Воронцовський маяк – один із символів Одеси та її порту, який десятиліттями допомагає кораблям знаходити безпечний шлях до міста. За його історією – війни, руйнування, відбудова, долі людей, які стежили за його світлом, і безліч історій тих, для кого він був орієнтиром на шляху додому.
Для автора блогу Бориса Тинки Воронцовський маяк має ще й особливе особисте значення. Він повертає його до серпневого ранку 2021 року, коли над морем сходило сонце, на маяку майорів український прапор, а майбутнє здавалося зовсім іншим. Сьогодні цей спогад набуває нового значення.
Ключові моменти:
Скептик скаже, що маяк це просто навігаційний засіб. Споруда, завдання якої вказувати кораблям шлях і забезпечувати їхній безпечний вхід до порту. І з цим важко не погодитися. А все ж достатньо хоча б раз постояти біля моря й побачити самотню вежу, що виростає з води, щоб зрозуміти: маяки означають набагато більше. В них є романтика, таємниця і щось таке, що важко до кінця описати словами. Вони одночасно є світлом, яке вітає тих, хто лише наближається до берега, і пам’ятником людям, які роками стежили за тим, щоб це світло ніколи не згасло.
В Одесі цю роль виконує Воронцовський маяк. Самотній, розташований біля входу до порту, протягом багатьох років він був першою спорудою, яку бачили ті, хто прибував до міста з боку моря. Для моряків він був орієнтиром, для мешканців – одним із символів Одеси, а для тих, хто пізнав місто ближче, став частиною його незвичайної історії.
У мене з ним пов’язаний і власний спогад, до якого сьогодні я повертаюся особливо часто. У серпні 2021 року, напередодні Дня Незалежності України, я вирушив на екскурсію до Воронцовського маяка. Ще тільки сходило сонце. Море було спокійним, а ми – група туристів – чекали на світанок. На маяку майорів величезний синьо-жовтий прапор України. Я дивився на нього, на море і на Одесу, яка прокидалася до нового дня.
Тоді Україна була безпечною. Україна, якою можна було вільно подорожувати. Україна, до якої приїжджали туристи, щоб пізнавати її міста, історію та людей. Україна, де ми могли на світанку стояти біля моря, фотографуватися, розмовляти й просто насолоджуватись цією миттю. За кілька днів українці мали святкувати тридцяту річницю відновлення незалежності. Ніхто з нас ще не знав, наскільки сильно зміниться світ.
Сьогодні, коли я дивлюся на ті фотографії, бачу в них щось більше, ніж просто красивий схід сонця. Я бачу Україну, яка була вільною, є вільною і залишається незалежною. Я бачу також Одесу, безпека якої була жорстоко атакована, але в якої не вдалося відібрати її українську ідентичність.
Історія самого маяка, до речі, така ж бурхлива, як і історія міста. Свою назву він отримав на честь Михайла Семеновича Воронцова, генерал-губернатора Новоросії, який обійняв посаду 1823 року і відіграв значну роль у розвитку Одеси. Наступні маяки, що з’являлися поблизу порту, отримували його ім’я. Однак історія одеських маяків почалася ще раніше. За турецьких часів на території фортеці Єні-Дунья існував маяк, збудований 1765 року. Його було зруйновано під час російсько-турецької війни.
З розвитком Одеси та її порту дедалі більшою ставала потреба у світлі, яке вказувало б кораблям безпечний шлях. 6 грудня 1827 року завершилося будівництво кам’яного маяка на мисі Великий Фонтан, приблизно за п’ятнадцять кілометрів від порту. З ним пов’язана історія, яка звучить майже як морська легенда. Вогнище, розпалене на високому березі під час одного з пікніків, грецькі моряки помилково прийняли за світло маяка. Сталася катастрофа, в якій загинули люди. Власник землі Олександр Теутул згодом, за переказами, виділив частину своєї землі для будівництва церкви та маяка.
З розвитком порту світло потрібно було наблизити до міста. Нові маяки почали з’являтися на молах. Один із них пережив обстріл Одеси під час Кримської війни, інший згодом був зруйнований під час Другої світової. 15 вересня 1941 року радянські військові підірвали маяк, оскільки він був надто хорошим орієнтиром для німецької авіації. У 1944 році на його місці спорудили нову конструкцію, але й вона простояла недовго.
Сучасний Воронцовський маяк було введено в експлуатацію 1954 року. Він має 26 метрів заввишки, а на його вершину ведуть 135 гвинтових сходинок. Його світло можна побачити приблизно з двадцяти кілометрів. Під час туману морякам допомагає сирена, звук якої поширюється на кілька морських миль.
Маяк також працює в системі двох вогнів. Другий знаходиться на одному з характерних будинків на сучасному бульварі Військово-Морських Сил. Два вогні, розташовані на одній лінії, допомагають кораблям правильно визначити курс і безпечно увійти до порту.
Колись за всім цим стежили доглядачі маяка. У невеликому приміщенні вони мали карту, стіл і стілець. Їхнє завдання сьогодні здається простим: запалити світло після заходу сонця, загасити його на світанку і всю ніч стежити за механізмом. Насправді це була величезна відповідальність. Від їхньої роботи могли залежати життя людей, яких вони ніколи навіть не знали.
Можливо, саме тому маяки мають у собі щось незвичайне. Вони самотні, але водночас існують заради інших. Протягом десятиліть їхнє світло говорило морякам: ось берег, ось починається порт, сюди ви можете безпечно повернутися.
Коли в серпні 2021 року я стояв біля Воронцовського маяка, я дивився на величезний український прапор і на групу туристів, які разом зі мною чекали на схід сонця. Ми були безпечні й щасливі. Нікому не потрібно було думати, чи з’явиться над морем черговий дрон, чи за мить пролунає сигнал повітряної тривоги. Ми просто чекали світанку.
Сьогодні та фотографія має для мене зовсім інше значення. На ній видно не лише маяк, море й український прапор. На ній видно світ, який тоді здавався цілком природним і очевидним.
Але одне не змінилося. Україна, яку я бачив того серпневого ранку, була незалежною. І Україна, яку я бачу сьогодні, попри війну, руйнування та російські атаки, залишається незалежною. А Воронцовський маяк і сьогодні стоїть над Чорним морем. Наче нагадує, що після кожної темряви приходить світанок. І що світло, яке десятиліттями вело кораблі до Одеси, не згасло.
Читайте також:
У Буджацьких степах на Одещині науковці досліджували місцеві рослини, гриби, лишайники та тварин, а також… Read More
Мобілізовані українці, які готуються до захисту країни, змушені спати на бетонній підлозі, накриватися старими простирадлами… Read More
В Одесі поліцейські затримали 50-річного інструктора автошколи, який вимагав в учня 800 доларів за допомогу… Read More
Тривалі відключення світла, холодна квартира чи раптове погіршення здоров’я можуть стати серйозною небезпекою для літньої… Read More
Одеську область та Румунію планують поєднати новою потужною лінією електропередачі «Арциз — Ісакча». Це дозволить… Read More
Восени одесити зазвичай уже можуть придбати вакцину проти грипу в аптеці та зробити щеплення, але… Read More
