Фронтова пісня – це не лише історичний спогад. Леонід Утьосов у «Марші веселих хлопців» співав: «Нам пісня будувати та жити допомагає». І це було оптимістично, весело та святково. Як не дивно, але і сьогодні в рамках військових буднів задерикуватий оптимізм у словах військових та армійських пісень цілком актуальний. Про українську музику на війні й піде наша розмова.
Ой у лузі червона калина нахилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми ту червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Існує кілька версій виникнення сучасного тексту та музики цієї пісні.
Документально відомо, що перший нотний варіант, близький до сучасного, створив у 1914 році Степан Чарнецький, поет, директор та режисер Українського театру «Руська бесіда» (Львів).
Працюючи над трагедією Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце Руїни», він вирішив вставити у фінал вистави оптимістичну народну пісню «Розлилися круті бережечки», дещо переробивши в ній слова та мелодію їх близькими до народної творчості.
Хоча фактично це вийшов рімейк версії козацької пісні, яку ще 1875 року опублікували Володимир Антонович та Михайло Драгоманов. Незабаром після прем’єри вистави пісня прозвучала у Чорткові під час сокільсько-січового свята.
У вересні 1914 року «Червона калина» пролунала на Закарпатті — у селі Горонда, де стояли на посту Українські січові стрілки.
За іншою версією, у серпні 1914 року в Стрию пісню «Ой у лузі…» вперше почув чотар УСС Григорій Трух від стрільця Іваницького. Той навчився їй в артистів львівського театру. Григорій Трух до першої строфи додав ще три і навчив співати пісню стрільців своєї чати. Незабаром перша стрілецька пісня поширилася Стрію. А потім «Червону калину» почали співати на Галичині, а зараз і по всій українській землі.
Всесвітню славу пісні «Ой у лузі червона калина» приніс британський супергурт Pink Floyd, випустивши 8 квітня 2022 сингл Hey, Hey, Rise Up! із кавер-версією пісні. Величезний інтерес у публіки викликав насамперед той факт, що це була перша нова композиція, записана групою з 1994 року. Музиканти вирішили підтримати Україну та використали акапельну версію пісні соліста гурту «Бумбокс» Андрія Хливнюка, з яким він виступив на Софіївській площі.
Друга, не за значущістю, а за віком військова пісня — «Стрічка за стрічкою» — вважається гімном українських повстанців УПА. Пісня з 1944 року живе та розвивається, а тому оригінальний варіант вже не зберігся. Микола Сорокалет, автор слів, був командиром підрозділу служби безпеки ОУН. За підсумками одного з боїв із НКВС у 1944 році, Сорокалет і написав текст, до якого Василь Заставний, командир іншого підрозділу, підібрав мелодію. Популярна легенда, що у цьому бою сотню НКВСістів успішно атакували два десятки воїнів УПА. Особливо відзначився своєю вмілою стріляниною юнак-кулеметник «Смерека». Його подвиг і описаний у пісні.
Популярна й історія одного з перших виконань пісні 28 квітня 1945 року в бою під Радванцями Радехівського району Львівської області, коли кулеметник Антін Шарко («Гірка») та його другий номер Володимир Башко ( “Цимріна”) під час ворожих атак почали співати. Пісню підхопили інші повстанці та відбили атаку ворога, успішно вирвавшись з оточення. Пізніше «Гірка» за підняття бойового духу цією піснею та за інші його подвиги було нагороджено Срібним Хрестом Бойової Заслуги.
Пісню співали за часів національного відродження наприкінці 1980-х — на початку 90-х, під час Помаранчевої революції. З 2014 року, від початку російської агресії, її співають і воїни ЗСУ. Бійці батальйону Нацгвардії імені Героя України генерала Сергія Кульчицького додали свої слова: «О, стрічка за стрічкою набої подавай, український вояче, у бою не відступай!»
Ми поговорили з трьома одеськими виконавцями, у репертуарі яких є патріотичні пісні.
— Як ви оцінюєте роль пісні у патріотичному вихованні сьогодні?
МТ: Мені краще, ніж багатьом, зрозуміло, що через пісенність і мистецтво в цілому найкраще плекати любов до рідної землі, культури, мови, віри, історії. І, найголовніше, виховати справжніх патріотів та борців Незалежної України.
АШ: Патріотичні пісні у вихованні грають вірну і правильну роль, якщо ці пісні хороші. Але, як і з алкоголем, тут головне без перебору.
ЮП: Роль пісні позитивна, головне, щоб пісня несла позитив і добро.
— Що для вас означають пісні «Калина» та «Стрічка за стрічкою»?
МТ: Ці пісні пройшли перевірку часом. І зараз вони надихають нас – сучасних українців! Я сам пишу пісні, які оспівують нинішніх героїв та надихають на боротьбу за збереження нашої незалежності. Тому пісні минулих років, які не втратили своєї актуальності і сьогодні, мають звучати та надихати нас на великі звершення. Ці дві пісні є еталоном українського патріотизму!
АШ: Я як музикант мимоволі розкладаю всі композиції на інструменти. У голові багато музичної каші зараз. Давно не чув цих пісень. Але, на мою думку, чудові. А означають вони для мене те, що люди пишуть та співають. І це чудово. На війні є лише одна музика, це музика смерті. Потрапить чи не потрапить сьогодні – лотерея. Працюємо та віримо. Музика глибоко у нас.
ЮП: Пісня «Калина» для мене означає, що Україна є і буде ще кращою, незважаючи на все, що зараз відбувається. «Стрічка за стрічкою» для мене важка пісня, хоча зараз без стрічок не обійтися, такий час, на жаль, ми переживаємо. Моя зброя — гітара, а останні 10 місяців повністю змінили моє ставлення до творчості. Пишуться зовсім інші пісні, що відповідають сьогоднішньому дню, передається весь тягар сьогодення, з надією та впевненістю на добре майбутнє. І я впевнений – воно настане!
— Можете нашим читачам відкрити за фрагментом текстів ваших нових пісень?
МТ:
«Будь з нами, будь українцем,
Радій, що тут народився,
Якщо підеш слідом за мною,
Себе відчуєш собою!
Будь з нами, будь українцем,
Радій, що тут народився,
І на свята і до зброї,
Підемо разом з тобою!»
ЮП:
«Волонтери України,
гордість нашої Землі,
почалася друга вже зима,
довели всьому Світу — ми єдині,
скоро зацвіть для нас весна…
Вже не стане світ таким, як був колись.
Чорні хмари вітер на полях розвiє,
i засяє синє небо та степи
жовтою пшеницею покриє».
АШ: Мені пісня в службі допомагає. За рідкісної нагоди намагаюся написати щось нове. Ну і «важко» в машині різний грає, особливо під обстрілами з ним веселіше. Тільки ось на папері поки що немає можливості записувати…
Валерій Романов
Читайте також:
У п'ятницю, 22 листопада, магнітосфера Землі буде в спокійному стані. Магнітних бур не очікується. Read More
У сучасному світі стабільний та швидкісний інтернет дуже важливий для виконання бізнес-завдань та повсякденного користування.… Read More
В Одесі правоохоронці затримали завідувачку одного з відділень "Дитячої міської клінічної лікарні №3". Її підозрюють… Read More
22 листопада 1954 року, тобто рівно 70 років тому «скопитився» Андрій Януарович Вишинський. «Фі!», —… Read More
У частині Приморського району Одеси у п'ятницю, 22 листопада 2024 року, тимчасово відключать воду. Причина… Read More
В ЮНЕСКО дали відповідь на гучний «Одеський лист», в якому противники деколонізації топонімів, названих на… Read More