Валерія Мікульська – ведуча телепрограми «Україна вражає» на телеканалі «Інтер» – прагне навчити українців відкривати свою країну та цінувати її унікальність. Мандрівниця поділилася секретами створення туристичного проекту, порадами для подорожуючих та планами на майбутнє.
– Зараз Ви працюєте над створенням туристичного проекту «Україна вражає». Як виник задум проекту такого формату?
– Ідея виникла у наші великій редакції програми «Ранок з «Інтером». Раніше це була маленька рубрика, яка згодом переросла у великий проект, – авторський тележурнал «Україна вражає».
Із рубрикою я працювала від самого початку – режисером, журналістом, а згодом стала автором-ведучою. Вона проіснувала кілька років, мала попит, гарні показники, рейтинги, відгуки. Ми бачили, що людям подобається, тому думка про те, щоб продовжити, зробити більше, виникла сама собою, і ми зробили це, я дуже тішуся. У нашій назві – суть та ідея. Ми зробили собі виклик переконатися і довести, що Україна вражає!
– Ви були ініціатором того, щоб переформатувати рубрику в повноцінну телепрограму?
– Так, це була моя ініціатива. Скажу більше, я не сприймаю це як проект “Україна вражає”, скоріше як дітище, і це важливо. Не можу пояснити, просто відчуваю, що робимо потрібну справу, корисну! Дуже часто стикаюся з тим, що українці, на жаль, погано знайомі зі своєю країною і не здогадуються, що зовсім поряд із їхніми містами, селами є куточки, де можна розвіяти втому, надихнутися, влаштувати урок історії своїм дітям тощо. Ми не знаємо свою країну, тому ті, хто не має можливості поїхати в стандартні Єгипет чи Туреччину, просто сидять удома, максимум їдуть у сусідній ліс насмажити м’яса. Мене це дуже бентежить, тому «Україна вражає» – це не лише розважальний, а й пізнавальний проект. Мені б дуже хотілося, щоб український туризм ожив. За три роки подорожей я зрозуміла: наша країна створена для туризму – це факт!
– Заради цього телепроекту Ви вже кілька років багато часу присвячуєте подорожам. Що мотивує Вас залишати всі свої справи та щоразу вирушати в мандри?
– Власне, те й мотивує, що робимо корисну справу. Я вбачаю у цьому велику відповідальність – розповісти всім про унікальні українські місцини, поділитися з іншими, адже, знаючи, хто ми й звідки, що ми маємо, тільки так можна будувати життя, майбутнє України. А ще мотивують відгуки людей: дуже часто отримую листи, фотографії з тих місць, де ми побували. Це вже постійний процес, ми отримуємо відгук, якийсь енергетичний посил, і знову хочеться їхати, щось показувати, щось відкривати.
– Проект користується великою популярністю, трапляється, що глядачі самі пропонують Вам місця, куди поїхати наступного разу?
– Для нас це нормальна практика, багато пишуть мені у Facebook або на офіційній сторінці програми. Проглянувши на нашому YouTube-каналі, де ми вже бували, глядачі пропонують свої місця. Такі пропозиції завжди вітаються у нашій команді. Буває, можемо їхати в якесь конкретне місце, а по дорозі знайти ще безліч об’єктів, про які нам розповідають герої проекту. Я завжди орієнтуюся на відгуки активних туристів, частенько буваю інкогніто на туристичних форумах. Не довіряю буклетам та туристичним компаніям, оскільки вони схильні або прикрашати, або не договорювати.
– Україна безмежно приваблива туристично, у нас повно атракцій, і я у цьому впевнилася. На перших етапах, коли ми тільки починали проект, у мене були побоювання з приводу того, чи вистачить мені місць, щоб дати довге життя рубриці. Але вже за півроку я зрозуміла, що довго не матиму такої проблеми. І ось три роки ми подорожуємо, а місця для відпочинку все не закінчуються.
Люди у нас дуже неуважні. Ми не вміємо помічати красиве поруч, їдучи дорогою, лінуємося вийти з машини і постояти бодай 15 хвилин, милуючись красивою панорамою. В Україні є багато таких місць, де можна відпочити, і вони нічим не гірші за закордонні. У нас дуже індивідуальні краєвиди, тому мене трохи ображає, коли люди починають порівнювати та називати їх: «Українська Швейцарія», «Українська Венеція»… Я теж згадую ці порівняння у матеріалах, у кадрі, але стараюся акцентувати на унікальності того, що не на фотографіях журналів, не в кіно, кліпах і не за тридев’ять земель, а так близько.
– Подорожуючи, Ви полюєте на ті унікальні місця, які ще не встигли стати туристичними?
– Так, це, власне, була основна ідея нашого першого сезону. Ми відкривали місця, незвідані туристами, ті, які ще не розрекламовано. У нас є багато популярних атракцій, які користуються постійним попитом на туристичному рівні: Одещина, Львів, Закарпаття. А ми взяли собі за мету відкривати нові маршрути, забуті, захаращені, подекуди зовсім без туристичної інфраструктури, але з чудовою природою і глибокою історією.
Взяти, наприклад, ту ж саму Одещину: для туристів усе закінчується Чорноморським узбережжям, але якщо поїхати в її глиб, то там дикий рай для відкривачів! Татарбунарський район, наприклад. Туди приїжджають серфінгісти з-за кордону, там найбільший у країні лиманний парк, розкішні дикі пляжі, а ми, мешканці України, про це анічогісінько не знаємо.
– Ми зараз говоримо про унікальну Україну. Раніше Ви працювали над рубрикою “Україна містична”, чому була обрана саме така тематика? Коли довелося відмовитися від цієїідеї?
– «Україна містична» – це теж наша спільна ідея ранкової редакції. Виникла вона, напевне, під впливом осінньої сірувато-загадкової погоди… Жартую, звичайно, все ж тому, що Україна не лише вражаюча, вона ще й загадкова. У нас у команді повно скептиків, і ми реалісти по натурі, хоча і мрійники. Знімати «Україну містичну» було не завжди легко: постійно піддавали сумнівам усі легенди і місця. Як виявилося, в Україні є чимало «особливих» місць: геопатогенних зон, енергетичних точок, а скільки намолених, святих місць, де трапляються дива, що досі не пояснені логікою, місць, де люди почувають себе особливо – відштовхувалися у виборі тільки від цього. А скільки легенд на нашій землі! Ми ніколи не прибріхували, а переповідали те, чим діляться люди: легендами, враженнями, відчуттями. «Україна містична» – прекрасна рубрика, вона мені дуже подобалася. І вона впродовж цілого сезону жила в ефірі, особливо, до речі, її любили діти.
– Ви багато подорожуєте і можете сказати, наскільки розвинутий наш туристичний потенціал. Чи готова Україна до великого потоку туристів?
– На жаль, я не можу поставити організації туризму в Україні високу оцінку. Але хочу відзначити, що за останній час ми значно підтяглися. Цьому сприяли сумні події, але люди почали звертати більше уваги на те, де можна відпочити не виїжджаючи, ми вбачаємо у цьому і свою заслугу. Я ніколи не втрачаю можливості запитати про це в екскурсоводів, керівників парків, готельєрів. І вони відзначають, що останні кілька років дали серйозний приплив туристів. Якщо ми трішки постараємося, то матимемо сильну дохідну сферу. Розвиватися, не знесилюючи родючі землі, не витрачаючи природні ресурси. Україна має все для того, щоб дивувати, бути популярними у світі і ще на цьому заробляти.
– Наскільки важливо розвивати внутрішній туризм?
– Надзвичайно важливо, бо наш турист дуже вибагливий і балуваний. Треба поглянути правді у вічі. Він уже регулярно їздить до Європи і десяток років відпочиває на тих курортах, де все включено. Тепер не тільки гості з-за кордону, а й українці вимагають комфорту, хорошого рівня, навіть у зелених садибах. Це потрібно розуміти і починати враховувати. Ми маємо зробити марку, а потім міцно її тримати.
– Що, на Вашу думку, в першу чергу потрібно змінити в туристичній сфері?
– Нам потрібно змінити ставлення до себе і своєї рідної землі – це найважливіше! Більшість українців не знає історії, географії, країни у цілому. Я й сама багато чого ще не знаю, на жаль. Але я хочу знати, і це важливо. Якщо ми будемо обізнаними, то зрозуміємо, з чого починати й як рухатися далі, туризм – це майбутнє України. Просто повірте, і кожен щось зробіть для його розвитку.
– Можете дати поради туристам-початківцям, які захотіли відкрити для себе Україну? Що варто побачити в першу чергу?
– Спочатку пораджу встати з дивану. Ми дуже важкі на підйом. Наші туристи ліниві і звикли, що їм усе організують, а вони просто сядуть і поїдуть й будуть вражені з гарантією. Чомусь дуже мало активних, але я сподіваюся, що все зміниться. Це теж одна з наших місій – показати, зацікавити і змусити поїхати. Подорожі – це найкраще навчання, це життя. Щоправда, без пафосу.
Щодо порад. На жаль, у нас ще досі панує цей принцип сезонності. І чимало курортів просто зачиняються на час дощів-похмурості чи й до весни навіть. А варто би перероджуватися, креативити. А поки цього не сталося, раджу зараз до Закарпаття, воно прекрасне у будь-який сезон. Численні замки, село виноградарів Бене, гарячі термальні джерела, оленяча ферма поряд із Хустом, високогірна чайовня у Пилипці, озеро Синевир; обов’язково слід заїхати до ведмежого притулку – найбільшого в усій Європі реабілітаційного центру для бурих ведмедів, у них зараз саме з’явилися маленькі ведмежатка. Говерла! Друзі, вона прекрасна і чекає на підкорювачів. Кам’янець-Подільський – мультикультурне місто із величною фортецею, в оточенні розкішних Подільських Товтр, устигніть побачити їх барвистими, осінніми. Тернопільські печери. Їх у цій області найбільше в Україні, більше 80-ти, і чимало прохідних, навіть музеєфікованих, як Вертеба та Кришталева. Коли ще, як не зараз, у підземну експедицію? А Чернігівщина! Поїдьте на день до гетьманського Батурина чи до розкішної Качанівки. Гарантую, такий урок з історії дітлахам сподобається.
– Зараз найближчі плани – вкотре довести, що Україна унікальна, бо це справді так. Колись я сама була скептично налаштована, але за деякий час мені як журналісту стало соромно, що я не знала стількох українських місць та фактів, тому рекомендую це вивчати наживо.
Усе красиве й унікальне, побачене, пережите і зафільмоване нами цього літа й осені глядачі побачать у ранкових ефірах програми «Ранок з «Інтером». Чекайте на тревел-серіал. Зовсім скоро.
Сподіваюся, команді «Україна вражає» вдасться спонукати людей пізнавати нашу країну.
Италия заявила о готовности поддержать восстановление Одесской области через реализацию ряда совместных проектов. Этот вопрос… Read More
Эта история об учениках херсонской школы и их учительнице Елене, которые поддерживают украинских защитников на… Read More
Вблизи села Камышевка Сафьяновской громады Измаильского района зарегистрирована вспышка африканской чумы свиней (АЧС). Это уже… Read More
Сегодня, 22 ноября, в Одессе наблюдается мощный ветер, который привел к падению деревьев и повреждению… Read More
Руслан Тимченко пошел среди первых защищать Украину добровольцем. Сначала попал на Николаевское направление, затем —… Read More
Преподаватели проводят лекции в бомбоубежищах, студенты учатся из окопов, но конкурсы и престиж вуза растут,… Read More