Євген Ткач, якого в підрозділі знали під позивним «Плюсік», зник безвісти під час свого першого бойового завдання. Хлопця мобілізували попри серйозні проблеми зі здоров’ям та особливості розвитку, а його рідні вже майже рік намагаються дізнатися бодай щось про долю сина й брата. У цей час десятки сімей з Одещини переживають ту саму невизначеність, об’єднуючись у пошуках правди та стикаючись не лише з бюрократією, а й зі зухвалими шахраями.
Ключові моменти
Валерія Бєлінська та її родина пережили справжнє пекло. Вони жили на Херсонщині, і з перших днів повномасштабного вторгнення опинилися у пастці окупації. Влітку 2022 року, ризикуючи життям, родині дивом вдалося вирватися на підконтрольну Україні територію – на Одещину, до Чорноморська.
– Мій молодший брат згодом став на захист України, а ось іншого – Женю, я відправила доглядати бабусю, яка пережила інсульт, – розповідає Валерія. – Він з дитинства мав серйозні проблеми із зором, а ще відставав у інтелектуальному розвитку. Ми не хотіли оформлювати інвалідність, щоб не позбавляти хлопця майбутнього. Женя завжди хапався за будь-яку роботу – був різноробочим, часто вантажником. Через це у нього почалися ще й проблеми зі спиною.
За словами Валерії, у жовтні 2024 року її брат Євген Ткач зник просто з вулиці – його «бусифікували».
– Три дні ми не знали, де він. Шукали, дзвонили, але телефон у Жені одразу відібрали. Незабаром він сам вийшов на зв’язок і повідомив, що мобілізований і знаходиться у Рівному. Я не можу уявити, як медична комісія взагалі могла визнати його придатним з такими проблемами зі здоров’ям? Невже вони не побачили особливостей його розвитку? У величезних окулярах, маленький, худенький – у свої 29 років він важив усього 53 кілограми. Але Женя, напевно, щоб не засмучувати мене, сказав, що його призначили кухарем, що він із цим впорається.
Пізніше я дізналася страшну правду: він опинився у новоствореному бойовому підрозділі, що кинули на Покровський напрямок, де точилися найзапекліші, криваві бої. Мій братик зник безвісти 27 грудня 2024 року під час першого ж бойового завдання. Групу з п’яти людей відправили на позицію, яку атакували екіпіровані та озброєні супротивники. Про це я дізналась особисто від двох хлопців з групи, яких вдалося евакуювати. А мій брат і ще двоє його побратимів не повернулися…
Побратими, які вижили, розповіли єдине світле: у Жені був позивний «Плюсік», бо він, незважаючи ні на що, був завжди веселим.
Читайте також: Як родини безвісти зниклих шукають своїх рідних: три історії з Одещини та поради фахівців
Валерія розповідає, що родичі воїнів, які зникли безвісти в той страшний час під Покровськом, створили групу у Viber, там чотириста осіб. Разом намагаються дізнатися правду.
– Майже рік ми благаємо про хоч якусь інформацію. За цей час із чотирьохсот людей лише двоє отримали тіла своїх рідних і змогли їх із належною шаною поховати. Всі інші живуть у повному, виснажливому невіданні, – каже жінка.
Учасники групи відчайдушно пишуть в усі інстанції: до Координаційного штабу, до Кирила Буданова, до Ірини Верещук та багатьох інших високопосадовців.
Але, за її словми, жодної інформації про долю своїх рідних вони не отримали:
– У мене тяжке враження: зниклими безвісти не цікавиться ніхто, крім їхніх змучених рідних. А ще цинічних шахраїв.
Валерія пояснює: щойно близькі зниклого безвісти викладають фото – одразу отримають велику кількість дзвінків від невідомих, які вимагають гроші за «інформацію».
Родини вже навчені гірким досвідом і не реагують, але, живучи з таким болем, відчувати себе ще й під прицілом шахраїв – це жахливо.
Наразі Валерія Бєлінська живе у місті Рені. Вона стала учасницею першої акції «Наші ще не вдома», щоб разом з іншими сім’ями зниклих та полонених повернути рідних.
Читайте також:
На анонсному фото – Валерія Белінська, сестра зниклого безвісти Євгена Ткача з позивним “Плюсик”.
Одеса завжди була містом, де перетиналися світові долі. Одним із найяскравіших прикладів цього стало перейменування… Read More
В Одесі вчора стався небезпечний інцидент: агресивний чоловік погрожував перехожим ножем і поранив дитину. Його… Read More
У центрі Одеси на Дерибасівській відбулася фотовиставка «Пам’ять - це імена, які ми не маємо… Read More
Через планові ремонти на залізниці жителям Одеси та області доведеться коригувати поїздки — частину електропоїздів… Read More
В Одесі пасажири скаржаться на нерегулярний рух електротранспорту та відсутність офіційного розкладу. Публікуємо орієнтовний графік… Read More
Компанія «Макрохім» послідовно розвиває регіональну мережу складів, забезпечуючи клієнтам швидкий та стабільний доступ до хімічної… Read More