Псевдоволонтерка з Одеської області наживалася на рідних безвісти зниклих військовослужбовців

Про це повідомили у нацполіції Одеської області.

У березні 2023 року жінка в соціальних мережах організували збір даних про зниклих безвісти воїнів ЗСУ. Надалі ці відомості вона використовувала для своєї корисливої мети.

Зловмисниця дзвонила близьким людям та родичам за номерами телефонів, які вони залишали під повідомленнями із закликами допомогти розшукати рідних, представлялася волонтером та повідомляла, що їхніх родичів знайшлися і вони живі.

Граючи на емоціях родичів, вона вводила їх в оману повідомленнями, що військовослужбовці перебувають у шпиталі в Бахмуті і потребують грошей на лікування, харчування та транспортування у безпечне місце, і просила скинути на її банківський рахунок кошти. Суми коливалися від кількох сотень до кількох тисяч гривень.

Отримані обманним шляхом кошти жінка знімала і використовувала у своїх цілях.

Поліцейські встановили чотирьох потерпілих, які загалом перерахували шахрайці понад 9 тис. гривень.

Слідчі затримали жінку та повідомили їй про підозру у шахрайстві.

За вчинене їй загрожує штраф від 51 до 68 тисяч гривень, або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк до 3 років.

Як розпізнати псевдоволонтера

Псевдоволонтера розпізнати досить легко — варто лише попросити надати відповідні документи, що дозволяють волонтерську діяльність і певним чином регламентують її.

Перевірити документи у волонтера має право кожен громадянин, адже ця інформація є відкритою. Якщо волонтер не бажає показувати вам підтверджуючі документи – це одна з ознак шахрайства.

Людина, яка збирає кошти на будь-які потреби, бажано має бути посвідчення волонтера, довіреність або угода з громадянином, для якої збирають кошти/договір з організацією, яка надає волонтерську допомогу.

Посвідчення волонтера може бути видане органами місцевої влади – мерією, селищною чи районною радою чи ОДА (ОВА). Волонтерські посвідчення можуть надати громадські організації, благодійні фонди, штаби місцевого ТРО або ЗСУ, медичні установи.

Договір про волонтерську діяльність з організацією має містити, зокрема, опис волонтерської діяльності (завдання) та період діяльності.

Організація, що займається допомогою, обов’язково має бути зареєстрована та мати статус благодійної організації чи громадського об’єднання. Якщо вам пропонують віддати гроші комерційній організації, це може бути однією з ознак шахрайства.

Також слід звернути увагу на статус неприбутковості благодійної чи волонтерської організації – підтвердити його може витяг з реєстру неприбуткових організацій. Це, звичайно, не головна ознака справжніх волонтерів, однак цей статус звільняє організацію від оподаткування, тому більшість серйозних благодійників намагаються отримати його одразу.

Багато псевдоволонтерів ”працюють” у соцмережах, зокрема у Facebook у регіональних групах часто можна зустріти оголошення, де просять про допомогу або хворій дитині, або на армію тощо. У такій ситуації вам слід критично оцінювати інформацію, дізнатися все про той чи інший фонд, а також дотримуватися такого алгоритму:

• зайти на сторінку організації або людину-волонтера та перевірити, коли створено сторінку та її попередню активність. Не забувайте також, що сторінки часто беруть в оренду, тому слід звернути увагу на реакцію до вищезгаданого посту від друзів волонтера;
• зробити пошук фотографій через Google-картинки;
• зробити пошук написаного тексту у Google або Facebook;
• звірити номери рахунків. Якщо ви бачили такі ж в інших постах у соцмережах – варто замислитись.