77-річний пасічник розповів як бути в тонусі та поділився рецептом цілющої настоянки

Як до справи приохотив татусь

Першу бджолину сім’ю з вуликом, подаровані батьком, Василь повернув, бо добряче пожалили бджоли. Друга спроба також виявилася невдалою. Втретє Василеві було вже соромно відмовлятися від подарунка. Отак і став пасічником.

Згадуючи про це, Василь Іванович посміхається. А тоді було не до сміху, коли з опухлим від бджолиної отрути обличчям потрібно були лізти на стовп, щоб полагодити телефонний зв’язок, бо трудився монтером-зв’язківцем. Віддав цій справі 40 літ!

Тепер Василь Рожкован має пасіку більшу, ніж батькова. Власноруч майструє вулики і рамки. Щоб було зручно доглядати за бджолами, виготовляє двокорпусні хатинки. Вдосконалив медогонку і вощинорізак. Для вивезення чималої пасіки на кочівлю Василь Іванович переобладнав причіп, а старенький ГАЗ-53 пристосував для ночівлі на природі. Полюбляв «пасти» бджілок на різнотрав’ї. І щороку мандрував з пасікою багатими на медоноси околицями, щоб бджілки могли наповнити щільники духмяним медом. Бувало, ясенівському пасічнику вдавалося накачати до тонни солодкої продукції.

Тепер дід Василь сумує за тими благодатними часами.

Ясенівчанин відомий і як винахідник: змайстрував власного тракторця  «Ясенівець», повністю механізував переробку кормів для худоби тощо. 

Щедро ділиться Василь Іванович своїм досвідом. Четверо онуків, відвідуючи дідусеву пасіку, люблять ласувати свіжим медком і швиденько тікають, коли поблизу задзижчить золотава бджілка. 

Худобу – у колгосп, діда – у Сибір

1828-го у Ясеновому мешкали зі своїми сім’ями Іван, Дем’ян і Панас Рожковани. А у 1960 році у селі проживали 37 представників цієї славної фамілії. 

Ще школярем захопився краєзнавством Василь Рожкован під керівництвом відомого педагога-історика Сергія Рахубенка.

— Мої дідусь Сергій і бабуся Олена мали шестеро дітей, землю, корову і пару коней, гарну хатину з хлівами, сільськогосподарський реманент, — розповідає Василь Іванович. — На жаль, колективізація зробила роботящу родину жебраками. У колгосп забрали худобу, а діда як куркуля запроторили у Сибір, де «трійкою» він був засуджений до розстрілу. Турбота про дітей лягла на плечі бабусі. На щастя, вона зберегла швейну машинку, на якій майстерно шила одежину. Завдяки цьому і вижили, пережили голодомор. Окрім того, бабуся Олена була спадковою знахаркою: викачувала переляк діткам, вишіптувала підвій, «спалювала» рожу, ставила «золотник». Її добре знали не лише у навколишніх селах, приїжджали навіть з Одеси. 

Зберегла Олена Рожкован усіх своїх дітей, дала освіту. 

Усе життя кожного з Рожкованів гнітила думка про репресованого діда. У радянські часи з клеймом «ворога народу» жилося нелегко.  

— Якось надійшов лист, що Сергій Кузьмич Рожкован посмертно реабілітований. Єдиний з живих ще синів, дядько Сава, прочитавши повідомлення, заплакав і сказав, що тепер може померти з чистою совістю, — розказав Василь Рожкован. — Пораділи цій звістці й усі 12 онуків мого дідуся, чесного і працьовитого селянина.      

На пам’ять про свого предка береже Василь Іванович чотири яблуні, що залишилися від його колишнього саду.

Щоб завжди бути у формі

Передалася Василю від діда і любов до коней. Свого Орлика ще лошам виміняв за добру корову з телям. З того часу плекає гнідого немов дитину: не виснажує роботою і смачненьким балує. Бувало, їдуть з дружиною Катериною, то під гору злазять з воза, щоб тварині легше було поклажу тягти. А засне конячина на ходу або приляже у холодку, то господар чекає, коли Орлик відпочине і сил набереться.

Попри поважний вік, веселої вдачі пасічник планує розширити пасіку. Надіється, що котрийсь зі старших онуків заохотиться бджільництвом. 

Щоб тримати себе в тонусі, він радить регулярно приймати настоянку бджолиного підмору, який можна приготувати в домашніх умовах.

Рецепт цілющої настоянки

Одну столову ложку змеленого зимового підмору заливаємо 200 мл горілки. Настоюємо 2-3 тижні в темному місці й регулярно струшуємо. Потім проціджуємо через марлю і переливаємо у флакон з темного скла. 

Вживають спиртову настоянку проти старіння та для очищення організму по 1 краплі на один рік життя щоденно протягом місяця. Кількість крапель ділять на дві частини, приймають 2 рази на день одразу після їди з невеликою кількістю води. Кожні пів року курс повторюють.

Також використовують для стабілізації кров’яного тиску, при захворюваннях печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, ожирінні, зобі тощо. 

Цікаво

Підраховано, що кожна сьома тонна світового меду — українська. На пасіках країни сьогодні «працюють» близько п’яти мільйонів бджолиних сімей.

• Робоча комаха літає зі швидкістю понад 60 кілометрів за годину і щохвилини махає крильми 11 тисяч разів.
• Бджоли — єдині з комах виробляють їжу для людей.
• В період медозбору бджола живе менше 40 днів, відвідує 1000 квітів, щоб виробити менше чайної ложки меду.
• Щоб отримати 1 кілограм меду, потрібен нектар з більш ніж мільйона квітів.
• Достатньо однієї чайної ложки меду, щоб людина прожила добу.
• Прополіс — найсильніший природний антибіотик.