Кажуть, дива трапляються з тими, хто в них вірить. Про дивну зустріч мешканки Кодимщини з бездомним псом, який допоміг їй одужати, Любов Криворука – головна учасниця події та постійна читачка «Одеського життя», розказала нам сама.
Любов Криворука народилась у селі Пиріжна, що на Кодимщині. Все її життя тут, у ріднім краї, у селі, яке з давніх-давен є осередком гончарства України. Виникненню цього ремесла у Пиріжній сприяли багаті поклади кількох видів гончарної глини.
Тут гончарне мистецтво передавалось із покоління в покоління. Серед майстрів-гончарів – і родина Любові Криворуки. Секрети вогню встигла передати своїй доньці Любі і зятю Сергію старійшина роду Серебрєїв – Надія Юстинівна. І сьогодні Сергій передає нащадкам унікальні форми та види керамічних виробів, а Любов додає їм барв та краси.
Любов Криворука живе в унісон з природою. Своє поціновування світу вона виявляє турботою про нього. Так Любов Костянтинівна взялася дбати про старовинні жолоби, які разом з гончарством увійшли до проєкту «Шпаків шлях».
– Надзвичайно люблю наше мальовниче село, яке зберігає свою самобутність у піснях, у побуті, в ремеслах. Ми з Сергієм прагнемо все це зберегти, – каже пані Любов.
Понад десять років тому Любов надумала відродити чарівну місцину «Жолоби» – тут б’ють цілющі джерела. Її підтримав Сергій. Жолоби облаштовували разом з доньками Анжелою, Юлією та онуками. Все було зроблено за власні кошти.
Сергій оновив їх з дерева, щоб були схожі на жолоби їхнього дитинства. У старовинному стилі сплели тин і прикрасили його розмальованими горщиками. Біля джерела залишили горнятко для води. Тривалий час подружжя доглядало за «Жолобами». Косили траву, висаджували квіти, Люба поновлювала залишені тут власні картини.
– Ми встановили журавля, сплели пліт, поставили стіл, лавки. Сюди дуже багато приїжджало людей. Я люблю, зустрічати гостей: стіл накрию, коровай спечу, пісню заспіваю. Люблю людям радість дарувати, – розказує жінка.
Незважаючи на добру вдачу, доля послала випробування хворобою і Любові. Коли вона захворіла, лікарі сказали, що без оперативного втручання не обійтися.
– Коли я захворіла, молитвами просила в Бога здоров`я, бо дуже боялась операції. Однак, змирившись, вирушила до київської лікарні.
Чекаючи потягу на залізничному вокзалі, жінка годувала бездомних собак. Поївши, собаки розбіглися, однак невдовзі одна з них повернулася з книжкою в зубах, сіла перед Любою і не відводила від неї погляду.
– Я подумала, що, напевне, собачка взяв книжечку у когось із валізи. А пес чекав, поки я візьму її у нього. І уявляєте, то були рецепти оздоровлення від болгарської провидиці Ванги, – розповідає Любов Костянтинівна.
Жінка зрозуміла, що це вдячність собаки і знак. Адже її родинне коріння – із сонячної Болгарії.
– Тож Бог послав мені лік від відомої цілительки. Це було послання через тваринку, – переконана жінка.
Люба відмовилась від операції і поїхала до фітотерапевта, який дав пояснення і поради.
Приїхавши додому, жінка розпочала лікування за порадами та по книзі, яку подарував пес.
– Я знайшла свій лік: трава чебрець. Без цієї запашної трави тепер не обходиться мій чай із травами. Ще я вживала хліб, який пекла сама, – не дріжджовий, а содовий. Пила валер`янку, надала перевагу рослинним продуктам харчування. Носила янтарне намисто, яке також, кажуть, впливає позитивно на щитоподібну. Через деякий час поїхала на обстеження в обласній лікарні – сканування. Лікарі були здивовані – проблема, яку можна було усунути тільки оперативним втручанням, зникла.
І сьогодні у родині зберігається ця цінна для них книжечка рецептів від Ванги. Це добра згадка про собаку, який вказав шлях до зцілення. Минуло чимало літ, а жінка й досі шкодує, що не забрала собаку додому. Хоча все життя опікується тваринами і ніколи не залишає їх у біді.
Недобросовісні односельці, знаючи, що Сергій і Любов Криворуки ніколи нікого не образять, часто підкидають до їхнього двору котиків і собак. Тож у них завжди двір повний живності.
Опікувались Криворуки і трьома білченятами, які залишилися без мами і яких годувала і доглядала домашня киця. Врятували сову, вилікувавши їй крило. Після того як білки і сова одужали і набралися сил, вони повернулися у дику природу.
Тож, певно, дива трапляються з тими, хто в них вірить і хто сам здатен творити дива для інших.
Читайте також:
Лише за сім днів у регіоні зафіксували 98 випадків нападів тварин — це на чверть… Read More
У великих містах є чимало можливостей для розвитку дитини – це різноманітні гуртки, «розвивайки» та… Read More
Погода на Одещині найближчими днями буде мінливою: у вівторок опадів не очікується, однак прохолода та… Read More
У ботсаду Одеського університету ожила старовинна оранжерея — лимонарій, який довгі десятиліття залишався занедбаним. Сьогодні… Read More
Попри воєнний час, Одеська область продовжує залучати інвестиції в енергетику. Наразі триває будівництво трьох вітрових… Read More
Злочинна група діяла за чіткою схемою — знаходила жертв, стежила за ними і нападала у… Read More
