Третій розлив олії за два роки: Одеська затока перетворюється на зону екоциду

Ключові факти:

• Із зруйнованого резервуара в порту Чорноморськ витекло близько 6 000 тонн соняшникової олії, яка через Сухий лиман потрапила у відкрите море.
• Станом на ранок 27 квітня супутникові знімки зафіксували масляну плівку площею близько 40 квадратних кілометрів.
• Екологи попереджають про неминучу загибель птахів у пік міграції та довгострокову загрозу для донних мешканців, включно з червонокнижними морськими кониками.

Екологічні наслідки розливу соняшникової олії в Чорному морі

26 квітня 2026 року внаслідок атаки російських безпілотників у порту Чорноморськ було пошкоджено резервуар із соняшниковою олією. Попри те, що це не є токсичною речовиною, її вплив на морську екосистему є руйнівним. Невтішний прогноз дає еколог Владислав Балінський.

Спочатку пляму розміром 400 на 200 метрів намагалися утримати боновими загородженнями в акваторії порту, однак сильний віджимний вітер (до 18–22 м/с) виніс забруднення у відкрите море, де його збирання стало технічно неможливим. Нині, зі зміною напряму вітру на південно-східний, маса олії рухається назад до узбережжя Одеси та в бік національного парку «Тузлівські лимани».

Це вже третій масштабний розлив олії в Одеській області за неповні два роки, що, за оцінками експертів, може свідчити про системний екоцид.

За словами еколога, після грудневої аварії перша хвиля забруднення дійшла до парку через сім тижнів. Переважні течії у весняно-літній сезон несуть поверхневі маси на південь та південний захід.

«Є підстави очікувати на повторення цього сценарію, хоча терміни і масштаб залежатимуть від вітрового режиму найближчими тижнями», — зазначає Балинський.

Загроза для фауни: чому «харчовий продукт» небезпечний для птахів і морських тварин

Основна небезпека рослинної олії полягає у її фізичних властивостях. Для птахів, у яких зараз пік весняної міграції та початок гніздування, потрапляння в масляну плівку означає майже неминучу загибель. Олія склеює пір’я, руйнуючи теплоізоляцію, через що птахи тонуть або замерзають. Досвід попередніх катастроф показує, що навіть після очищення волонтерами до природи повертається не більш як 5% постраждалих особин.

Для мешканців морського дна загроза є відкладеною у часі:

• Через кілька тижнів олія полімеризується (густішає) та осідає на дно.
• Ця липідна маса забиває фільтри мідій і зябра морських організмів.
• Взимку, коли морські коники перебувають у стані заціпеніння, перемішані штормами осади можуть спричинити їх масову загибель, як це вже фіксувалося на одеських пляжах у січні 2026 року.

Балинський закликає фіксувати всі випадки появи плям на узбережжі та передавати координати для документування екологічних злочинів:

«Кожна фотографія, кожні GPS-координати плями, кожен SAR-знімок — це матеріал для документування в межах Бухарестської конвенції про захист Чорного моря, мандату UNEP щодо наслідків збройних конфліктів та зусиль України з визнання екоциду міжнародним злочином».

Читайте також: Екологічна катастрофа в Туапсе: чи дійдуть нафта і смог до Одеси