Авторський блог

Війна в Ірані: що українцям треба знати про цю країну

Іран дедалі частіше з’являється в українських новинах. Ця країна збила пасажирський літак МАУ, потім організувала постачання дронів «Шахед» російським агресорам. Зараз він сам став жертвою агресії США та Ізраїлю. Але за гучними заголовками — велика країна з потужними ресурсами, складною історією та суперечливою економікою. Розбираємося, чим живе Іран сьогодні і чому про нього важливо знати.

Ключові моменти:

  • Іран має одні з найбільших запасів нафти і газу у світі, але значна частина населення живе за межею бідності
  • Після трагедії 2020 року і початку війни в Україні країна стала помітним фактором міжнародної політики
  • Економіка сильно залежить від енергетики, яка дає понад половину валютних доходів
  • Історія Ірану — це тисячоліття державності та постійний тиск зовнішніх сил

Після катастрофи літака МАУ і появи іранських дронів в Україні ми окремо перевірили ключові факти про Іран: зіставили дані щодо запасів нафти і газу, рівня доходів населення та структури економіки з міжнародною статистикою, а також підняли історичний контекст відносин країни з Росією та Заходом.

***

Ні, ну скажіть, ще якийсь десяток років тому хто в Україні взагалі говорив про Іран? Усього нічого: школярі на уроках географії та всесвітньої історії, якісь студенти, деякі політики, ну і вчені — сходознавці.

Заговорили про нього у нас дуже багато хто, коли 8 січня 2020 року іранські військові збили пасажирський Boeing-737 української авіакомпанії «МАУ» невдовзі після зльоту з їхньої столиці — Тегерана. Загинули всі 176 людей на борту. Після кількох днів заперечень Іран визнав, що літак був помилково збитий ракетами ППО через «людську помилку».

А потім, після початку відкритої агресії РФ проти України, про Іран, його огидну підлість, у нас заговорили всі. Змусили нас це зробити смертоносні безпілотники (БПЛА) «Шахед», якими Іран щедро постачав орків для більш ефективного вбивства українців.

Що ж, як у нас кажуть, «Бог не фраєр, він все бачить»: думаю, що дуже багато хто з нас зараз, коли вкотре сирена сповіщає про підліт «Шахедів», із цілком мотивованим злорадством шукає в мережі свіжу інформацію про те, що сьогодні нового рознесли вщент ізраїльтяни та американці в Ірані. А ми з вами тим часом давайте поцікавимося різними показовими цифрами про Іран.

Іран: населення, економіка і природні багатства

Отже, Іран — це одна з двох країн у світі, де система влади базується на поєднанні влади і релігії (друга — Ватикан). Населення Ірану — 88,55 мільйона, це друга за цим показником країна на Близькому Сході (перша — Єгипет).

За територією (1 648 000 км²) Іран посідає 17-те місце у світі. На території Ірану вмістилися б 4 Німеччини, або 5 Італій, або майже 80 Ізраїлів. Він межує з Іраком, Туреччиною, Вірменією, Азербайджаном, Туркменістаном, Афганістаном, Пакистаном. На півночі в Ірану — Каспійське море, на півдні — Перська та Оманська затоки. І сумнозвісна Ормузька протока.

Природні ресурси: 4-ті у світі запаси нафти (158 млрд барелів, а барель — це майже 160 літрів, тобто простіше — бочка). Це близько 9% світових запасів. А ще там приховано 33,9 трильйона кубометрів природного газу (2-ге місце у світі, це 17% світових запасів). А ще 230 млн тонн вугілля — 1-ше місце у світі за розвіданими запасами.

Енергетичний сектор забезпечує країні понад 50% валютних доходів. Також є 3 млрд тонн міді — 3-тє місце у світі. І 10-те місце у світі за запасами залізної руди (4,7 млрд тонн).

До 60% території Ірану — гори і плато. Пустелі — 25–30%, рілля — 10%. Основні сільськогосподарські культури — пшениця, фісташки, шафран (Іран лідирує у світі за його продажем).

Для довідки: шафран — це найдорожча спеція у світі, яку отримують із висушених приймочок квіток крокусу. Його цінують за унікальний аромат і корисні властивості. Висока ціна зумовлена виключно ручним збором: для 1 кг потрібно зібрати понад 150 000 квітів. Ціна деяких сортів іранського шафрану сягає кількох десятків тисяч доларів за 1 кг. Останніми роками експорт Ірану становить приблизно 150–300 тонн на рік — це понад 90% світового виробництва шафрану.

Далі — про економіку Ірану. $4760 — ВВП на душу населення (для порівняння, в Ізраїлі, знищення якого прописане в Ірані окремим законом, цей показник — 60 тисяч). Приблизно 60% населення живе за межею бідності (у сільській місцевості — до 80%). Реальний курс іранського ріала вражає своєю слабкістю: $1 = 1,5 мільйона ріалів.

Іран — одна з найдавніших держав на Землі

Історія державності в Ірані (раніше — Персія) — одна з найдавніших у світі і лише за письмовими джерелами охоплює майже 5 тисяч років. Зрозуміло, сьогодні ми не будемо в неї заглиблюватися, а торкнемося коротко лише тих її сторінок, які так чи інакше стосуються нинішньої ситуації. Це відносини Ірану із Заходом і Росією.

Нагадаємо: убивство російського посла і відомого поета Олександра Грибоєдова сталося у 1829 році в Тегерані під час розгрому російського посольства фанатичним натовпом. Письменник і дипломат загинув, після чого його тіло було понівечене і впізнане лише за слідом від дуельної рани.

Причиною трагедії стало невдоволення персів умовами Туркманчайського миру: внаслідок серії невдалих воєн із російською імперією Персія втратила території, які нині займають Азербайджан і Вірменія, на неї наклали величезну контрибуцію. А також закріпили право Росії тримати військовий флот на Каспії, що означало остаточне утвердження Росії в Закавказзі.

Зараз путін, зі своїм діагнозом «горе від розуму», як писав Грибоєдов, просто перекреслив ту частину російської історії, втративши Азербайджан і вже фактично Вірменію. За вбивство Грибоєдова Персія розплатилася знаменитим діамантом «Шах» вагою 88,7 карата, який передали імператору Миколі I як компенсацію. Той, ймовірно, подумав про Грибоєдова щось на кшталт «помер Трофим — ну й нехай», а тут такий «бриль» підвезли. Треба брати…

Ще одна сторінка: у 1918 році британські війська окупували весь Іран. У 1919-му було підписано англо-іранську угоду, що встановлювала повний британський контроль над економікою і армією країни.

Залишила слід і Росія. Її Каспійська флотилія під приводом переслідування білогвардійських суден зайшла в іранський порт Анзалі провінції Гілян. Знайшли чи не знайшли білих — питання десяте, зате у 1920 році в провінції Гілян було проголошено Гілянську Радянську Республіку, яка проіснувала до 1921 року.

І ще розділ їхньої історії. Під час Другої світової війни шах відмовив Великій Британії та Радянському Союзу в їхньому проханні розмістити свої війська в Ірані. Про це — трохи детальніше, бо в радянських підручниках це взагалі (!) не афішувалося.

Іран офіційно був нейтральним, але ще з 1930-х років там в економіці, логістиці та навіть в системі освіти активно «допомагала» Німеччина. Тож були реальні побоювання, що раніше побудована Британією нафтова і транспортна інфраструктура почне працювати проти СРСР.

Іранська нафта цілком могла почати підживлювати Гітлера. Тоді Закавказький фронт СРСР підготував 3 армії і Каспійську флотилію, британці в сусідньому Іраку створили свій бойовий «кулак», їхній ВМФ зайняв позиції поблизу іранських портів у Перській затоці.

Відносини Ірану з СРСР і його роль у Другій світовій

16 серпня 1941 р. Іран отримав вимогу вигнати всіх німців зі своєї території. Після відмови йому нагадали пункт договору 1921 року, що СРСР для самозахисту має право ввести в Іран свої війська. Нагадали — і того ж дня ввели. Іран кинувся просити захисту у США, але отримав відмову.

Знадобилося всього 4 дні, щоб союзники продемонстрували повну перевагу на морі, на суші і в повітрі. Іран був окупований і поділений на зони впливу. Основною метою було організувати постачання ленд-лізу для СРСР.

Це була справжня «дорога життя»: чверть усієї американської допомоги пройшла саме через Іран.

Після війни СРСР не одразу вивів війська і підтримував сепаратистів, але під тиском США і Британії у 1946 році змушений був піти.

“Деякі люди лише називаються людьми, не будучи такими”, — сказав Цицерон. Розумієте, про кого це…

Читайте також:

Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса

Share
Валерий Боянжу

В 1996 году с появлением в Херсоне частной и честной газеты "Гривна" ушел в журналистику. Редактор, шеф-редактор, Заслуженный журналист Украины (2007 год). 26 лет работал без отпуска, за этот период ни один номер газеты не вышел без моих материалов. 24 февраля 2022 года в вынужденный отпуск меня отправили убившие газету оккупанты. Длился он год. С начала 2023 года в Одессе я первый раз в жизни стал ВПЛ и второй раз в жизни - журналистом. Газеты "Одесская жизнь" и "На пенсии" меня подогрели, обобрали ( ой,нет, простите: подобрали, обогрели), а если без шуток - то просто реанимировали, вернув мне СЧАСТЬЕ общения с читательской аудиторией. Но домой так хочу - слов нет, чтобы передать.

Recent Posts

  • Новини

«Божевілля за 4 мільярди»: Ігор Бєляков розкритикував плани з будівництва нового зоопарку

Ексдиректор Одеського зоопарку Ігор Бєляков в інтерв’ю виданню «Думська» прокоментував фінансовий стан муніципального закладу. Він… Read More

19-04-2026 в 21:23
  • Статті

Одеський квітень: прогулянка по бульвару Воєнно-морських сил (фоторепортаж)

У середині квітня Одеса звучить тихіше, ніж зазвичай. На бульварі Воєнно-морських сил — перша зелень,… Read More

19-04-2026 в 21:13
  • Право вибору

Трамп не пройшов: одесити не підтримали заміну Пушкіна

В Одесі не отримали необхідної підтримки одразу дві ініціативи щодо заміни пам'ятника поету Олександру Пушкіну… Read More

19-04-2026 в 20:12
  • Новини

Погода в Одесі 20 квітня: що обіцяють синоптики

У понеділок, 20 квітня, погода в Одесі та області буде хмарною та без опадів. Небезпечні… Read More

19-04-2026 в 19:26
  • Новини

«Золота» оселедець: чому у Вилковому порожніють сіті, а рибалки підраховують збитки

Цього сезону знаменита «дунайка» стала справжнім дефіцитом. Незважаючи на те, що риба почала заходити в… Read More

19-04-2026 в 17:32
  • Статті

«Пристебнула ногу й побігла далі»: як жити з протезом на Одещини та про «блокаду» лікування на Паланці

Історія Надії Сіромашенко з села Котловина — це не лише про силу духу після ампутації.… Read More

19-04-2026 в 17:04