Одеський Інститут морської біології НАН України вже вдруге оголосив тендер на проведення опитування про морські трави. Йдеться саме про підводні рослини, а не про звичні водорості. Проблема в тому, що це опитування коштуватиме понад півтора мільйона гривень. Чи доцільні такі витрати під час війни і для чого потрібне це опитування, з’ясовувало «Одеське життя».
Ключові моменти:
Згідно з умовами тендеру, опублікованого нещодавно в системі електронних закупівель Prozorro, замовник – Інститут морської біології – шукає підрядника, який проведе «опитувальне дослідження щодо перспектив інтеграції питання захисту морських трав до національного законодавства України з оцінкою впливу на навколишнє середовище та підвищенням обізнаності населення».
Також повідомляється орієнтовна вартість дослідження – близько 1,53 млн гривень.
Заявки приймаються до 2 листопада 2025 року.
Варто зазначити, що цей тендер – уже другий – точно такий самий (і за ту ж суму) Інститут морської біології оголошував ще влітку цього року. Судячи з усього, підрядника, готового провести опитування, поки не знайшлося.
«Одеське життя» поцікавилося у спеціалістів наукового інституту, наскільки виправдані такі витрати, особливо під час війни.
Як пояснила директор Інституту морської біології Галина Мінічева, це міжнародний проєкт.
– Наш інститут у 2024 році став учасником проєкту Європейського Союзу програми NEXT для басейну Чорного моря за грантовою угодою на тему «Зв’язування вуглецю в Чорному морі». Його головна мета – збереження морської рослинності та макрофітів (великих водних рослин), які відіграють ключову роль у накопиченні вуглецю в океані. Захист морських трав – важлива проблема. Особливо зараз, коли ми відчуваємо хронічні наслідки Каховської катастрофи. У результаті – наше узбережжя заполоняють справжні, наземні трави, – розповіла вона нашому кореспонденту.
А науковий співробітник інституту Катерина Калашник розповіла, що морські трави найчастіше плутають із водоростями, але насправді морські трави – це водні квіткові рослини, які після довгих мандрівок по землі повернулися до водної стихії, включаючи солоні морські води.
– Морські трави утворюють густі підводні луки, які є одними з найцінніших екосистем у природному середовищі. Вони забезпечують середовище існування та корм для різних морських мешканців – ракоподібних, молюсків, багатьох видів риб, морських ссавців та птахів. Фільтруючи, переробляючи, зберігаючи поживні речовини та забруднювачі, морські трави зменшують забруднення морепродуктів. Це робить їх потужним природним інструментом у боротьбі з наслідками зміни клімату, – додала спеціалістка.
Читайте також: Лілові «квіти» на одеських пляжах після шторму: що це насправді
Починаючи з 1930-х років площа луків морських трав скорочується в усьому світі. Щороку втрачається 7% цієї морської екосистеми. Наразі групи морських трав перебувають під значною загрозою через перетворення прибережних територій, забруднення та зміни клімату.
Тому у 2022 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, яка підкреслює нагальну потребу підвищувати обізнаність про морські трави на всіх рівнях, а також заохочувати та сприяти заходам щодо їх збереження. Й опитувальне дослідження, яке планує провести Інститут морської біології, має стати одним із засобів захисту на законодавчому рівні морських луків, які знаходяться під загрозою зникнення.
Ви також можете дізнатися: Екзотичні та навіть отруйні: хто живе в морі біля Одеси.
У Росії повідомляють про удари по промислових та логістичних об'єктах, НАТО проводить навчання поблизу Сувалкського… Read More
Чемпіонат світу з футболу 2026 набирає обертів, і одесити вже шукають зручні способи перегляду ігор… Read More
В акваторії Чорного моря та дельті Дунаю вчені все частіше фіксують повернення легендарної риби –… Read More
Синоптики прогнозували на 14 червня. Вода в Одесі поки не «парне молоко», але для тих,… Read More
Доброго ранку, улюблене місто! На календарі неділя, 14 червня, літо впевнено диктує свої правила, а… Read More
Сильна магнітна буря накрила планету і планує затриматися щонайменше до початку нового тижня, змушуючи багатьох… Read More