Статті

У лікарні міста Рені з’явилося новітнє медичне обладнання

Ренійська громада має дві медичні бази, які були побудовані перед розпадом Союзу: триповерховий лікувальний корпус з госпблоком для районної лікарні та чотириповерховий профілакторій, який для портовиків звела югославська фірма.

Час втрачений, доводиться надолужувати

У дев’яності в Рені почали будувати й чотириповерховий будинок під поліклініку. Керівництво району сподівалося, що при здачі в експлуатацію воно буде «нафаршоване» новітнім обладнанням – державним коштом. Тому протягом багатьох років, по суті, нічого для медустанов не купували.

Єдине велике придбання коштом місцевого бюджету у 2018 році – апарат УЗД.

Будівлю поліклініки в експлуатацію так і не запровадили.

І ось у розпал медичної реформи, коли настав час укладати договори з НСЗУ, постало питання: а що ж ренійські лікарі мають? Крім своїх знань, зрозуміло.

Довелося терміново надолужувати: 2023 рік у Ренійській громаді було оголошено роком медицини. З місцевого бюджету на придбання обладнання вже направлено 14 мільйонів гривень, і закупівлі продовжуються.

Крім того, з початку великої війни медустанови отримали допомогу від закордонних друзів та вітчизняних благодійних організацій.

Виникли питання: чи використовується нове обладнання в роботі? Якщо лежить на складі в коробках, то чому?

Отримали все, про що мріяли

– Ми отримали два біохімічні автомати, два автоматичні аналізатори, два гематологічні аналізатори та два автоматичні коагулометри, – провела екскурсію лабораторією лікарні завідувачка Олена Романчук. – Крім цього, по лінії гуманітарної допомоги прийняли ще два аналізатора-напівавтомата. Я працюю у відділенні 23 роки, і за весь період – це перша масова закупівля. Все, що просили, нарешті, отримали! Навіть нові мікроскопи з оптикою вищого рівня. Скоротився час проведення аналізів. Спектр досліджень розширився. Наприклад, загальний аналіз крові тепер даємо за 18 показниками. На запит лікарів можемо розширювати біохімічний спектр.

Олена Романчук, завідувачка лабораторії лікарні.

Лабораторія комунальної лікарні проводить аналізи безкоштовно для хворого із направленням від лікаря – у рамках програми медичних гарантій.

Послуги платні лише якщо громадянин сам звернувся із проханням про дослідження.

– Для таких випадків у лабораторії встановлено термінал: можна на місці провести безготівковий розрахунок, отримавши квитанцію, –

наголосила Олена Романчук.

Добре, що не дивився «в замкову щілину»

Цього року Ренійська громада придбала апарат УЗД виробництва Південної Кореї. Щоб побачити його в роботі, ми побували на прийомі у лікаря кабінету ультразвукової діагностики Володимира Дерменжі.

Пацієнт, який за направленням прийшов на огляд щитовидної залози, погодився, щоб під час дослідження був присутній журналіст.

Володимир Миколайович, гортаючи журнал прийому, показав, що в основному огляди проводяться за направленнями. Обстежень чимало: за 40 днів – 247.

Володимир Дерменжі, лікар кабінету ультразвукової діагностики.

– Згідно з протоколом, на дослідження щитовидної залози відводиться 20 хвилин, –

повідомив лікар, приступаючи до огляду.

Вимірявши щитовидку і не виявивши аномалій, продовжив пошук у ділянці шиї, оскільки пацієнт прийшов зі скаргами на «ком у горлі». Було оглянуто стінки сонної артерії та вен, виміряно швидкість кровотоку, розглянуто залози та м’язи – все в межах норми.

– Але лікар не має права дивитися на пацієнта «в замкову щілину»! –

сказав Володимир Миколайович і, попри те, що від нього вимагався лише висновок щодо щитовидки, продовжив дослідження.

«Це дива!» – раз у раз вигукував лікар, який на зорі своєї практики слухав серце дерев’яною трубкою.

Стан легень, печінки, жовчного – апарат моментально видавав параметри. Пацієнт вже втомився від «екскурсії» своїм організмом, але лікар взяв у руки третій доплер, призначений для досліджень органів черевної порожнини й малого таза.

…Дослідження закінчилося тим, що лікар таки виявив серйозне захворювання. Причому ситуація виявилася критичною: пацієнт відразу був направлений до профільного фахівця для вживання екстрених заходів.

Коли він вийшов, ми кілька хвилин сиділи мовчки: якби лікар не відійшов від протоколу, пацієнт просто б не дізнався, що ходить по краю прірви.

– Ви розумієте, наскільки важливо проводити профілактичні огляди, причому не для «галочки», а скрупульозно? –

сказав на прощання лікар.

Окуліст тепер бачить краще

Цього року лікар-окуліст Ренійської поліклініки одержала новий офтальмоскоп, закуплений коштом місцевого бюджету.

– Дуже хороший апарат, – розповідає лікар-офтальмолог Ірина Плешка. – Тепер ми можемо розглянути патологію ока на 70 – 80%. Якщо все ж таки сумніваюся, даю направлення до Ізмаїла, де лікарня оснащена краще. З направленням приймають безплатно. Якщо необхідна операція, направляю хворого до обласної опорної лікарні, де також мають оперувати безкоштовно – за медичними гарантіями НСЗУ. Але якщо це заміна кришталика, то хворий його купує власним коштом.

Ірина Плешка, лікар-офтальмолог.

Ірина Олександрівна похвалилася ще одним приладом, закупленим громадою буквально днями, – авторефрактометром. З його допомогою можна оперативно проводити підбір лінз та вимірювати очний тиск.

– Усі ці дослідження безкоштовні для пацієнта із направленням від сімейного лікаря, – зазначила Ірина Плешка. – Але буває, що хворі не можуть його взяти – наприклад, мешканці віддалених сіл чи водії-дальнобійники. Відсутність направлення – не привід відмовити хворому у медичній допомозі, я приймаю всіх.

Не все ще в роботі – чому?

Про обладнання, яке знаходиться у лікувальних корпусах Ренійської лікарні, ми попросили розповісти генерального директора комунальної установи Олега Бурлю.

Олеже Костянтиновичу, громада придбала для лікарні ендоскоп із гастроскопом та колоноскопом для досліджень органів травлення. Це обладнання вже використовується?

– Так, виділили окремий кабінет у лікарні, зробили ремонт, встановили обладнання. Пацієнтів приймає хірург Олександр Сирота, попит на обстеження великий. Уклали з НСЗУ договір на пакет фіброгастро- та колоноскопії.

– А що з лапароскопічною стійкою? Вона лежить на складі? Не чула, щоб у Рені проводили безкровні операції.

Олег Бурля, генеральний директор лікарні.

– Обладнання закуплено, але поки що не використовується, тому що у нас немає ліцензованого лікаря. Планується, що курси пройде хірург Сергій Балабан, проте Національна медична академія післядипломної освіти не набрала групи: заради одного-двох лікарів курси не проводять. Сподіваємося, її буде сформовано найближчим часом.

– Багато років медики скаржилися на старі рентген-апарати, і ось у Ренійської громади аж два нові.

– Перший, який ми отримали від обласного департаменту охорони здоров’я, вже працює у хірургії. До нього коштом громади придбано фотопринтер. Другий рентген-апарат бельгійського виробництва, куплений коштом громади, ми розташували на першій базі: там проводиться найбільший обсяг досліджень. Очікуємо закупівлю трьох ларингоскопів та стерилізатора для боксів – міськрада виділила кошти.

– Минулої зими ми переконалися, що медична реформа без 220 вольтів не працює: весь алгоритм руху пацієнта проводиться за базою. І нове обладнання без електрики – мертвий вантаж. Ренійська лікарня отримала кілька генераторів, але ми не бачимо, щоб їх було встановлено.
– Поки що вони зберігаються на госпдворі ЖКС. Великий генератор потужністю 150 кВт, який подарував громаді фонд «Придунав’я», буде встановлено на першій базі. Другий – на 100 кВт, отриманий по лінії ООН, – розмістимо на другий. Але встановлення треба узгодити з ДТЕКом та отримати купу інших погоджень. Сподіваюся, до 1 грудня лікарня матиме резервне електропостачання.

Продовжуємо отримувати гуманітарну допомогу: нещодавно надійшла посилка на 400 тисяч гривень з медикаментами та переносною хірургічною лампою від українців, які мешкають у Нідерландах. І громада цього року придбала для операційної безтіньову лампу: ось уже місяць, як її використовують – операційна бригада не натішиться.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю видання «Одеське життя» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Share
Антонина Бондарева

Училась в Киевском национальном университете им. Т.Г. Шевченко, однако настоящим университетом для меня стала районная газета «Ренийский вестник». Исколесила все Придунавье, 14 лет работая собкором газеты «Одесские известия». В последние 7 лет увлечена созданием видеорепортажей (ютуб-канал «Новости Рени»). Сотрудничество с редакцией газеты «Одесская жизнь» для меня – это возможность рассказать, насколько интересен южный регион Одесчины, где живут и работают уникальные люди

Останні статті

  • Новини

Одесу та область атакують «шахеди»: чути гучні вибухи, можливий «приліт»

У ніч на неділю, 29 вересня 2024 року, ворог почав атакувати Південь України, зокрема Одесу… Читати далі

2024-09-29
  • Статті

Куди і як правильно подати звернення, якщо порушили ваші права як споживача

Ця стаття роз’яснює, як можна захистити свої права, якщо ви зіткнулися з неякісними товарами або… Читати далі

2024-09-28
  • Новини

Якою буде в Одесі неділя 29 вересня – прогноз

На завтрашній недільний день, 29 вересня 2024 року, синоптики прогнозують в Одесі та Одеській області… Читати далі

2024-09-28
  • Новини

Десята спроба: чи вдалося продати Білгород-Дністровський порт?

Фонд державного майна України (ФДМУ) скасував уже десятий за рахунком аукціон із приватизації єдиного майнового… Читати далі

2024-09-28
  • Новини

На Одещині влетів у дерево легковик, повний людей

У Подільському районі Одеської області, в селі Ставрове Окнянської ОТГ, сталася ДТП, в якій постраждали… Читати далі

2024-09-28
  • Статті

У старому одеському дворику з’явився цікавий музей (фоторепортаж)

О, ці одеські дворики!.. Не раз «Одеське життя» звертало вашу увагу: ніколи не знаєш, що… Читати далі

2024-09-28