Як збирали експонати
За людськими мірками «Музей історії розвитку українського козацтва» — першокласник.
— Всі ці експонати зібрали члени козацьких організацій, викладачі історичного факультету університету ім. Мечникова, наукові співробітники «Історико-краєзнавчого музею». Є надходження з археологічних та етнографічних експедицій. Як-от козацька бандура кінця ХІХ століття. Знайдена вона на Півночі Одеської області в Саврані, — розповідає директор музею «Історії розвитку Українського козацтва», полковник Українського козацтва Сергій Шпак. — Деякі експонати дарують музею і звичайні одесити. Здебільшого це предмети народного побуту — старовинні рушники і вишиванки, глечики, кухлі, праски, різноманітні обереги.
Зала перша. Козацькі «розваги»
Прикрашає залу козацька ікона Покрови Пресвятої Богородиці. Поряд з нею — реконструйовані прапори різних козацьких полків, холодна та вогнепальна зброя… Тут розташовані погруддя Отаманів Чорноморського козацтва Захарія Чепіги, Антона Головатого та гетьмана Івана Мазепи, гіпсові барельєфи отаманів і гетьманів. Гордістю зали є копія картини Іллі Репіна «Запорожці пишуть лист турецькому султану», 1923 року, невідомого художника. Сергій Шпак розповів, що деякі експерти вважають, що полотно відноситься до пензля художник Михайла Кузнєцова. У картини цікава історія.
Картину відреставрував козацький художник Анатолій Утюжніков.
Зала друга. Козацька мода
Що стосується жінок-берегинь, то цей образ у козацтві прирівнюється до матері, яка захищає, дбає, оберігає. Завдання берегині — допомогати тим, хто цього потребує. В давнину дівчат-берегинь навчали практиці розвідника, медпрацівника, пропагандиста. Секрети берегинь довгий час зберігались в таємниці і передавались лише із покоління в покоління.
Зала третя. Так міг жити ваш дідусь з бабунею
У третій залі, «Українська світлиця ХІХ ст.» представлені предмети повсякденного вжитку селян — скрині, лави, вішаки, прядки, дерев'яні лопати для печі, кам'яні жорна та багато інших речей, якими користувались в українській хаті. Особливою гордістю цієї зали є колекція вишитих і домотканих рушників та сорочок (ХІХ-початку ХХ ст.). Більша частина експонатів зібрана з півночі Одеської області — Балтського, Кодимського, Котовського і Ананьївского районів.
Саме в цій залі досить часто проходять виставки і тематичні зустрічі. Зараз в експозиції музею діють наступні виставки — «Українське козацтво в історичній та художній літературі», «Рушники півночі Одеської області», «Традиційна українська лялька як іграшка та оберіг» та інші.
Цінні музейні зібрання:
одяг православних священників, церковне начиння (потири, підсвічники, хрести та ікони — ХІХ ст.);
стародруки XІХ — ХХ ст.;
одяг та ужиткові тканини XІХ — поч. XX ст.;
посуду від І до ХХ ст.;
монети та паперові гроші XVІІI — XX ст.;
листівки ХІХ — поч. ХХ ст.;
зброя XVII — XХ ст. ( шаблі, ятагани, рушниці, пістолети);
бойові сокири, кам'яні гарматні ядра та вістря списів;
судові бомби, зброя й особисті речі козаків та російських солдат.
День українського козацтва у нашому календарі свят знову з’явився в 1999 році. Отже, сучасному козацтву 15 років.
Автор: Алена Швец
Измаил скорбит по Дмитрию Александровичу Луценко, старшему солдату и механику-водителю 3-го взвода 2-го батальона специального… Read More
Ветеран российско-украинской войны Сергей Коцюба официально назначен заместителем городского головы Одессы. Он будет курировать соцполитику… Read More
Активисты общественной организации "Деколонизация. Украина" требуют сноса памятников Александру Пушкину в городах Болград и Татарбунары… Read More
В среду, 2 июня 2025 года, начались 1225-е сутки с начала широкомасштабной агрессии страны-террористки России… Read More
Сегодня, 2 июля 2025 года, ДТЭК Одесские электросети проводит плановые ремонтные работы. В связи с… Read More
В Одесской области обсуждают появление в Черном море тетраодона серебристого — ядовитой рыбы из семейства… Read More
View Comments
Эпизод из истории запорожского казачества (об этом в музеях не рассказывают): когда в начале 17-го века запорожские казаки совместно с польскими войсками захватили Москву, москвичей поразил очень неприятный запах, исходивший от казаков. Дело было в том, что в отличие от чистоплотных москвичей, привыкших регулярно мыться в бане, казаки в бане никогда не мылись. Кроме того, они носили шаровары. Вы попробуйте, хотя бы ради интереса, будучи в шароварах, справить большую или малую нужду - что-нибудь всегда попадет на шаровары. Эти шаровары никогда не стирались и просто выбрасывались после полного их износа. В результате этого казаки вызывали у москвичей лишь отвращение. Поляки также в бане не мылись, но, нахватавшись верхушек западноевропейской культуры, они заглушали свой неприятный запах примитивной парфюмерией.