До 60 тисяч гривень за порушення військового обліку: кого та як штрафуватимуть в Одесі

Ключові моменти:

• За порушення правил військового обліку посадовим особам загрожує штраф від 34 000 до 59 500 грн.
• За повну відсутність обліку штрафують керівника, за помилки та неналежне ведення — кадровика.
• В Україні бронь від мобілізації мають близько 1,4 млн осіб.

Кого та як штрафуватимуть на підприємствах

Згідно зі ст. 210-1 КУпАП, порушення правил ведення військового обліку тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 34 000 до 59 500 грн.

У Міноборони роз’яснили персональну відповідальність посадових осіб юридичних осіб за порушення у сфері військового обліку:

• Керівник підприємства несе відповідальність за неведення військового обліку в цілому;
• Особа, відповідальна за облік (кадровик або штатний інспектор) — за неналежне ведення або помилки в документах.

Сума штрафу визначається кількістю винесених постанов. Якщо порушення виявляють під час однієї перевірки, ТЦК виносить одну адміністративну постанову — відповідно, підприємство отримує один штраф за весь комплекс виявлених недоліків.

Дотримання правил перевіряють спеціальні комісії, до складу яких входять представники ТЦК та СП, місцевих держадміністрацій, Податкової служби та Держпраці.

Перевірки діляться на два типи:

• Планові: підприємство офіційно повідомляють не пізніше ніж за 10 днів до початку;
• Позапланові: можуть проводитися без попереднього попередження.

Читайте також: Одеситам змінили правила продовження відстрочки: які нововведення з 1 жовтня

Динаміка бронювання: статистичні дані Мінекономіки

На тлі посилення контролю за військовим обліком міністр економіки Олександр Кравченко в інтерв’ю Forbes Ukraine повідомив, що станом на вересень поточного року в Україні заброньовано близько 1,4 млн осіб.

Незважаючи на те, що влітку близько 15% підприємств втратили статус критично важливих, обсяги бронювання швидко відновилися.

Топ-5 галузей за кількістю заброньованих співробітників:

• Переробна промисловість — близько 20%;
• Транспорт і логістика — 12%;
• Торгівля — 10%;
• Енергетика — 9%;
• Сільське господарство — 8%.

У Мінекономіки наголосили, що позбавлення підприємств статусу критично важливих не дає істотного поповнення лав ЗСУ — під час минулих хвиль розбронювання до армії потрапляв лише незначний відсоток працівників.

Ще на тему: В Одесі заброньовані працівники отримують повістки: що змінилося і як перевірити свій статус