«Бачу навіть, як зайчик кущ пересуває»: як морпіхи у небі полюють на ворога

Ключові моменти:

• Оператори БПЛА «Шарк» цілодобово шукають техніку та позиції окупантів
• Український дрон «Шарк» має захист від РЕБ і потужну оптику
• Від передачі координат до артилерійського удару інколи минають лише хвилини
• Артилеристи морської піхоти працюють на українській САУ «Богдана»

У сучасній війні дрони стали незамінними «очима» артилерії. Саме оператори БПЛА першими помічають рух техніки, замасковані позиції чи скупчення особового складу ворога, а потім передають координати гармашам. На південному напрямку така зв’язка працює майже безперервно — і вдень, і вночі.

Журналістам «Одеського життя» про цю роботу розповіли військовослужбовці 32-ї окремої артилерійської бригади 30-го корпусу морської піхоти ВМС України. Оператор БПЛА на псевдо «Директор» пояснив, як екіпажі «Шарка» шукають замасковану техніку та передають координати артилеристам, а командир гармати «Циган» — чому українська САУ «Богдана» залишається однією з найважливіших систем на фронті.

Як працюють розвідники-дронарі

Сучасна війна диктує нові правила. Якщо раніше розвідка покладалася на дані піхоти або зйомку з літаків, то сьогодні одним з головних джерел інформації є безпілотні авіаційні комплекси (БПЛА), які:

• виявляють рух техніки на території ворога;
• фіксують переміщення особового складу;
• шукають інженерні споруди: окопи, бліндажі та пункти управління.

Кожен підрозділ має свій район пошуку, – пояснює оператор БПЛА на псевдо «Директор». Захисник – доброволець з 2022 року. У цивільному житті він працював директором школи та викладав фізику.

– Ми працюємо з українським дроном «Шарк». Якщо вночі побратими помітили щось підозріле, наше завдання вдень – підтвердити або спростувати цю інформацію. Під час польоту ми ведемо постійний стрім на пункт управління артилерійської розвідки, – розповідає військовослужбовець.

Коли ціль знайдено та підтверджено, у штабі приймають рішення про її ліквідацію та обирають, якою зброєю її знищити. Якщо конкретних цілей немає, екіпажі переходять у режим «вільного пошуку», аби не пропустити жодного руху окупантів.

І вдень, і вночі – 24/7

Оператори літають цілодобово, методи й способи пошуку відрізняються від часу доби.

• Денна зміна: підтверджує або спростовує дані нічної розвідки (наприклад, чи справді побачена у тепловізор пляма – це бліндаж, чи просто лист металу, що дає відблиск).
• Нічна зміна: за допомогою тепловізорів проводить дорозвідку ділянок, де вдень нічого не вдалося знайти через маскування.

– Наша зміна триває 12 годин, – розповідає «Директор». – Робота оператора БПЛА вимагає колосальної концентрації, тож і «сідає» зір через постійне вдивляння в монітор.

Швидкий, уважний та з гарною камерою: переваги БПЛА «Шарк»

Дрон «Шарк», що активно використовують екіпажі, спочатку був цивільною розробкою, який згодом пристосували для війни.

– У нього гарна дальність польоту та захист від засобів РЕБ. Висота дозволяє безпечно перетинати лінію зіткнення та працювати глибоко в тилу ворога. Так, оптика на ньому важка, але вона дає бездоганну якість картинки та потужний зум, – зазначає «Директор».

«Бачу навіть, як зайчик кущ пересуває»

Професійний погляд розвідника здатен помітити найдрібніші зміни у ландшафті. Новий накат на землі, повалені якось незвичайно дерева – усе це може виявитися замаскованою технікою ворога.

– Ворог ховається, але людині завжди доводиться виходити з укриття, а техніка залишає свіжі накати на землі. Я настільки звик до свого району, що помічаю будь-які зміни. Навіть якщо зайчик кущ пересуне, – жартує розвідник.

Від виявлення ворога до вогню по ньому – лічені хвилини

Нещодавно під час чергового вильоту екіпаж відпрацьовував дві точки, які знайшли напередодні вночі інші розвідники. Цілі не підтвердилися, але «Директор» з екіпажем знайшли інші.

– Ми натрапили на дві вантажівки з особовим складом ворога, які саме заїхали до лісу. Побачили, як вони розвантажуються, і миттєво передали координати. Від моменту нашого повідомлення до роботи арти минуло небагато часу, – розповідає пілот.

«Снаряд не заглушиш»: артилеристи про роботу гармати «Богдана»

Якщо аеророзвідка – це «очі», то артилерія – це довгі та сильні «руки» ЗСУ. Командир гармати на псевдо «Циган» – артилерист ще з 2016-го. Чоловік впевнений, що дрони ніколи не замінять артилерії.

– Дрона можна потушити РЕБом, а снаряд – не заглушиш. Він летить туди, куди треба, – каже «Циган».

Артилеристи морської піхоти мінусують ворога за допомогою САУ (самохідна артилерійська установка) «Богдана». Це українська гармата – мобільна та надійна:

• на відміну від іноземної техніки, перенасиченої електронікою, «Богдана» простіша та стабільніша. Якщо в західних машинах збій програми може заблокувати виїзд із позиції, українська гармата працює безвідмовно.
• Завдяки колісній базі гармата може стріляти з будь-яких точок і дуже швидко змінювати позицію.

«Для артилериста головне – спина»

Чому? Тому що кожен постріл з орудія – важка фізична праця.

– Артилериста без міцної спини не буває, – каже «Циган». – Усьому решті – навчимо. Треба бути міцним, адже кожен снаряд десь 40 кілограмів, а перетаскати їх інколи до ста штук за день доводиться.

Для цих хлопців війна – щоденна важка робота, під час якої переважає одне бажання – влучати частіше.

Читайте також:

• Місія – безпечне море: як підрозділ ВМС рятує торгові судна від невидимої смерті
• Замість моря — розвідка: чому одесит із відстрочкою пішов на фронт
• Захисники двох століть: дід і онук з Одещини борються за Україну (ОНОВЛЕНО)