Перший день нового року за новим церковним календарем знаменується визначним святом - Обрізанням Господнім. Також вшановують пам'ять святителя Василя Великого. У народній традиції цей день також відомий як Василів день. “Одеське Життя” розповідає про звичаї та народні традиції, пов'язані з цією датою.
У 2023 році Православна Церква України (ПЦУ) здійснила перехід на новоюліанський календар, внаслідок чого свята з фіксованою датою перемістились на 13 днів вперед. Цей новий календар більш точний та збігатися з тим, за яким живе світське суспільство. Однак в іншій церкві – Український Православній Церкві, продовжують дотримуються юліанського календаря (старого стилю).
Православні віряни 1 січня (що відповідає 14 січня за старим стилем) святкують Обрізання Господнє та вшановують пам’ять святителя Василя Великого (Кесарійського).
Життєпис Василя розгортається у IV столітті в Кесарії Каппадокійській, де він народився у шляхетній заможній християнській сім’ї. Його першою наставницею була бабуся, яку шанували як мудру християнку. Після втрати батька юний Василь вирушив здобувати освіту спочатку до Константинополя, а згодом – до Афін. Його інтелектуальний багаж охоплював ґрунтовні знання з математики, фізики, астрономії, філософії, медицини та риторики. Повернувшись до рідного краю, Василь спершу викладав ораторське мистецтво, а пізніше прийняв духовний сан диякона, а потім пресвітера. Незважаючи на часи переслідувань християн, він безстрашно захищав православне вчення та виголошував проповіді, завдяки чому здобув глибоку шану та щиру любов парафіян.
Спадщина Василя включає численні богословські праці – тлумачення псалмів, трактати на захист вчення про Святу Трійцю, настанови про Хрещення та інші духовні твори. Йому також приписують створення іконостасу та авторство багатьох проповідей і молитов.
Обрізання Господнє посідає важливе місце серед православних свят. Цього дня згадують, як Пресвята Богородиця та Йосиф Обручник принесли немовля Ісуса до храму, де під час наречення імені здійснили обряд обрізання. За новим календарем це свято припадає на 1 січня – восьмий день після Різдва Христового.
За юліанським календарем сьогодні вшановують пам’ять преподобного Іллі Муромця, Печерського. Детальніше про це свято та пов’язані з ним обмеження “Одеське Життя” висвітлювало раніше.
Спостереження цього дня дають підказки про майбутню погоду та врожайність:
У народній традиції 1 січня шанують як Василів день. За повір’ям, якщо першим зустрінеш на вулиці чоловіка, це принесе удачу протягом усього року.
У це церковне свято не рекомендується вживати лайливі слова, провокувати конфлікти, піддаватися гніву, кривдити близьких, плекати недобрі думки, бажати комусь зла, уникати праці, відмовляти у допомозі. Церква застерігає від проявів жадібності, заздрості, пліткарства та мстивості.
Народні перестороги на цей день включають: надмірне споживання алкоголю та їжі, укладання шлюбу, полювання та забій худоби, прибирання помешкання та винесення сміття, грошові позики (як надання, так і отримання). Вважається, що порушення цих застережень може накликати біду.
У це православне свято прийнято звертатися до святого Василя з молитвами про захист від негараздів, недуг та недоброзичливців. Вважається, що святий допомагає досягти душевної рівноваги, також він вважається покровителем учнівства та свинарства.
Традиція заохочує збиратися родиною за спільною трапезою, обмінюватися побажаннями здоров’я, добробуту і миру, просити пробачення, відпускати образи. Благочинність 1 січня особливо схвалюється – вважається, що допомога нужденним наближає людей до Господа та очищує від гріхів.
За народними віруваннями, першим поріг оселі має переступити чоловік, особливо сприятливим знаком вважається, якщо він світловолосий – це має принести дому щастя й процвітання.
Особлива традиція Василевого дня – посівання, коли юнаки-підлітки, набравши зерна, відвідують оселі та, розсипаючи зерно, бажають господарям здоров’я і достатку. Це зерно не можна замітати – воно вважається оберегом, його збирають через певний час і зберігають до весняної сівби. Також 1 січня прийнято загадувати бажання – існує переконання, що вони неодмінно здійсняться.
За новим церковним календарем сьогодні іменини відзначають Григорій, Петро, Трохим, Платон, Микола, Іван, В’ячеслав, Богдан, Олександр, Федот, Василь.
За старим стилем день ангела святкують Григорій, Ілля та Тимофій.
Читайте також: Якими церковними календарями сьогодні користуються основні церкви в Україні: у чому їхні відмінності
На період великодніх свят "Укрзалізниця" призначила додатковий швидкий фірмовий поїзд №265/266 Київ - Одеса -… Read More
Сьогодні Одеса вшановує пам'ять тих, хто в роки Другої світової війни визволяв наше місто від… Read More
Одеська обласна прокуратура прокоментувала заяви одеського ресторатора Сави Лібкіна про тиск на бізнес і спроби… Read More
У четвер, 10 квітня 2025 року, розпочалася 1142-га доба з початку повномасштабної війни в Україні.… Read More
10 квітня 1944 року, о четвертій годині ранку Одесу було звільнено від фашистів. Ворога вигнали… Read More
Померла вівчарка Багіра, врятована волонтерами після підриву росіянами Каховської ГЕС. Собаці було 10 років і… Read More