Березень по-одеськи: старий проспект в очікуванні та новини на Книжці (фоторепортаж)

Одеський проспект поки не перейменували

Олександрівський проспект все ще називається по-старому. Нагадаємо, наприкінці минулого року історико-топонімічна комісія Одеської міськради ухвалила рішення перейменувати його на проспект Українських героїв.

Слідую по всьому проспекту – від пам’ятника Емінеску до пам’ятника Франка. Старий проспект потихеньку прокидається після зимового затишшя, місцеве кафе вже виставило парасольки.

Людей поки що тут мало, а от лавки вже зайняті. Дві старенькі обмінюються новинами: говорять про війну, говорять про недавній приліт, роблять «прогнози», одна раптом починає плакати.

Плакати на одеській Книжці: «коротка історія Росії» та Дюк, укритий мішками

Старий проспект вже давно асоціюється із нашою Книжкою. Там життя вирує навіть у будній день: хтось їсть (тут обіди подешевше, до того ж, можна з собою забрати: все пакується за бажання), хтось поглядає на балкон з українськими прапорами – той самий, звідки звучали балконні концерти у вихідні. Організатор – джаз-клуб «Перон №7».

Вхід у клуб рясніє мотиваційними написами про те, що якщо немає світла, то треба світитися зсередини. Так одеситам здіймали дух, коли у місті постійно відключали світло.

Чоловік поруч зі мною теж вчитується в мудрі побажання, каже:

– Як же людина до хорошого звикає швидко… Я ось тільки зараз зрозумів, що генератори не «дірчать» на кожному кроці.

А що ж Книжка? А наша Книжка, як і раніше, намагається підняти настрій. Звернула увагу на нову серію плакатів: як же все-таки разюче реагують художники на події, що відбуваються! Кожен плакат, кожен малюнок – як кадр із нашого сьогоднішнього життя… Його треба зафіксувати, залишити в пам’яті, поділитися своїм творчим відчуттям.

Поруч із «Я ніколи не пробачу росіян» – кадр із початку воєнного стану в Одесі: Дюка вкривають мішками з піском. І калина… І «коротка історія рф»…

Ці плакати – як ілюстрації всього того, чим ми живемо, що переживаємо, про що мріємо і що ненавидимо…

Одеський проспект в очікуванні Перемоги та змін

Ну а проспект простягається собі далі. І вже долинає характерна жива музика та відоме «Харі Крішна!». Дівчина підбігає до мене, пригощає «особливим» смачним печивом, молодик неподалік запрошує літню людину на безкоштовний обід.

Молода пара перед вступом до законного шлюбу (тут же РАГС на розі!) вирішила випити кави, а на лавці для закоханих у вигляді сердечок влаштувалися дві одеситки. Що обговорювали? Не повірите: ціни на… полуницю.

Старий-старий проспект готується зустрічати справжню весну, тішить міні-новаціями та живе (як і всі ми) очікуванням Перемоги. І власного перейменування, звісно…

Читайте також:

• Одеса на на воєнному станi, день 104-й: Олександрівський проспект у кольорі та тривозі;
• Одеська Книжка: рік новий, курс колишній.

Фото автора