Алергія на кішок: як розпізнати, вилікувати та комфортно уживатися з пухнастиком

Основна причина алергії на котів

— Алергія на кішок – дуже поширена проблема, від неї страждають щонайменше 10 відсотків дорослих та близько 15 відсотків дітей та підлітків. Причому протягом останніх 20 років кількість хворих зросла майже вдвічі, і ця тенденція посилюється.

Причиною алергії на кішок прийнято вважати котячу шерсть, але це не зовсім так. Головний винуватець – це особливий білок утероглобін (Fel d1), так званий котячий протеїн. Він присутній на шкірі тварин, у їхній слині, сечі та секреті сальних залоз. Постійно вилизуючись, пухнастики залишають цей компонент на своїй вовні, а вона, у свою чергу, поширюється по всіх поверхнях у будинку. Сліди алергенного білка зберігаються у приміщенні, навіть якщо тварина не живе там уже кілька місяців.

Імунна система деяких людей сприймає котячий протеїн як небезпечну та шкідливу для організму речовину, намагаючись її знищити. У результаті кров викидається гістамін, і з’являються симптоми алергії. Причини такої реакції до кінця не вивчені, вважається, що в основі її виникнення лежить спадкова схильність.

Коти «шкідливіші» за котів

Доведено, що концентрація котячого протеїну найбільш висока у некастрованих котів. Кішки та кастровані самці синтезують його меншою мірою. Найменш алергенними є такі породи кішок як сфінкс, девон-рекс, корніш-рекс, але вони вимагають дотримання в будинку строгих правил гігієни.

Основні ознаки та симптоми алергія на кішок

Алергія на кішок проявляється різними симптомами, які можуть бути поодинокими або комплексними, ледь помітними або яскраво вираженими. Реакція здатна виникати відразу після контакту з алергеном, і через деякий час. Найчастіше це закладеність носа і нежить, кашель, задишка, часте чхання, свербіж і печіння в носоглотці, а також почервоніння очей та сльозотеча.

Якщо відбувся безпосередній контакт алергену (слина, сеча, шерсть тварини) зі шкірою, на ділянці, що постраждала, часто виникають висипання, почервоніння, печіння, подразнення, сухість.

При попаданні алергену до шлунка, що нерідко трапляється у дітей, може турбувати біль у животі, нудота, блювання.

При тривалому постійному контакті з алергеном, відсутності лікування та заходів профілактики погіршується самопочуття людини загалом – з’являються швидка стомлюваність, дратівливість, біль голови.

У астматиків, пацієнтів з екземою та хронічним алергічним ринітом може розвинутись важка алергічна реакція – набряк гортані, анафілактичний шок. За підозри на ці стани потрібно викликати «швидку».

Як визначити причини алергії на кішок

Існує два способи визначення причини алергії – з аналізу крові та шляхом проведення шкірних проб. Шкірні випробування можуть бути поверхневими (нанесення алергену на подряпану шкіру) або ін’єкційними (введення його під шкіру пацієнту). Обидві процедури проводяться під контролем лікаря-алерголога, який спостерігає за станом пацієнта.

Реакція на шкірі проявляється приблизно через 30 хвилин після початку тесту. До аналізу крові вдаються у разі, коли вік чи стан здоров’я пацієнта неможливо проводити шкірні проби, результат доведеться почекати кілька днів.

Методи лікування алергії на котів

Методи лікування алергії на котів збігаються з терапією інших видів алергічних реакцій. По-перше, по можливості, рекомендується повністю виключити контакт з алергеном. Але якщо ви змушені «зустрічатися» з кішкою та її слідами в гостях, у сусідів чи родичів, для усунення симптомів застосовуються антигістамінні препарати, протинабрякові та протизапальні засоби у вигляді таблеток, крапель для носа та очей, назальних спреїв. Також можливий курс алерген-специфічної імунотерапії. Вона передбачає введення мінімальної дози білка тварини в організм людини протягом тривалого часу. В результаті симптоми алергії стають менш вираженими та настає тривала ремісія.

Як алергікам жити з кішкою

Якщо у вашому будинку вже є кішка, а у вас чи у когось із домочадців несподівано виникли симптоми алергії, зменшити їх та не допустити загострень допоможуть такі заходи:

• приберіть з дому речі, здатні накопичувати пил та шерсть (щільні штори, килими та інші);
• мінімум двічі на тиждень виконуйте вологе прибирання та регулярно провітрюйте всі кімнати;
• намагайтеся менше прасувати кішку, частіше мийте руки з милом;
• не залишайте в доступному для тварини місці свій одяг та особисті речі;
• замініть відкритий котячий лоток на закритий.

Хороша новина полягає в тому, що багато лікарів вважають: якщо симптоми алергії виражені не яскраво, при спільному проживанні з домашнім улюбленцем організм може самостійно звикнути до постійної присутності алергену та перестати на нього реагувати.

Читайте також:

• Фелінотерапія: як і від яких хвороб лікують кішки
• Переїзд із тваринами без стресу: що треба знати господарям