Екологічне лихо знищує джерела річок Кодима, Тилігул та Чичиклія

Твердження, що у малих річках зароджується життя нації, — цілком справедливе. І коли річки притишують своє жебоніння серед старезних верб та зелених левад або зовсім пересихають, спершу зникає вода у вікових криницях, а потім зникають… і села.

З маленьких джерел-потічків, струмочків та болітець завжди брали свою силу славнозвісні, оспівані у піснях Кодима, Тилігул та Чичиклія. Нині більшість з них замулилися, а разом з ними і самі річки, які вже не ваблять своєю ліричною красою заплавних краєвидів. Вони лише німо волають про допомогу, знемагаючи від спраги, особливо спекотного літа. Тому в околицях Любашівки годі відшукати витоки річки Чичиклії, у  Миколаївці вона зовсім зникла з лику землі, пересихає Тилігул в районі села Левадівка Андрієво-Іванівської громади, і лише малесенька стрічка Кодими в’юнилася між Гвоздавками і Бобриками Любашівщини, що навіть корови блукали в пошуках водопою.

А що люди? Викинутим у річище непотребом ще швидше  «вкорочують» віку колись широкоплинним річкам. А ще років 30-40 тому, як згадують старожили, у них купалися та ловили рибу, жінки в них коноплі мочили, рядна полоскали… 

Зарадили б справі юні натуралісти, але вчителів-ентузіастів, котрі могли об’єднати навколо себе дітей, так мало, як чистої води у замулених річках. Правда, з’являються поодинокі природознавчі гуртки, такі, як «Юний еколог» в селищі Зеленогірське та шкільна республіка «Еколенд» у Гвоздавці Другій Зеленогірської громади, члени яких очищають береги річки Кодими від сміття.

Невтішна екологія малих річок Причорномор’я може призвести до непередбачуваних наслідків. Щодня водойми забруднюються різним непотребом, що негативно впливає на чистоту води, її флору і фауну. Непоправної шкоди завдає їм і злочинна діяльність надрових браконьєрів, які прямо на берегах влаштовують кар’єри, видобуваючи пісок, глину або ракушняк. 

Лише гуртом можна відновити  порушену в останні десятиріччя екологічну рівновагу природних річкових комплексів. Прикладом цьому може бути світова практика охорони малих річок, коли їх  відроджують через збалансоване (рівномірне) господарювання в межах усього водозбірного басейну.

Читайте також:.

• Неймовірна Савранщина: Геракл тут залишив відбиток, а Геродот загубив шолом
• 25 річок та понад 200 озер: найбільш популярні водоймища Одеської області
• Рибна реформа: що відбувається на аукціонах за право вилову на Дунаї