Новини

Одесит продавав через інтернет неіснуючу обув для військових

На фейкове оголошення про продаж берців по 500 грн відгукнулися вісім осіб, вони перерахували шахраю передоплату. Одеське Життя розповідає, як це трапилося, та як захистити себе від шахраїв у мережі.

Про це повідомили у поліції Одеської області.

Поліцейські встановили, що раніше засуджений за крадіжки 37-річний одесит знову взявся до старого. З мобільного телефону він розмістив на одному з популярних інтернет-сайтів під вигаданим ім’ям оголошення про продаж берців, яких насправді не було. Протягом дня на пропозицію на привабливу пропозицію відгукнулося вісім осіб. Шахрай переконав їх у можливості отримати товар за повної передоплати.

Після перерахування грошей він припинив з ними зв’язок. Не дочекавшись посилки, потерпілі звернулися до поліції.

Слідчі встановили особу та місцезнаходження “продавця”. У нього вилучили сім-карту та мобільний телефон з інформацією, що підтверджує причетність до злочину.

Чоловіку повідомили про підозру за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу. Нажившись на 4 тисячі гривень, шахрай тепер заплатить 51 тисячу гривень штрафу або три роки проведе за ґратами.

Справка

“Берці” – це високі ботинки, зазвичай із затепленим верхом, які часто використовуються в армії та для активного відпочинку, такого як походи або полювання. Вони надають хорошу підтримку гомілці та захищають ногу від зовнішніх факторів.

Як безпечно робити покупки в інтернеті?

З кожним днем користувачів інтернет-магазинів стає дедалі більше. Так само збільшується і кількість тих, хто при цьому стикається з різними видами шахрайства. Адже це так просто: купити “в один клік”. І також просто втратити у цей момент усі гроші на картці.

Найпоширеніший спосіб обману – створення фальшивого магазину із дуже дешевими товарами. Покупець вводить дані своєї картки та втрачає всі гроші. Другий спосіб обману характерний не лише для Інтернету. Пов’язаний він із тим, що з реєстрації замовлення покупець залишає свої контакти. Далі шахраї зв’язуються з ним і під різними приводами, представившись співробітником банку або стільникового оператора, просять надати конфіденційну інформацію: пароль, пін-код або код банківської картки. Використовуючи отримані дані, шахраї швидко виводять із картки гроші, оплачуючи покупки або переказуючи кошти на чужі рахунки.

Як захиститись?

При покупках в інтернеті слід знати наступне :

При оформленні інтернет-платежу ніколи і нікому не повідомляти платіжні реквізити банківської картки, особливо по телефону;
Не називати пін-код або код CVV2/CVC2. Банк може запитати останні 4 цифри або весь номер картки, але він не має права і не повинен запитувати код CVV2/CVC2 або пін-код;
Не надсилати реквізити електронною поштою. Якщо з якоїсь причини необхідно переслати фотографію банківської картки через Інтернет (пошта, skype), треба враховувати, що існують програми, які шукають і розпізнають подібні фотографії. Отже ваші дані можуть потрапити до шахраїв;
Уникати використання для покупок в Інтернеті чужого комп’ютера або смартфона;
Якщо оплата покупки через Інтернет вимагає переходу за посиланнями, потрібно скопіювати їх у буфер обміну, не натискаючи на них мишкою, оскільки показуватися може одне посилання, а при натисканні відкриється інше — ведучий на шахрайський сайт. Далі вставити скопійоване посилання в адресний рядок браузера і, якщо все гаразд, продовжити оформлення покупки.

Візитна картка сайту-шахрая – дешевизна товарів. Якщо товар чи послуга порівняно з іншими інтернет-магазинами «привабливо» дешеві, краще відмовитись від покупки.

Перевіряємо за чорним списком

Будь-яку інформацію слід перевіряти. Важливо пам’ятати, що в Інтернеті за фотографією може ховатися будь-хто, у тому числі й комп’ютерна програма. Тому не слід сліпо довіряти. Є чорні списки сайтів, магазинів, роботодавців, співробітників, шлюбних аферистів, шахраїв та інше. Тому перш ніж прийняти рішення про купівлю або перерахування коштів, слід перевірити назву компанії або прізвище людини, вбивши дані в пошукову систему, наприклад Google. Так само слід перевіряти і фотографії.

Читайте також: