Молодша сестра Лесі Українки Ізидора Косач у 1937 році опинилася в радянському таборі за звинуваченням у «контрреволюційній діяльності». Однак через два роки її несподівано звільнили. Історики припускають: вирішальну роль могло зіграти наближення ювілею великої української поетеси, ім’я якої було надто значущим для суспільства.
Ізідора Косач - сестра Лесі Українки
Ключові моменти:
Про долю Ізидори Косач згадують у мемуарах сучасників і дослідженнях, присвячених родині Косачів. У листах і спогадах не раз описують, наскільки близькими були сестри: Леся навчала Ізидору мов, допомагала з музикою та підтримувала її інтелектуальні зацікавлення.
Історики української культури звертають увагу на цікаву обставину: звільнення Ізидори відбулося саме тоді, коли влада готувалася до масштабного відзначення 70-річчя поетеси. У середовищі української інтелігенції активно обговорювали долю членів родини Косачів, і питання про молодшу сестру Лесі звучало навіть під час поїздок радянських делегацій до Галичини.
Пам’ять про Лесю Українку була настільки важливою для українського суспільства, що навіть репресивна система змушена була зважати на це.
Нині ім’я Лесі Українки (Лариса Петрівна Косач-Квітка, 1871–1913) в Одесі звучить особливо часто. Місто вирішило встановити їй пам’ятник — поетеса неодноразово бувала тут. Обговорювалися численні варіанти монумента, створені різними скульпторами.
Сьогодні важко знайти покоління українців — від людей поважного віку до зовсім юних підлітків — які не знали б про Лесю Українку хоча б зі шкільної програми. Тож довелося чимало порпатися в її біографії, щоб знайти щось менш відоме. Чи вдалося — судити читачам.
У березні 1888 року, коли Лесі було вже 17 років, у родині народилася її молодша сестра Ізидора. Вона була наймолодшою, п’ятою дитиною в родині. Судячи з рядків, які збереглися, Леся дуже її любила, просто обожнювала:
«Гордо, пишно, променисто золотії світять зорі,
Та не може дорівнятись ні одна з них Ізідорі».
Леся, яка знала 13 мов, займалася з сестрою французькою, навчила її гри на фортепіано. Ізидора продовжила навчання: у Петербурзі закінчила жіночі сільськогосподарські курси, а в Києві у 1911 році — політехнічний інститут, ставши агрономкою. Вона працювала в науково-дослідному інституті та викладала в сільськогосподарському інституті у Білій Церкві.
Здавалося б, усе складалося добре. Але більшовики, які прийшли до влади, уважно стежили за нею та за всією родиною Косачів. Їм не подобалася українськість цієї родини. На початку сумнозвісних 1930-х років сестрам Лесі «органи» дали зрозуміти, що пильно стежать за їхньою «контрреволюційною діяльністю». Під репресії потрапили їхні чоловіки.
Чоловіка Ольги покарали за членство у вигаданій «Спілці визволення України». Незабаром чоловіка Ізидори на чотири роки заслали на Північ. А восени 1937 року НКВС дійшов і до самої Ізидори. Її заарештували та два місяці допитували за звинуваченням у тому, що серед студентів Київського сільськогосподарського інституту вона нібито «вела контрреволюційну діяльність і поширювала провокаційні чутки». Вирок — вісім років виправно-трудових таборів.
Із «місць не таких уже й віддалених» Ізидора неодноразово зверталася до влади з проханням неупереджено розслідувати її «злочин». І ось через два роки її несподівано звільнили. Люди, які знали ситуацію, говорили, що важливу роль у цьому відіграло наближення 70-річчя з дня народження Лесі Українки.
Уже тоді готувалися урочистості до 1941 року, і «компетентні органи» чудово розуміли, наскільки велика повага до поетеси в Україні і наскільки дивно виглядає ситуація, коли її сестра перебуває у в’язниці.
До того ж восени 1939 року представники «української радянської інтелігенції» відвідали Галичину, де від знайомих Лесі Українки почули запитання про долю її сестер. Повернувшись до Києва, вони з подивом дізналися, що молодшу вже заарештували.
Так Ізидора опинилася на волі і навіть брала участь у заходах, присвячених ювілею старшої сестри.
Під час Другої світової війни Ізидора співпрацювала з ОУН і була заарештована гестапо. Але її… відпустили. Існує обґрунтована думка, що німецькі нацисти, зваживши на любов українців до Лесі Українки, вирішили, що краще звільнити її сестру.
До речі, тут можна провести паралель із сучасною Росією. У Москві затримували людей, які приносили квіти до пам’ятника Лесі Українці, особливо у річницю початку війни — 24 лютого, вважаючи це несанкціонованою акцією.
Поліція чергувала біля монумента, перевіряла документи і оглядала речі, фіксуючи антивоєнні жести. Такі дії, що перетворили пам’ятник на місце стихійного меморіалу, російська влада розцінює як політичний жест.
У 1943 році Ізидора Косач (Борисова) дісталася США, де прожила до 1980 року.
Так, улюблена молодша сестра Лесі прожила майже вдвічі довше за неї — ніби під її невидимим захистом:
«Дорогих перлин коштовних є багато в синім морі,
Та не може дорівнятись ні одна з них Ізідорі…»
Нагадаємо, що раніше в Одесі показали всі 12 проєктів пам’ятника Лесі Українці. Усі вони зазнали жорсткої критики за плагіат, банальність і художню слабкість.
Читайте також про незвичайний фотопроєкт за «Лісовою піснею» Лесі Українки за участю театральних акторів.
Через безпекові ризики десятки дитячих таборів на Одещині залишаються закритими. Натомість дітей відправляють на відпочинок… Read More
Міжнародний жіночий день в Одесі мине без опадів, але з прохолодними ночами. Синоптики обіцяють мінливу… Read More
Ціни на пальне в Україні стрімко пішли вгору і викликали хвилю ажіотажу серед водіїв. Бензин… Read More
В Одесі модернізують соціальну, медичну та адміністративну сфери. Понад 17 тисяч містян отримали допомогу від… Read More
У Кодимі на Подільщині понад сорок років разом живуть азербайджанець Ариф Іскендеров та українка Людмила.… Read More
Поблизу НПП «Тузлівські лимани» вперше у 2026 році зафіксували рожевих пеліканів. Зграя з понад 50… Read More