«Зрозуміла, що зможу вижити в будь-якій країні»: як живеться українським біженцям у Німеччині

Ключові моменти:

• Олена родом із Кам’янського опинилася у Франкфурті випадково;
• Як біженцям вивчити німецьку мову;
• Як йдуть справи з роботою і житлом у Німеччині;
• Скільки коштують деякі продукти в Німеччині;
• Плюси і мінуси життя у Франкфурті.

У Франкфурті опинилася випадково

– Коли почалася війна, я зі своїм хлопцем і його батьками машиною виїхала з Києва спочатку на Тернопільщину, потім до Польщі, а вже звідти – до Німеччини. Сім’я мого хлопця – з Грузії, яку вони вимушено залишили у 2008-му також через військову агресію росіян, тож рішення виїжджати було ухвалене ними миттєво. Спочатку в нас не було чіткого плану, в якій саме країні хочемо зупинитися – найчастіше обговорювалася Велика Британія через наявність там далеких родичів.

У Франкфурті-на-Майні ми опинилися проїздом, але випадково затрималися на десять днів: на цей термін українських біженців безкоштовно розміщували в готелі. За цей час ми трохи заспокоїлися, освоїлися й вирішили залишитися. Перші місяці жили в готелях, потім знайомі допомогли винайняти квартиру, багато сил пішло на оформлення необхідних документів і певні бюрократичні процедури.

Хоча той час я вже погано пам’ятаю, оскільки всі рішення тоді ухвалювали на сімейній раді, й особисто від мене залежало не так вже й багато. Але через рік я розлучилася зі своїм хлопцем і почала цілком самостійне життя.

Читайте також: Європейські цінності очима українки: чому вчителька з Німеччини мріє повернутися додому

Німецьку вивчила за півтора року

– Я непогано знаю англійську мову, тому перший рік обходилася нею, а німецьку особливо не вчила, сподіваючись скоро повернутися до Києва. Але потім прийшло усвідомлення, що знати мову країни, в якій живеш, все-таки потрібно. Я пішла на курси, де стала старанно займатися, до того ж мені дуже пощастило з викладачами. Хочу зазначити, що курси дають хороші базові знання, але мовні нюанси я опановувала самостійно, щодня дивлячись фільми та новини німецькою, спілкуючись з однолітками. Моя цілеспрямованість дала результати, й зараз у мене підтверджений рівень мови В2.

Звісно, відсутність мовного бар’єру значно спрощує життя в Німеччині в усіх сферах, як-от пошук нормальної роботи, вирішення побутових питань чи налагодження особистих контактів. Почувши від іноземця фразу німецькою, нехай навіть із помилками та акцентом, місцеві жителі одразу стають більш привітними. Хоча обманюватись не варто: загалом проблеми України та українців німців особливо не хвилюють, вони очікувано стурбовані своїми власними «внутрішніми» справами: зростанням цін і податків, напливом нелегальних мігрантів тощо.

Робота є, було б бажання

– Я вже два роки працюю в Німеччині барменом, оскільки мала такий досвід і в Україні. У Франкфурті це був спочатку нічний клуб, тепер – ресторан. Робота та колектив (більшість моїх колег – веселі та позитивні молоді люди) мені подобаються, але легкою цю працю назвати ніяк не можу. Ненормований робочий день (щоправда, переробіток оплачується), «плаваючі» зміни, безліч обов’язків (окрім безпосередньо приготування та подачі напоїв) плюс невичерпний потік відвідувачів, з якими ти завжди маєш бути усміхненою й привітною, – усе це вимагає величезної кількості сил, енергії та здоров’я. Я ж, як на зло, досить часто хворію. Наприклад, нещодавно цілий місяць боролася з ангіною.

Крім цього, коли є можливість, я підробляю нянею в школі по сусідству – займаюся та граюся з учнями молодших класів після уроків до того часу, коли за ними прийдуть батьки, зазвичай – з 13.00 до 17.00.

Загалом хочу сказати, що роботи у Франкфурті багато, і її за бажанням можна знайти, знаючи німецьку мову навіть мінімально або володіючи тільки англійською. Інше питання, що не всі українці палають бажанням працювати, й на це є свої причини.

Житло: дорого і часто «з підступом»

– Оренда житла у Франкфурті традиційно дорога. За однокімнатну квартиру разом із комуналкою за місяць доведеться заплатити щонайменше 800-900 євро. Тож якщо ти отримуєш невелику зарплату в 1300-1500 євро (а приблизно таку суму й отримують на руки продавці, касири, офіціанти), то на життя лишається лише 500-600 євро, тобто приблизно та сама біженська допомога. Не дивно, що українці, яким вдалося отримати соціальне житло, не надто зацікавлені в пошуках роботи, оскільки, отримуючи мінімальну зарплату, вони зазвичай втрачають право на виплати, а часто й на комунальну квартиру. Але мені подобається активне самостійне життя, тому я одразу вирішила працювати й знімати житло.

До теми: Виїхати не можна залишатися: чи депортуватимуть українських біженців

Звісно, я мріяла про окрему квартиру, але після тримісячних безуспішних пошуків здалася, й зрештою винаймаю кімнату за 400 євро, розділивши оренду разом зі знайомою дівчиною. Тут треба зазначити, що проблема знайти щось нормальне на ринку житла у Франкфурті ще й у тому, що за стабільно високу ціну вам часто намагаються підсунути відвертий неліквід. Наприклад, це може бути дивне приміщення посеред якихось занедбаних будівель, квартира з майже непрацюючою каналізацією або зі зламаною витяжкою, забитою сміттям. Тому під час огляду житла, що вам пропонують, та підписання договору оренди потрібно бути дуже уважним.

Життя налагоджене, але душею я вдома

– Буду чесною: за три роки в Німеччині в мене був і депресивний період, і відчуття повного соціального вакууму, і небажання навіть просто виходити з дому, не кажучи вже про щось більше. Але поступово я привчила себе мислити позитивно, не скаржитися, не конфліктувати, більше спілкуватися з іншими людьми, й згодом це увійшло в мене у звичку.

Нині я сміливо можу сказати, що налагодила своє життя тут: маю стабільну роботу (до речі, нещодавно роботодавець за власною ініціативою підписав зі мною безстроковий контракт, чим можуть похвалитися навіть не всі працюючі німці, не те що іноземці), затишне житло, хороших друзів і свої улюблені місця у Франкфурті. Я досить багато подорожую: з тутешнього міжнародного аеропорту – одного з найбільших у Європі – можна без проблем на кілька днів злітати в будь-яку точку світу.

Ба більше, завдяки своєму «німецькому» досвіду біженця я зрозуміла, що зможу вижити в будь-якій країні, головне – нести відповідальність за себе, дотримуватися місцевих правил і законів та не опускати руки за перших труднощів. Але, незважаючи на всю стабільність мого сьогоднішнього життя, душа моя, як і раніше, залишається в Україні, і я все ще сподіваюся на завершення війни й повернення в улюблений Київ.

Скільки коштують продукти в Німеччині

• 1 л молока – 1-1,25 євро;
• 500 г курячих крилець – 2,80 євро;
• 1 кг курячого філе – приблизно 12 євро;
• 0,5 л оливкової олії – 6-7 євро;
• упаковка нарізаного зернового хліба – 3 євро;
• пачка вершкового масла – 3 євро;
• 10 яєць – від 2 до 5 євро (біо-продукт);
• 1 кг картоплі – 1,40 євро;
• чашка кави у звичайній булочній – 3 євро, у кав’ярні – 6-7 євро.

Плюси та мінуси життя у Франкфурті

З плюсів:

• велике мультикультурне місто з толерантно налаштованими жителями;
• дуже зручна й продумана транспортна інфраструктура – легко дістатися як у різні райони Франкфурта, так і в передмістя, інші міста Німеччини та країни Європи;
• за бажання можна легко знайти роботу людям різних спеціальностей, є можливості для швидкого кар’єрного зростання;
• багато парків і зелених зон, чисто, немає проблеми бездомних тварин.

З мінусів:

• дорога оренда, поширеність житла «з нюансами»;
• у деяких районах підвищений рівень злочинності та багато людей із неадекватною поведінкою: безхатченків, споживачів наркотиків, через яких не почуваєшся в безпеці на вулиці та в громадському транспорті.

Ще стаття на тему: Щоденник переселенця: «Як тільки Україна переможе, ми одразу повернемося».