Раніше діти росли, граючись власноруч виготовленими ляльками. Кожен регіон, та навіть село, мали свій стиль у творенні іграшок. На жаль, сьогодні збереглося дуже мало ляльок з минулого, оскільки термін служби текстилю недовгий. Але завдяки сучасним майстрам, які відтворюють образи старовинних ляльок, у нас є можливість побачити, чим гралися наші бабусі, коли були маленькими, і виховувати своїх дітей на ляльках ручної роботи.
Інна Шипілова – лялькознавиця і велика шанувальниця народної бессарабської ляльки. Понад десять років вона досліджує цю тему. За цей час у неї зібралося кілька колекцій іграшки з різних районів Одеської області.
Особливе місце посідає колекція, зібрана у Болградському районі — вона є однією з найбільших. Є ляльки з Ренійського, Білгород-Дністровського районів. За результатами експедицій, по зібраному матеріалу Інна з колегами написали книгу «Народні ляльки Одеської області». Там відображена колекція не тільки дослідниці, а й колекції багатьох людей.
До великої війни Інна постійно організовувала науково-дослідницькі експедиції, майстер-класи і цікаві виставки. Продовжує дослідницьку роботу і сьогодні.
— Ляльку часто одягають у той одяг, який носять традиційно люди тієї чи іншої національності. Вона зберігає маркери обрядовості та демонструє культуру традицій. Ляльки робили із підручних матеріалів. У хід йшли качанчики кукурудзи, гілочки дерев, квіти та клаптики тканини, — розповідає майстриня.
Але ці примітивні ляльки мали велике значення для дітей — так вони вчилися створювати образи людей, робили їх схожими на бабусю чи матусю.
— Ляльки гагаузьких поселень, наприклад, можна відрізнити одразу, — продовжує Інна Шипілова. — Вони створені зазвичай із двох паличок, складених у вигляді хреста та обмотаних смужками тканини. Такі ляльки у великій кількості ми знайшли у селі Кубей Болградського району, і тепер ляльки такого типу так і називаємо — «кубейська лялька». А от у сусідньому селі — Чийший — робили інші ляльки, на трьох ногах. Вони є візитівкою тільки цього села, більше ніде я таких не зустрічала.
Сьогодні традиції лялькової майстерності у селі Чийший розвиває Ганна Константинова. Колекція її ляльок зібрана у місцевому музеї. Більшість робіт умілиці також знаходиться у приватних колекціях по всьому світу.
У селі Табаки, розташованому неподалік Болграда, ляльки робили з качанчика кукурудзи, на який вдягали сукню, фартух, зав’язували хустинку. І обов’язково прикрашали голову квітами.
А якими ляльками грали ваші бабусі? Якщо у вас збереглася якась інформація про них, будемо раді, коли ви з нами нею поділитеся, написавши листа до редакції або зателефонувавши за номером (099) 465-13-45.
Сьогодні, у п’ятницю, 17 квітня 2026 року – 1514-й день від початку повномасштабної збройної агресії… Read More
Фахівці компанії ДТЕК «Одеські електромережі» завершили аварійний ремонт кабельної лінії в Одесі. Обладнання не витримало… Read More
Цієї нічi російські терористи знову атакували Одеську область ударними безпілотниками. Ворог цілив в об'єкти портової,… Read More
Сьогодні, у п'ятницю, 17 квітня 2026 року, дорожні служби Одеси знову виведуть спецтехнику на міські… Read More
Фермери Ізмаїльський район роблять ставку на мигдаль, який легко переносить кліматичні виклики та потребує мінімального… Read More
Після свят одеський Привоз живе у звичному ритмі: людей багато, товару вистачає, але ціни —… Read More