Гуморина на військовому становищі: наша незнищенна зброя

Шо там з кораблем?

Гуморина на військовому становищі стартувала з перших днів війни, коли захисник острова Зміїного (Одеська область!) точно прописав дорожню карту російському військовому кораблю, надіславши його за конкретною адресою.

«Російський військовий корабель, йди на…й!»… Ці слова справді стали народним надбанням. Вони з’явилися на плакатах, бордах, банерах, стали приспівом багатьох нових військових пісень, її тепер вимовляють у всьому світі. В англомовних медіа його переклали як «Russian warship, go fuck yourself».

І помчала по всій країні Гуморина на військовому становищі, пішло-поїхало. Меми, тролінги, плакати, малюнки, анекдоти. І вже не лише трьома російськими літерами посилають українці орків кудись подалі. Незабаром у різних регіонах країни стартувала загальна Гуморина, коли місцеві жителі стали тролити окупантів, вимагаючи повторити слова паляниця, нісенітниця, Укрзалізниця або окремі фрази – Укрзалізниця везла паляниці.

«Слухаю Кіма – плачу та іржу»

Не матом єдиним… Короткі відеозвернення губернатора Миколаївської області Віталія Кіма стали символом не лише стійкості, а й незламного оптимізму. Чиновник активно виходить на зв’язок у соціальних мережах з першої доби війни, повідомляючи про ситуацію в області та про те, як ЗСУ та територіальна оборона відображають атаки окупантів.

«Доброго вечора/ранку, ми з України», – так починається кожен його міні-ефір. Орков Віталій Кім називає просто – «засранці». «Засранці знову стріляють», «засранці постріляли, але дещо розбіглися, їх шукають», «виходьте, мужики. Давайте їм навалюємо», «орків дуже багато. Палимо, але вони лізуть і лізуть» або «до швидкої зустрічі, давайте засранців спалимо».

Щоденну Гуморину від Кіма слухає вся Україна.

«Слухаю Кіма – плачу та іржу», – каже моя знайома.

Мамині нерви та кошерні їжаки

Українська Гуморина на військовому становищі довела: джерелом для жартів, хай і зі сльозами на очах, під завивання повітряної тривоги, звуки вибухів, може зараз стати все, що відбувається.

Читайте також: Одеський гумор: військовий щоденник простого обивателя

Гумор – це «лікарство», тому що ворога потрібно не тільки винищувати, а й жорстко висміювати, це «правильна реакція», що допомагає жити у наш страшний час.

І ось уже посипалися все нові і нові меми «на всі випадки життя» і всі події, що відбуваються. Одеса цікавиться на новому борді біля корабля орків, чи дійшов він, куди його послали, переконливо просить не «робити мамі нерви», розповідає, що буде, «якщо маму хтось чіпатиме», пропонує окупантам безкоштовні памперси та пояснює, що означає чисто одеське «ледве поц». Навіть протитанкові їжаки «заговорили» в Одесі гуморною мовою – і з конкретним посилом, і з написом «кошерні» (від євреїв Одеси).

А одеський архітектор Микола Чепелєв створює образ нового Дюка – з автоматом в одній руці, з пальцем, зігнутим у режимі факи – в іншій.

Роми із села Любимівка на Херсонщині, які примудрилися викрасти танк орків, було названо «циганськими батальйонами». Конотопські відьми, що попередили орків, що їм вже пороблено, стали героями чергових гуморинних картинок, мемов і приголомшливих відео.

Наша «біологічна» зброя

Після заяви орків про українських голубів-убивць у сенсі «біологічної зброї» наша Гуморина на військовому становищі просто здригнулася від сміху. Почався її новий етап. І тут уже, мабуть, і не перелічиш усіх сміховин. Одеський громадський діяч Анатолій Кавун із цього приводу відгукнувся так:

«Бойові рапани? Загони спецпідрозділу мідія? Вкрай небезпечний партизанський загін креветок? Чайки камікадзе? Радіоактивні краби вбивці? Гігантські камбали? Осетри з касетною вибуховою ікрою? Дельфіни з ультразвуком, що пропалює сталь? До речі, на підході самонавідний літаючі нейромедузи… вони виїдають мозок і поселяються в ньому…». Ще й попереджає про всяк випадок, що «наші біологи та лабораторії… вже давно вивели інопланетян…».

Наша істинно «біологічна зброя» – це здатність жартувати крізь жах, сльози та тривогу.

Бо сказано на одеському рекламному (так, і реклама тепер стала військово-гуморинною): «Не зажадай країни ближнього свого, і свободи його, і сала його та Криму його – і не застрянуть у тебе в ж… вила його!»

Читайте також: Продається танк біля Привозу та інші сторінки одеського військового арт-щоденника

Фото – з відкритих джерел та редакції Одеського життя»