Як Миколай дарував «миколайчики» дітворі з села Ясеневе

Хто привозить казку у Ясенове Перше?

За численними переказами, Угоднику,  як мало кому зі смертних, Господь дав можливість і після кончини невидимо перебувати серед людей, аби продовжувати робити добро, допомагати і захищати у важких життєвих обставинах, бідах, хворобах.

Тож чи не найбільше Чудотворець опікується дітками, батьки яких завжди просять у святого захисту для своїх чад, скільки б років їм не було, та обов’язково пригощає солодощами. 

Раніше святого вшановували 19 грудня, але з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар день його пам’яті перемістився на 6-те число. 

Цьогоріч саме 6 грудня, вже вдев’яте, перевтілившись у Святого Миколая, вирушив з Одеси у святкові мандри уродженець села Ясенове Перше підприємець Микола Пожар, щоб влаштувати для своїх маленьких земляків Ясенівського старостату Зеленогірської громади Подільського району — дошкільнят, діточок з вадами здоров’я, учнів церковної недільної школи та дітей захисників України — справжнісіньку Миколаївську казку. 

Сотня пакунків для дітвори

Щоразу перед від’їздом у рідний край благодійник Микола Пожар закуповує не менше ста солодких подарунків.

— У моїй родині, окрім мене, є ще два Миколаї — син та онук, — поділився Микола Іванович. — Загалом маю двох дітей та шестеро люблячих онучат, яких ніколи не обділяю подарунками, особливо у цей святковий день. Якось спала думка вітати на Миколая юних земляків, адже сьогодні в селі багатьом людям живеться не дуже заможно. Тож дев’ять літ тому, закупивши солодкі смаколики, спершу помандрував у Ясенівський дитсадок, де раніше виховувалося не менше 60 діточок. 

Відтоді меценат Микола Пожар традиційно завантажує у багажник автівки сотню пакунків, адже, окрім потребуючих турботи діток, у селі мешкають чимало його родичів та друзів. 

Раніше він відвідував село 19 грудня, а тепер, як справжній патріот своєї Вітчизни, святкує Миколая шостого.

Благодійник Пожар — виходець з простої колгоспної родини. Його батько Іван Дмитрович Шумський зі своєю другою дружиною Февронією Сергіївною прижили у шлюбі чотирьох діточок. Миколка — наймолодший нащадок козацького роду — 12-річним втратив батька.

Змужнівши, колишній колгоспний водій Микола Пожар з переїздом в Одесу став поступово розвивати власний бізнес з автоперевезень. 

Відтоді допомагає ясенівській дітворі, значні кошти жертвував на відродження церкви, а з початком війни допомагає нашим доблесним воїнам, насамперед землякам, громити окупантів. 

Загалом за майже два роки війни родина Пожарів виділила на підтримку ЗСУ не менше 2 мільйонів гривень!   

Ой, хто Миколая любить, ой, хто Миколаю служить

Микола Пожар — незмінний представник благодійного фонду «Рідний край», започаткованого вихідцями з надкодимських сіл, насамперед з обох Ясенових та Любашівщини. Починаючи з 2005 року, щоб бодай трохи розрадити хворих дітей та сиріт, допомогти їм матеріально, стартував благодійний Миколаївський марафон. Святкове дійство завжди влаштовувалося під склепінням церкви. Присутніх вітали найактивніші меценати Юрій Шевченко, Сергій Паровик, Анатолій Артеменко, Микола Пожар, Валерій Устянський. Адже кожна дитина у передноворічні та новорічні дні чекає на диво, особливо діти з вадами здоров’я та сироти.

Не скупилися благодійники на солодкі подарунки та фінансову допомогу дітям з інвалідністю. «Миколайчики» дісталися й вихованцям недільної школи, які янгольськими голосами славили Миколая Чудотворця. 

Цьогоріч традиційних миколаївських урочистостей у Ясеновому не було. Лише 3 грудня, у день людей з інвалідністю, священник Роман провів божественну літургію, а представник фонду вручив обездоленим дітям подарунки. 

Наш герой Микола Пожар сподівається, що свій ювілейний візит з «миколайчиками» у рідне село здійснить уже в мирній Україні, а свято відбудеться в рідній українській церкві.