Лузанівка у лютому: хвилі, вітер і одесити на прогулянці

Одна з типових історій одеситів – як вони за все літо жодного разу не були на пляжі. І це в більшості випадків буде правдою.

Можна подумати, що багато жителів Одеси взагалі не бачать моря. А от і ні. Просто одеські аборигени люблять ходити на пляж в інші пори року: восени, навесні, та й зима їх не дуже відлякує.

От здавалося б – на морі шторм, вітер, холоднеча, а по пляжному піску крокують не лише чайки, а й люди. Причім не один, не два і не три.

Ось така от на перший погляд неприродна любов до відпочинку біля моря у багатьох одеситів. І нехай дме вітер, а вони закутаються тепліше і йдуть на пляж, ловити відкритими щоками бризки штормових хвиль, годувати чайок і слухати їхній пташиний гомін.

Така вона, одеська зима. Цілком собі морська.

Ще фоторепортажі про зимову Одесу:

• Одеський парк Шевченка: вечірня алея Кобзаря та вогні Луна-парку (фоторепортаж)
• Січень по-одеськи: засніжений тихий центр (фоторепортаж)
• Одеський сквер на Великому Фонтані: зимова казка із обезголовленим драконом (фоторепортаж)
• Вітрений одеський Ланжерон: «оголений» хвилеріз та підготовка до хрещенських купань (фоторепортаж)