Як збирали експонати
За людськими мірками «Музей історії розвитку українського козацтва» — першокласник.
— Всі ці експонати зібрали члени козацьких організацій, викладачі історичного факультету університету ім. Мечникова, наукові співробітники «Історико-краєзнавчого музею». Є надходження з археологічних та етнографічних експедицій. Як-от козацька бандура кінця ХІХ століття. Знайдена вона на Півночі Одеської області в Саврані, — розповідає директор музею «Історії розвитку Українського козацтва», полковник Українського козацтва Сергій Шпак. — Деякі експонати дарують музею і звичайні одесити. Здебільшого це предмети народного побуту — старовинні рушники і вишиванки, глечики, кухлі, праски, різноманітні обереги.
Зала перша. Козацькі «розваги»
Прикрашає залу козацька ікона Покрови Пресвятої Богородиці. Поряд з нею — реконструйовані прапори різних козацьких полків, холодна та вогнепальна зброя… Тут розташовані погруддя Отаманів Чорноморського козацтва Захарія Чепіги, Антона Головатого та гетьмана Івана Мазепи, гіпсові барельєфи отаманів і гетьманів. Гордістю зали є копія картини Іллі Репіна «Запорожці пишуть лист турецькому султану», 1923 року, невідомого художника. Сергій Шпак розповів, що деякі експерти вважають, що полотно відноситься до пензля художник Михайла Кузнєцова. У картини цікава історія.
Картину відреставрував козацький художник Анатолій Утюжніков.
Зала друга. Козацька мода
Що стосується жінок-берегинь, то цей образ у козацтві прирівнюється до матері, яка захищає, дбає, оберігає. Завдання берегині — допомогати тим, хто цього потребує. В давнину дівчат-берегинь навчали практиці розвідника, медпрацівника, пропагандиста. Секрети берегинь довгий час зберігались в таємниці і передавались лише із покоління в покоління.
Зала третя. Так міг жити ваш дідусь з бабунею
У третій залі, «Українська світлиця ХІХ ст.» представлені предмети повсякденного вжитку селян — скрині, лави, вішаки, прядки, дерев'яні лопати для печі, кам'яні жорна та багато інших речей, якими користувались в українській хаті. Особливою гордістю цієї зали є колекція вишитих і домотканих рушників та сорочок (ХІХ-початку ХХ ст.). Більша частина експонатів зібрана з півночі Одеської області — Балтського, Кодимського, Котовського і Ананьївского районів.
Саме в цій залі досить часто проходять виставки і тематичні зустрічі. Зараз в експозиції музею діють наступні виставки — «Українське козацтво в історичній та художній літературі», «Рушники півночі Одеської області», «Традиційна українська лялька як іграшка та оберіг» та інші.
Цінні музейні зібрання:
одяг православних священників, церковне начиння (потири, підсвічники, хрести та ікони — ХІХ ст.);
стародруки XІХ — ХХ ст.;
одяг та ужиткові тканини XІХ — поч. XX ст.;
посуду від І до ХХ ст.;
монети та паперові гроші XVІІI — XX ст.;
листівки ХІХ — поч. ХХ ст.;
зброя XVII — XХ ст. ( шаблі, ятагани, рушниці, пістолети);
бойові сокири, кам'яні гарматні ядра та вістря списів;
судові бомби, зброя й особисті речі козаків та російських солдат.
День українського козацтва у нашому календарі свят знову з’явився в 1999 році. Отже, сучасному козацтву 15 років.
Автор: Алена Швец
В одесской мэрии сообщают о нововведении: теперь ежедневно в 9:00 во время общенациональной минуты молчания… Read More
Одесситы в декабре снова самостоятельно будут определять какую сумму они будут вкладывать в поддержку своих… Read More
Хотя 22 ноября не ожидается сильных вспышек на Солнце, легкие колебания магнитного поля могут повлиять… Read More
Вечером пятницы, 21 ноября 2025 года, российские войска атаковали Одесскую область баллистической ракетой. Местные жители… Read More
По данным Гидрометцентра Черного и Азовского морей, завтра, в субботу, 22 ноября 2025 года, в… Read More
Завтра, в субботу, 22 ноября 2025 года, согласно распоряжению компании-регулятора «Укрэнерго» во всех регионах Украины… Read More
View Comments
Эпизод из истории запорожского казачества (об этом в музеях не рассказывают): когда в начале 17-го века запорожские казаки совместно с польскими войсками захватили Москву, москвичей поразил очень неприятный запах, исходивший от казаков. Дело было в том, что в отличие от чистоплотных москвичей, привыкших регулярно мыться в бане, казаки в бане никогда не мылись. Кроме того, они носили шаровары. Вы попробуйте, хотя бы ради интереса, будучи в шароварах, справить большую или малую нужду - что-нибудь всегда попадет на шаровары. Эти шаровары никогда не стирались и просто выбрасывались после полного их износа. В результате этого казаки вызывали у москвичей лишь отвращение. Поляки также в бане не мылись, но, нахватавшись верхушек западноевропейской культуры, они заглушали свой неприятный запах примитивной парфюмерией.