Марія Тернова – бухгалтер з безліччю професій

Вдень трудилась, вечорами вчилась

У своєму роду вона не перший бухгалтер. Ще її дідусь по материнській лінії Іван Чорний працював рахівником у сільській артілі, а дядько Христофор Пашковський — головбухом у Сільпо.

У родині Пилипа і Любові Тернових з села Ясенове Друге було семеро дітей: двоє хлопців і п’ять дівчат.

Найстарша з сестер Марія 15-річною вже трудилась землеробом на будівництві Заплазького цукрового заводу. Ізоляторницею ладнала теплотрасу, потім різноробочою, а закінчивши вечірню школу та курси, — лаборантом на цукроварні.

Якось дівчину відправили на Одеський цукрово-рафінадний завод підвищувати кваліфікацію і, як здібного фахівця, залишили там працювати. П’ять років Марія була лаборантом готової продукції, встигнувши закінчити планово-економічне відділення харчового технікуму. Вдень трудилась, а вечорами опановувала «дебет-кредит». Та через алергію на цукровий пил лікарі порадили їй змінити професію та підлікуватися. Тоді молода жінка подалась у Піцунду, де працювала в Будинку творчості. Цілющі сосновий бір і морська гладь допомогли Марії здолати недугу. Через рік повернувшись до Одеси, вона влаштувалась у бухгалтерію Одеського сільгоспінституту.

Привітній Пилипівні – вірші від доцента

Впродовж 35 літ Марія Тернова трудилася в інститутській бухгалтерії. Здобувши вищу освіту за спеціальністю «Облік та аудит», часто підміняла й головного бухгалтера.

У виші з теплотою згадують доброзичливу й привітну Пилипівну – так люб’язно йменували Марію Тернову колеги та студенти. На своє 80-річчя, яке чепурна бабуся святкувала 28 червня, від доцента Олеся Савченка отримала в подарунок книгу «З любов’ю до Вас», у якій автор заримував свої спогади про людей, з якими працював. Є там присвята і самій ювілярці.

Окрім інститутських клопотів Марія Пилипівна переймалась ще й громадськими справами, й кілька разів обиралась депутатом Суворівського району. Вона трепетно зберігає різні посвідчення з численними нагородами за плідну працю.

Офіційно Марія Пилипівна трудилась в інституті до 2007 року, а ще десяток літ — в іншій установі. Зараз жінка радо відгукується на прохання бізнесменів владнати бухгалтерські питання на їхніх підприємствах.

Не зогледілась, як старість прийшла

— За роботою й незчулась, як постаріла. Хоча фізично і духовно відчуваю себе на шістдесят, — каже пані Марія.

І виглядає Марія Тернова модно, моложаво та вишукано. Може будь-яку обновку «підігнати» на швейній машинці під свою струнку фігуру. Чудо-техніку, яка й досі справно працює, їй на весілля подарував дядько Христофор. Тож замолоду Марія Пилипівна підробляла ще й модисткою.

Частенько чепурна бабуся навідується у село відвідати родичів та вклонитися батьківським могилам. Вона може годинами розповідати про пережите, родичів, друзів дитинства, адже ніколи не поривала зв’язків з рідним краєм. Нещодавно жінка гостювала у родині Сергія Паровика, який влаштував для шкільної подруги свого батька ювілейні урочистості на березі милої їй мальовничої річки Кодими.

Погостювавши, Марія Пилипівна знову поспішила до Одеси. У свої поважні літа вона опікується Анею – рідною племінницею з інвалідністю, донькою сестри Ніни. Щодня навідується до неї у лікарню. Привозить їжу, допомагає. І впродовж багатьох літ підтримує свою ясенівсько-одеську рідню.