Тема ртуті несподівано виникла під час прогулянки одеською барахолкою біля Старокінного ринку. Журналіст «Одеського життя» Валерій Боянжу звернув увагу на старі медичні прилади, які продавалися разом з іншим нехитрим товаром, і вирішив розібратися, наскільки небезпечні звичні для багатьох ртутні термометри й тонометри. За цією побутовою знахідкою виявилася історія не лише про властивості ртуті, а й про важкі наслідки її впливу на людину.
Ключові моменти:
Вчергове (впевнений — не востаннє) тему я, не образно кажучи, а фактично, підняв із землі (є у журналістів такий термін). Я справді вже неодноразово знаходив теми для публікацій на знаменитій одеській барахолці поблизу Старокінного ринку.
Ось і зараз якийсь літній джентльмен на невеликій клейонці розклав свій нехитрий товар, серед якого сусідили ртутний тонометр у важкому карболітовому корпусі та медичний ртутний термометр. Усе — «мадэ ин ссср», як то кажуть. Думаю, зрозуміло, що сьогодні ми з вами поговоримо про ртуть. Це єдиний метал, який перебуває в рідкому стані за нормальних умов, елемент №80 у таблиці Менделєєва. А ще — та ще отрута!
Згадую давно прочитаний детектив. Чоловік, якийсь начальник, здоровий, як тристулкова шафа, раптом занедужав, став хворіти. І ніхто не міг зрозуміти причини, поки хтось випадково не звернув увагу на те, що його золота обручка стала не жовтою, а сріблястою. Пари ртуті!?
Усе догори дриґом перевернули в його кабінеті й — таки так! — у кутку під масивним важким сейфом виявили чималу калюжу ртуті. «Підсиджував» хтось чоловіка, претендував на його посаду, ось і вирішив так хитро його вбити. І якби не обручка — був би в кабінеті інший мешканець. А отруєння парами ртуті — зовсім не художня вигадка.
І якщо в термометрі тієї ртуті з гулькин ніс, то в тонометрі її — мало не здасться! І те, й інше в будинку — вважай, міна уповільненої дії. Тому що навіть тієї грамульки ртуті з термометра у разі розбиття колби цілком достатньо для того, щоб, як кажуть в Одесі, мати великий гембель.
Ртуті мало, але ж відомо: «малий клоп, та смердючий». І якщо по-розумному, слід негайно провести демеркуризацію приміщення. Поясню: це мудроване слово походить від латинської назви ртуті — Mercurius. А в таблиці Менделєєва зі шкільної програми ми знаємо ртуть як Hg. Це походить від грецького hydrargyros — «рідке срібло».
Пам’ятаю, ми «від великого розуму» в дитинстві ртуттю з розбитого термометра руками(!) натирали жовті 2-копійчані монетки, і вони візуально перетворювалися на блискучі 10-копійчані. Оце «навар» був! Щоправда, робили ми це, зрозуміло, не вдома, на очах у батьків, а у дворі.
Підкреслимо, що з ртуттю пов’язані біографії людей, набагато відоміших за автора цих рядків, і зв’язок цей дуже сумний. Наприклад, Ісаак Ньютон. Аналіз його волосся, проведений через століття, показав підвищений вміст ртуті. Ньютон активно займався алхімією та працював із ртуттю та її сполуками. Тому існує версія про хронічне отруєння.
Безперечно, це не така «дрібниця», як розбитий термометр, але цей та наведені нижче приклади все ж мають насторожити навіть власників ртутних термометрів і тим більше тонометрів.
В Іраку у 1971–1972 роках сталася найбільша епідемія отруєння ртуттю. Туди завезли зерно, призначене для посіву, оброблене сполукою ртуті для захисту від грибків і шкідників. Але частина населення використала це зерно в їжу — з нього робили борошно та хліб.
Наслідки виявилися катастрофічними: було госпіталізовано 6 530 людей, офіційно зареєстровано 459 смертей. Реальна кількість постраждалих і загиблих, імовірно, була вищою. Особливо постраждали діти, зокрема ті, хто зазнав впливу ще до народження. ВООЗ характеризує цей спалах як найбільшу зареєстровану епідемію отруєння ртуттю.
В Англії є вислів «mad as a hatter» — «божевільний, як капелюшник». Працівники капелюшної промисловості XIX — початку XX століття під час виготовлення фетру використовували сполуки ртуті, через що у працівників розвивалося хронічне отруєння: тремор, психічні розлади, порушення мовлення та координації. Це історично зафіксований факт.
Далі — до справи: якщо розбився ртутний градусник, головне — не розносити ртуть по квартирі й не намагатися прибрати її пилососом (вона в ньому нагріється, і отруйне випаровування ще більше посилиться). Що робити? Виведіть людей і тварин із приміщення. Закрийте двері в кімнату, відкрийте вікно для провітрювання. Але не влаштовуйте протяг, який може рознести пари ртуті по квартирі.
Зберіть видимі кульки ртуті аркушем цупкого паперу; посвітіть ліхтариком під низьким кутом — краплі ртуті добре блищать. Усе зібране помістіть у скляну банку з водою, щільно закрийте кришкою. Потім, якщо по-розумному, для повного щастя треба зв’язатися з місцевим представництвом МНС.
Коротше, воно вам треба, як кажуть в Одесі? Ртутні тонометри — вже рідкість, а термометрів ще багато. Раджу замінити їх на сучасні, там замість отруйної ртуті — нешкідливий ГАЛІСТАН. Це рідкий металевий сплав, що складається з галію (Ga), індію (In) та олова (Sn — станум). Так, у нього є недолік — його важче «збити», тобто це не несправність, а просто така поведінка цього сплаву. Розбили галстановий термометр? Віником підмели, у совок зібрали, у сміттєве відро висипали — і на цьому все.
На завершення бажаю всім нашим читачам здоров’я, і нехай ваш новий нешкідливий термометр завжди показує «36 і 6», а найсучасніший безртутний тонометр — 120\80.
Читайте також:
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
Жовтень поки не поспішає вмикати режим холодів. 7 жовтня в Одесі опадів не очікується, а… Read More
В Одесі з’явилася вулиця імені Соні Делоне — художниці, яка народилася тут і стала зіркою… Read More
В Одесі запланували роботи на електрообладнанні, через які частину споживачів тимчасово залишать без електропостачання. Обмеження… Read More
В Одесі Спільнота святого Егідія організовує гуманітарну допомогу для людей віком від 65 років. Йдеться… Read More
Що зберігають у двох закритих книгосховищах бібліотеки Грушевського, чому найдавнішому фоліанту понад 300 років і… Read More
Попри процес деколонізації, в Одесі досі залишаються пам’ятники Олександру Пушкіну. Нова карта показала, що місто… Read More