мільйона гривень. Наступного дня міський голова вийшов на волю. На початку 2024 року ВАКС поновив справу, але слухання і досі тривають.

Стаття по темі: Труханов під арештом: у чому суть справи «Краян» і що загрожує меру Одеси

Земельна мафія Одеської міськради

У 2016–2019 роках в Одесі, за версією НАБУ, діяла організована група, яка займалася незаконним відчуженням міських земель та розкраданням бюджету. За даними слідства, до схеми були причетні 11 фігурантів. Серед них — знову мер Одеси Геннадій Труханов, а також депутати міськради та наближені до влади особи.

Як з’ясували детективи, громада втратила шість земельних ділянок загальною площею майже 16 гектарів. Крім того, при купівлі нерухомості нібито для розширення кладовища мерія переплатила близько 131 мільйона гривень.

Експертиза засвідчила, що загалом територіальна громада зазнала збитків на суму 689 мільйонів гривень. Схема була простою: землю віддавали без жодного конкурсу, переважно під забудову, —компаніям і особам, пов’язаним із посадовцями. А гроші, які мали надійти в міський бюджет, опинялися в кишенях учасників змови. Деякі отримували винагороду у вигляді нерухомості. Щоб це виглядало як законне рішення, у міськраді заздалегідь ухвалювали «потрібні» рішення через лояльних депутатів і посадовців. А нових учасників угрупування перевіряли на поліграфі та з посиленими заходами безпеки.  

Розслідування почалося у 2021 році, завершили його у 2023-му. Справу щодо 11 осіб передали до ВАКС лише наприкінці 2024 року, тож вона і досі не закрита.

Читайте також: Від суду до сцени – один крок: мера Одеси Геннадія Труханова визнано найкращим міським головою України

Привласнення аеропорту «Одеса»

У 2011 році аеропорт «Одеса» фактично перейшов із власності міста до приватних інвесторів. Схему реалізували тодішній мер Одеси та відомі бізнесмени Борис Кауфман і Олександр Грановський. Вони створили спільне підприємство, в якому місто мало лише 25%, а решта 75% дісталися приватним структурам. За такою схемою місто втратило контроль над усім майновим комплексом аеропорту, який оцінювався в 118 мільйонів гривень. Проблема в тому, що чимало об’єктів (зокрема приміщення митниці й прикордонників) взагалі не підлягали приватизації — але це нікого не зупинило. Протягом наступного десятиліття аеропорт приносив прибутки — понад 2,5 мільярда гривень. За даними слідства, ці гроші могли бути виведені через бізнесові схеми.

У 2023 році НАБУ та САП завершили досудове розслідування. Підозри отримали п’ятеро фігурантів. Серед них  колишній мер Одеси Олексій Костусєв, бізнесмени Кауфман та Грановський, а також чиновники та представники компаній, що брали участь у схемі.

А вже у травні 2024 року з’явилися нові підозри. Зокрема — щодо хабаря у вигляді пентхауса площею 700 квадратних метрів, вартістю понад 150 мільйонів гривень, і щодо легалізації сотень одиниць майна: понад 100 об’єктів нерухомості, 84 автомобілі, склади з мастилами — усе це, за версією слідства, було приховане та виведене.

12-13 червня 2025 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання провини. Сім фігурантів справи погодились офіційно визнати свою вину та компенсувати завдану шкоду.

Що вдалося повернути громаді Одеси:

• 150 млн грн — на рахунок міськради;
• 2488 одиниць майна — повернуто місту;
• частка Одеси в аеропорті залишається незмінною – місто не втратило контроль;
• штрафи — понад 400 млн грн (включно з максимальними: 204 млн і 102 млн);
• конфіскація готівки й майна — понад 6 млн грн, 582 тис. доларів, 6 тис. євро та пентхаус 700 кв. м;
• підтримка ЗСУ — вже перераховано 20 млн грн, ще 106 млн грн обіцяно внести.

Учасники схеми були визнані винними. Їм присудили 7-8 років ув’язнення, однак реально за ґрати вони не потрапили. Завдяки угоді зі слідством та давності окремих злочинів, покарання було умовним, з іспитовими строками.

Цей кейс вже називають найбільшою угодою про визнання вини в історії України. Загальна компенсація державі та громаді — понад один мільярд гривень. І хоча винні уникнули тюремного ув’язнення, громада Одеси повернула і частку в аеропорті, й значну частину втраченого майна та коштів.

Довідка «ОЖ»: про НАБУ, САП і їхні функції

НАБУ (Національне антикорупційне бюро України) і САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура) створили у 2015 році як нові антикорупційні інституції — без зв’язків зі старою системою.

Вони мали автономію — це була вимога суспільства й міжнародних партнерів (ЄС, США, МВФ) щоб вперше реально карати ТОП-посадовців.

Їхні завдання:

• бороттся з ТОП-корупціонерами;
• викривати схеми з великими державними грошима;
• передавати справи до Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

По суті, НАБУ викриває корупцію, а САП — контролює розслідування, затверджує підозри, підтримує обвинувачення в суді.

Відтепер НАБУ та САП втратять частину своєї автономії та частково будуть підпорядковані Генпрокурору.

Законопроєкт підтримали 6 з 10 нардепів від Одеської області:

• Олег Колев («Слуга народу»);
• Олексій Леонов («Слуга народу»);
• Олександр Горенюк («Слуга народу»);
• Степан Чернявський («Слуга народу»);
• Олександр Ткаченко («Слуга народу»);
• Антон Кіссе (депгрупа «Довіра»).

Олексій Гончаренко — проголосував проти. Сергій Колебошин — утримався. Артем Дмитрук і Анатолій Урбанський — були відсутні.

Як повідомлялось, напередодні президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12414, який, на думку правозахисників, фактично підпорядковує НАБУ і САП Генеральному прокурору.