Статті

Боровся з церквою та українцями: різкі повороти долі вулиці Галана в Одесі

За радянських часів була в Одесі на Слобідці вулиця Ярослава Галана. Любив він росію та комунізм, а ненавидів церкву, бога та українців. Про стрімкі повороти його долі та долю вулиць, названих на його честь, читайте в авторській рубриці Валерія Боянжу, постійного автора “Одеського Життя”.

Товариш Яга

Те, що люди мають свої долі – це зрозуміло. Але є свої долі і у вулиць! І бувають і там, і там ох які різкі повороти…

Була в Одесі вулиця Ярослава Галана. А потім її перейменували, давши ім’я… Про це трохи пізніше, а поки що коротко про те, ким був Ярослав Галан.

У радянській школі на уроках української літератури нам розповідали, що Ярослав Олександрович Галан (партійний псевдонім Товариш Яга, 1902-1949) – український радянський письменник-антифашист, борець з українським націоналізмом. Що ж, поглянемо на його біографію із сьогоднішнього ракурсу.

Ще на тему: Чому одну з головних вулиць селища Котовського назвали на честь «політичного» генерала

Любив росію, а та забрала у нього дружину та гідність

Народився він у Перемишльському воєводстві Польщі, але його батько був настільки затятим шанувальником росії (москвофілом), що з початком Першої світової його інтернували в Австрію. Російська армія, яка тоді наступала, їх “звільнила”, і родина переїхала до Ростову-на-Дону.

Майбутній “Яга” в Австрію все ж через якийсь час повернувся навчався там в університеті. Потім викладав польську словесність у Луцьку, вступив до компартії Польщі, згодом у Компартію Західної України.

Як активіст-комуніст отримав “вовчий квиток”, тобто. заборону на педагогічну роботу у Польщі. 1932 року дружина комуніста Галана поїхала вчитися в Україну. У 1937 році харківську студентку Анну Галан розстріляли як польську шпигунку, що, втім, не знизило градус “комуністичності” Ярослава (про долю дружини Галан так і не дізнався, йому лише повідомили, що її затримали). Як і те, що у 1935 році йому відмовили в отриманні радянського громадянства. А в майбутньому Галана не брали до компартії СРСР. До кінця життя так і залишався “кандидатом у члени”.

Війна з богом та українцями

Радянський паспорт Галан всеж таки отримав після анексії Союзом Західної України. Відразу розпочав журналістську роботу у провідних “радянсько-українських” газетах. Однією з основних тем комуніста Галана була критика католицької церкви і взагалі богоборство.

Після того як у 1949 році римський Папа відлучив від католицької церкви всіх комуністів світу, Галан відповів йому в вельми жорсткій формі памфлетом “Плюю на папу”. За цей памфлет, а також інші тієї ж спрямованості – “Батько темряви” та “На службі у сатани” він отримав Сталінську премію. 1952 року. Посмертно.

Чому посмертно? А річ у тому, що того, хто знайшов, схоже, найбільше невдале місце для плювків у бік католицької віри (Львів!), Галана в 1949 році в робочому кабінеті зарубали 11-ма ударами сокири, причому останні 10 вже були не потрібні.

Доля назв

Цей теракт прискорив ліквідацію націоналістичного підпілля на Західній Україні, і зокрема вбивство Романа Шухевича – одного з найактивніших членів ОУН, українського політичного та військового діяча.

Так ось, 2016-го в Одесі вулицю Ярослава Галана перейменували на вулицю… Романа Шухевича. Залишається в цій розмові про долю вулиць додати ще феноменальний “мукачівський” штрих. 5 квітня 2017 року у цьому закарпатському місті рішенням місцевої влади вулиця Ярослава Галана перетворилася на вулицю Степана Бандери, а вулицю Івана Туряниці (член ЦК КПУ) назвали ім’ям Романа Шухевича.

Але через 3 місяці ці ж депутати змінили своє квітневе рішення: вулиця Романа Шухевича отримала ім’я митрополита Андрія Шептицького, а вулиця Степана Бандери – Любомира Гузара, українського кардинала. Долі людей, долі вулиць…

Читайте також: Нові назви одеських вулиць: ким був Павло Чубинський.

Колаж: Фотографії Старого Львова

Share
Валерий Боянжу

В 1996 году с появлением в Херсоне частной и честной газеты "Гривна" ушел в журналистику. Редактор, шеф-редактор, Заслуженный журналист Украины (2007 год). 26 лет работал без отпуска, за этот период ни один номер газеты не вышел без моих материалов. 24 февраля 2022 года в вынужденный отпуск меня отправили убившие газету оккупанты. Длился он год. С начала 2023 года в Одессе я первый раз в жизни стал ВПЛ и второй раз в жизни - журналистом. Газеты "Одесская жизнь" и "На пенсии" меня подогрели, обобрали ( ой,нет, простите: подобрали, обогрели), а если без шуток - то просто реанимировали, вернув мне СЧАСТЬЕ общения с читательской аудиторией. Но домой так хочу - слов нет, чтобы передать.

Recent Posts

  • Новини

Весна за розкладом: якою буде погода в Одесі 2 березня

У понеділок, 2 березня, в Одесі очікується мінлива хмарність, без опадів. Вдень повітря прогріється до… Read More

01-03-2026 в 20:32
  • Статті

Тендери на будівельні та ремонтні роботи: що потрібно знати про гарантійні строки

Гарантійні строки у будівництві при закупівлі робіт та послуг з поточного ремонту Read More

01-03-2026 в 20:11
  • Авторський блог

Карпатська Україна 1939 року: як Хуст став столицею і що це означає сьогодні

У березні 1939 року невелике закарпатське місто Хуст на кілька днів стало столицею незалежної української… Read More

01-03-2026 в 19:51
  • Новини

Весна на Куяльницькому лимані: одесити спалили опудало Зими та прибрали узбережжя

На березі Куяльницького лиману в Одесі відбулося родинне свято проводів зими та зустрічі весни. Захід… Read More

01-03-2026 в 19:03
  • Новини

На Одещині викрали та зґвалтували 16-річну дівчину

На Одещині поліцейські затримали 25-річного чоловіка за підозрою у тяжкому злочині проти неповнолітньої. Зловмисник не… Read More

01-03-2026 в 18:34
  • Статті

Збитий над Одещиною «шахед» опинився у музеї ліцею у Любашівці

У Любашівському ліцеї №2 на Одещині музей кабінету «Захист України» поповнився фрагментами російського безпілотника, збитого… Read More

01-03-2026 в 18:13