Одесит продавав через інтернет неіснуючу обув для військових

Про це повідомили у поліції Одеської області.

Поліцейські встановили, що раніше засуджений за крадіжки 37-річний одесит знову взявся до старого. З мобільного телефону він розмістив на одному з популярних інтернет-сайтів під вигаданим ім’ям оголошення про продаж берців, яких насправді не було. Протягом дня на пропозицію на привабливу пропозицію відгукнулося вісім осіб. Шахрай переконав їх у можливості отримати товар за повної передоплати.

Після перерахування грошей він припинив з ними зв’язок. Не дочекавшись посилки, потерпілі звернулися до поліції.

Слідчі встановили особу та місцезнаходження “продавця”. У нього вилучили сім-карту та мобільний телефон з інформацією, що підтверджує причетність до злочину.

Чоловіку повідомили про підозру за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу. Нажившись на 4 тисячі гривень, шахрай тепер заплатить 51 тисячу гривень штрафу або три роки проведе за ґратами.

Справка

“Берці” – це високі ботинки, зазвичай із затепленим верхом, які часто використовуються в армії та для активного відпочинку, такого як походи або полювання. Вони надають хорошу підтримку гомілці та захищають ногу від зовнішніх факторів.

Як безпечно робити покупки в інтернеті?

З кожним днем користувачів інтернет-магазинів стає дедалі більше. Так само збільшується і кількість тих, хто при цьому стикається з різними видами шахрайства. Адже це так просто: купити “в один клік”. І також просто втратити у цей момент усі гроші на картці.

Найпоширеніший спосіб обману – створення фальшивого магазину із дуже дешевими товарами. Покупець вводить дані своєї картки та втрачає всі гроші. Другий спосіб обману характерний не лише для Інтернету. Пов’язаний він із тим, що з реєстрації замовлення покупець залишає свої контакти. Далі шахраї зв’язуються з ним і під різними приводами, представившись співробітником банку або стільникового оператора, просять надати конфіденційну інформацію: пароль, пін-код або код банківської картки. Використовуючи отримані дані, шахраї швидко виводять із картки гроші, оплачуючи покупки або переказуючи кошти на чужі рахунки.

Як захиститись?

При покупках в інтернеті слід знати наступне :

• При оформленні інтернет-платежу ніколи і нікому не повідомляти платіжні реквізити банківської картки, особливо по телефону;
• Не називати пін-код або код CVV2/CVC2. Банк може запитати останні 4 цифри або весь номер картки, але він не має права і не повинен запитувати код CVV2/CVC2 або пін-код;
• Не надсилати реквізити електронною поштою. Якщо з якоїсь причини необхідно переслати фотографію банківської картки через Інтернет (пошта, skype), треба враховувати, що існують програми, які шукають і розпізнають подібні фотографії. Отже ваші дані можуть потрапити до шахраїв;
• Уникати використання для покупок в Інтернеті чужого комп’ютера або смартфона;
• Якщо оплата покупки через Інтернет вимагає переходу за посиланнями, потрібно скопіювати їх у буфер обміну, не натискаючи на них мишкою, оскільки показуватися може одне посилання, а при натисканні відкриється інше — ведучий на шахрайський сайт. Далі вставити скопійоване посилання в адресний рядок браузера і, якщо все гаразд, продовжити оформлення покупки.

Візитна картка сайту-шахрая – дешевизна товарів. Якщо товар чи послуга порівняно з іншими інтернет-магазинами «привабливо» дешеві, краще відмовитись від покупки.

Перевіряємо за чорним списком

Будь-яку інформацію слід перевіряти. Важливо пам’ятати, що в Інтернеті за фотографією може ховатися будь-хто, у тому числі й комп’ютерна програма. Тому не слід сліпо довіряти. Є чорні списки сайтів, магазинів, роботодавців, співробітників, шлюбних аферистів, шахраїв та інше. Тому перш ніж прийняти рішення про купівлю або перерахування коштів, слід перевірити назву компанії або прізвище людини, вбивши дані в пошукову систему, наприклад Google. Так само слід перевіряти і фотографії.

Читайте також:

• Шахраї розсилають одеситам повідомлення про роботу, щоб зламати телефон
• Одеські зеки займалися телефонним та інтернет шахрайством: як вони це робили? (відео)
• В Одесі телефонний шахрай “видурив” у пенсіонерки майже 50 тисяч гривень (відео)