Каховська трагедія два роки потому: токсичні водорості в Одеській затоці й новий Великий Луг

Наслідки ще попереду: очікуємо на вторинне забруднення та синьо-зелені водорості

Гігантський потік змив родючі ґрунти разом із рослинністю, тваринами, інфраструктурою. Забруднені були землі і води. Брудні маси води потрапили до акваторії Чорного моря.

– Завдана шкода має довгострокові наслідки, – стверджує завідувач відділу оцінки стану морських екосистем Інституту морської біології Михайло Сон. – Зокрема, в Чорному морі внаслідок забруднень, принесених водами зруйнованого водосховища через Дніпро-Бузький лиман. Вони осіли на великих ділянках дна акваторії Одеської затоки.

Крім того, через гниття загиблих тварин і рослин утворилося джерело вторинного забруднення. Влітку, з підвищенням температури морської води, їх розпад стає активнішим. Відповідно – збільшується споживання кисню. Це може призвести до його нестачі й масової загибелі морських організмів у придонних шарах. В результаті їх розпаду виникають біогени – амонійні, азотисті та кремнієві сполуки, якими живляться морські організми.

Збільшення концентрації біогенів призводить до сплеску розвитку синьо-зелених водоростей, небезпечних для здоров’я людини. Минулого літа в місцях, де осіла органіка після каховського теракту, такий спалах був зафіксований. І, за прогнозами вчених, це буде відбуватися все частіше.

Загроза не лише морю: токсини потрапили у ґрунт

Високий рівень екологічного ризику несе і забруднення ґрунтів дна колишнього водосховища. 70 років роботи «промислових гігантів», розташованих на Дніпрі, призвели до накопичення в мулі важких металів. Активне сільське господарство на його берегах додало до них змиви добрив. До того ж сотні підприємств, що знаходилися тут, скидали у водосховище далеко не завжди достатньо очищені стічні води. Тож Каховське море було найзабрудненішим у Дніпровському каскаді.

– Великі обсяги забрудненого мулу створюють сьогодні серйозну екологічну проблему, – зазначає директор Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Раїса Вожегова. – Змінився температурно-кисневий режим, і фосфор, вуглець, сірка, які відкладалися там багато років, почали активно окислюватися, переходити у водорозчинні форми. Сьогодні вони продовжують мігрувати в каскади Дніпра і Чорне море. Крім того, у 90% проб, взятих з ґрунту дна колишнього Каховського водосховища, було виявлено перевищення гранично допустимої концентрації важких металів: цинку, свинцю, кадмію, заліза.

Що допоможе: рекультивація та розвиток сiльського господарства

Через високу концентрацію забруднюючих речовин вчені вважають цю територію зоною екологічного лиха. Але все ж шукають шляхи подолання наслідків каховської трагедії.

– В першу чергу необхідно запобігти подальшому поширенню токсичних речовин – щоб забруднення не могло поширюватися через вітрову ерозію. І поступово відновлювати сільськогосподарський потенціал нашого регіону, – переконана Раїса Вожегова. – Для цього біля осушених ділянок доречно було б створити лісосмуги. А самі території – засіяти багаторічними травами. Це дозволить запобігти рознесенню токсичного пилу. Для захисту водних ресурсів – створити буферні зони, які обмежать доступ забруднених вод по підземних горизонтах.

Щоб у майбутньому з’явилася можливість знову використовувати ці землі в сільському господарстві, їх необхідно рекультивувати – спробувати привести в колишній стан. Один з найбільш ефективних методів – висадка культур, здатних накопичувати важкі метали. Це гірчиця, соняшник, коноплі, ріпак. Урожай таких рослин, звичайно, збирати не варто – після завершення розвитку їх необхідно повністю вилучити з ділянки, щоб уникнути повторного повернення токсинів у ґрунт.

– Звичайно, зберігається високий ризик продовольчої небезпеки, – підкреслює Раїса Вожегова. – Не рекомендується вирощувати на цих землях не тільки харчові, а й кормові культури. Якщо тварини будуть харчуватися забрудненими рослинами, то й люди разом з продуктами тваринництва отримають порцію токсикантів. Спочатку тут можна вирощувати технічні культури або біопаливо: міскантус, ріпак, технічну коноплю.

Чи можливе відновлення Каховської ГЕС?

– Каховську ГЕС відновлювати треба обов’язково, – переконана Раїса Вожегова. – В іншому випадку весь південний регіон, який залежить від зрошення, поступово перетвориться на пустелю. Вже сьогодні Херсонська область настільки страждає від посухи, що просто немає чого збирати: все згоріло дотла. Такої катастрофи, як цього року, ніколи не було. До того ж, крім втрати зрошення, відсутність Каховського водосховища загалом впливає на посушливість мікроклімату.

Зараз територія колишнього Каховського моря залишається «сірою» буферною зоною між ЗСУ і російськими загарбниками. І його дослідження, за словами директора інституту, можна було проводити тільки з дозволу військових і після проходження інструктажу з безпеки.

Разом з тим український  уряд затвердив постанову про експериментальний проект з початку відбудови гідроелектростанції. Про готовність відновити Каховську ГЕС заявляють і російські чиновники – якщо збройні сили РФ зможуть відсунути лінію фронту на достатню відстань.

– Відновлення ГЕС або відновлення водосховища в інших цілях – питання, що має комплексний характер. Тут є аспекти і соціальні, і економічні, і екологічні, і геополітичні. Поки що ми не маємо ні найменшого уявлення про майбутню ситуацію. Дуже ймовірно, що зовнішнє фінансування та управління з боку США через той самий «мінеральний фонд» Трампа передбачатиме таку програму розвитку, – вважає Михайло Сон. – І навпаки – будь-які екологічно орієнтовані рішення або дотримання якихось європейських «зелених» стандартів можуть піддаватися з боку Трампа санкціям.

Що зараз на місці Каховського моря: осетри в Дніпрі та Великий Луг

Сьогодні на території, спотвореній каховською трагедією, природа бере своє. Катастрофа створила умови для відродження природних екосистем.

Відновлено протікання Дніпра. У його руслі знову з’явилися риби, які мігрують для нересту з моря в річку. Виникають нові нерестовища. У Запоріжжі були зафіксовані випадки вилову осетра, який, здавалося, був повністю знищений в результаті каховської катастрофи. А ось українській популяції морського судака, ймовірно, вижити не вдалося.

– Зараз водна екосистема частково повернулася до контурів природної річки. Але не повністю, оскільки вище за течією такі ж водосховища, – зазначає Михайло Сон. – А зона затоплення стала молодим прибережним лісом, який дуже інтенсивно росте.

У минулому територію під Каховським водосховищем займали найбільші в степовій зоні України заплавні ліси та водно-болотні угіддя. В історії вони збереглися під назвою «Великий Луг». Зараз тут з’явилися заплавні вербові ліси – найбільші в Європі. За словами вчених, вони відіграють важливу кліматичну роль, оскільки випаровують вологу. До того ж верба очищає ґрунт від важких металів. Рослини розвиваються дуже швидко – рясний мул колишнього дна став живильним ґрунтом для швидкого зростання. Навесні верби вже почали цвісти, хоча зазвичай це відбувається на п’ятий-сьомий рік життя дерева. Найвищі дерева досягають сьогодні семи метрів, а товщина їх стовбурів становить майже вісім сантиметрів. Поруч з вербою висіялися тополі – теж швидкорослі. Там, де збереглося «водне дзеркало», ростуть очерет, осока, болотні трави. З’явилися тут і червонокнижні рослини. Такі ліси в Європі знаходяться під охороною як заповідні зони.

Одночасно з рослинами територію почали обживати лисиці, кабани та інші звірі. Облюбували її і птахи – тут можна побачити чомг і мартинів. Вчені стверджують, що вже через п’ять років Великий Луг, що існував тут до будівництва дамби, відновиться на 80% свого первісного стану.

Сьогодні екологи стверджують, що тільки природне відродження та збереження Великого Лугу зможе вберегти навколишнє середовище від повторного забруднення. Разом з тим вчені-агрономи наполягають на необхідності відновлення водосховища – хоча б до мінімального рівня. В іншому випадку про розвиток сільського господарства в цьому регіоні можна забути. А поки не припиняються суперечки, наукові експедиції в зону колишнього водосховища стають дедалі більш екстремальними. Разом з польовими блокнотами дослідники беруть із собою каски та бронежилети. І обов’язковий супровід – військових з рушницями для збивання дронів.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.