На Одещині давня фортеця опинилася під загрозою знищення – заява експерта

Група непрофесійних реставраторів із 6 осіб (ТОВ «БПК Архітектор») виграла тендер на освоєння 22 мільйонів гривень із держбюджету, за рахунок яких збирається знести частину комплексу в’їзних воріт Кілійської вежі, яку побудував 600 років тому молдавський правитель Стефан Великий.

У серпні 1484 р. під склепінням саме цих воріт урочисто в’їхав у фортецю султан Османської імперії, Баязид Велі, чим розпочато був 328-річний період турецького панування в Аккермані.

Через виставлені на прозорро документи, можна бачити, що ці гастролери не мають жодного уявлення ані про реставрацію, ані про Аккерманську фортецю. Взагалі. Єдиним дипломованим реставратором у цій групі осіб є дехто Малишев, який отримав відповідний диплом аж минулого року. Він має нуль досвіду роботи як у справі реставрації подібних об’єктів, а також нуль обізнаності з самим пам’ятником національного значення, яким є фортеця. Наприклад, у техзавданні присутній пункт про «відтворення мурування монастирських стін»… Ані монастиря, ані його стін на території фортеці не існує в природі. Окрім того, означена група товаришів збирається загнати на пам’ятник археології національного значення екскаватори та самоскиди для того, щоб бадьоро виносити весь культурний шар віком дві з половиною тисячі років – і все це навіть без залучення археологів з Інституту археології Академії наук та без попередніх охоронних розкопок, як того вимагає Закон… , –

написав Андрій Красножон на своїй сторінці в фейсбуці.

Андрій Красножон вимагає скасувати узгодження, надане Мінкультом України у 2018 р. на проведення цього проекту. Натомість історик пропонує розробити новий, адекватний проект протиаварійних робіт з урахування інтересів пам’ятника (передусім, ремонт веж № 20 та № 2, які перебувають під загрозою руйнування).

Міжнародна наукова громадськість, всі мої колеги по дослідженнях цієї фортеці з багатьох країн світу, мають повідомити міністерства культури своїх країн про запланований кричущий акт вандалізму в Аккермані, бо значення цієї фортеці НАДнаціональне – вона належить історії та культурі як мінімум Румунії, Молдови та Туреччини, а не лише України. , –

резюмував свою позицію Андрій Красножон.

Нагадаємо, що про старт тендеру на ремонт Акерманської фортеці ми писали раніше.

Також раніше археологи за сприяння співробітників комунального підприємства «Фортеця» відновили та відкрили раніше замурований та занедбаний «княжий» вхід у старовинну цитадель початку XV століття. Цитадель в Аккерманській фортеці – це найбільш укріплена і важлива частина фортеці, саме тут розміщувався комендант та офіцери гарнізону, зберігалися скарбниця та арсенал, у в’язниці утримувалися в’язні.

Фото: ілюстравтивне