Козаки в Одеських степах: як з’явилися, чого хотіли і чого досягли?

Історичні джерела засвідчують появу українського козацтва у XV столітті. За повідомленням літописця  Мартина Бєльського, 1489-го року під час переслідування татар сином короля Казимира IV Яном Альбрехтом попереду литовського війська до притоки Бугу Саврані йшли козаки, які добре знали Побужжя. Зародившись на прикордонні, козацтво поступово відкраювало від нічийного степу своєрідну буферну зону, яку починало залюднювати. Це стало поштовхом для української колонізації степів, зокрема, причорноморських. 

Козаки під кримською протекцією

У Буго-Дністровському межиріччі, яке межувало з Польщею по річках Ягорлик та Кодима, мешкало 20 тисяч козаків. Ця територія офіційно належала Кримському ханству з 1520-х років, а Порті Оттоманській — з 1779-го. Одеський професор Анатолій Бачинський писав, що в 1711-1734 роках «кримська протекція» мала як економічний, так і військовий характер. Військова присутність стосувалась переважно прикордонної з Польщею смуги Буго-Дністровського межиріччя, в якій існували українські села і яка мала назву Україна Ханська. Саме ці козаки заклали підмурок для виходу запорожців у Кримське ханство і Порту Оттоманську після ліквідації Запорозької Січі в 1775 році. 

Покрова — свято захисників української землі

У запорізьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці. Головна січова церква завжди називалась на честь Покрови. Офіційно ж свято Покрови Пресвятої Богородиці на нашій землі було встановлене в 1164 році князем Андрієм Боголюбським.

І першого жовтня (за новим чи прадавнім стилем) українці відзначають одразу чотири свята: Покрови Божої Матері, День Українського козацтва, День захисників та захисниць України, а також День створення УПА. Всі вони нерозривно пов’язані між собою. Адже віками захисники України – від козаків до сучасних героїв – захищали нашу землю від бусурманів, боронили від загарбників та наразі стоять на рубежах нашої України.