В Одеському цирку більше немає тигрів і не буває аншлагів. Через вимоги безпеки зал заповнюють лише частково, а артистів шукають по всій країні. Щоб утримати глядачів, цирк почав експериментувати з новими форматами шоу – від джазових вистав до спільних номерів із драматичними акторами.
Ключові моменти:
Журналістка «Одеського життя» побувала в Одеському цирку на Коблевській, поспілкувалася з головним адміністратором Вадимом Борисовичем Андреевим, працівниками та глядачами і дізналася, як сьогодні працює один із найстаріших цирків України.
Колись сюди приходили заради левів, тигрів і гучних шоу з аншлагами. Сьогодні Одеський цирк працює лише на частину залу через вимоги безпеки, шукає артистів по всій країні та фактично тримається здебільшого завдяки глядачам. Але щовихідних під старим куполом усе одно лунають дитячий сміх, музика та оплески: бо у місті, де діти ростуть під звуки дронів і ракет, навіть дві години свята – безцінні.
Одеський цирк – один із найстаріших в Україні та Європі. Його будівлю на Коблевській відкрили ще у 1894 році. За більш ніж століття він пережив революції, Другу світову війну, розпад СРСР та економічні кризи. Але, схоже, найважчий період для нього настав саме тепер.
– На сьогодні у нас немає власної трупи. Ми самі шукаємо програми по всій Україні, збираємо вистави, запрошуємо режисерів, самі все організовуємо, – розповідає головний адміністратор цирку Вадим Борисович Андреев.
За його словами, після початку повномасштабної війни значна частина артистів виїхала за кордон. Хтось залишився працювати у європейських цирках, а хтось просто не ризикує повертатися до країни, де виступ будь-якої миті може перервати повітряна тривога.
Фактично зараз Одеський цирк живе у режимі постійного «ручного управління»: домовленості, тимчасові контракти, гастрольні колективи, збірні програми.
Але найбільш помітним для глядачів стало інше – майже повна відсутність великих тварин.
– Прямої заборони на тварин немає. Але є дуже жорсткі вимоги до умов їхнього утримання. А наш цирк старий, і фізично забезпечити такі умови для великих хижаків ми зараз не можемо, – пояснює адміністратор.
Тигри, леви та масштабні номери з хижаками залишилися у минулому. І це, кажуть у цирку, боляче вдарило по глядацькому інтересу. Сьогодні максимум, кого з тварин можна побачити на арені, – коней, поні, собак чи котів.
– Перше, про що питають люди у касі: які будуть тварини і хто з клоунів виступає. Особливо діти, – говорить Вадим Борисович.
Ще одним ударом стали воєнні правила безпеки. Через кількість місць в укритті цирк не може заповнювати зал повністю.
– Ми працюємо лише на третину глядачів. Бомбосховище вміщує приблизно 500 людей – отже, більше приймати не можемо, – пояснюють в адміністрації.
Тобто навіть якщо всі квитки продані, значна частина місць все одно залишається порожньою.
Зауважимо, що при цьому цирк не належить місту – він підпорядковується Міністерству культури. Державне фінансування лише часткове, тому основний заробіток приносять самі вистави.
І тут починається справжня циркова акробатика – щоправда, вже не на манежі, а у фінансовій реальності.
У цирку постійно вигадують нові формати, аби втримати глядача. На Новий рік тут створили незвичну постановку, де циркові артисти виступали разом із драматичними акторами. Також був проєкт «Цирк у стилі джазу» – із живим оркестром, вокалістами та музичними імпровізаціями просто під куполом.
– Ми намагаємося експериментувати. Інакше зараз просто не вижити, – кажуть у цирку.
Окрему ставку тут роблять на дітей. Уже два роки поспіль в Одесі проводять фестиваль дитячого циркового мистецтва. Цього року планують третій – і хочуть зробити його міжнародним.
На арену виходять діти – вихованці українських циркових студій, приїжджають учасники з Молдови та інших країн. І саме тут стає зрозуміло: для багатьох батьків цирк сьогодні – вже не просто розвага.
У фойє маленькі дівчатка у блискучих сукнях тягнуть батьків до фотозон, хлопчики стискають у руках палички із солодкою ватою, а дорослі тим часом нервово перевіряють телефони – чи не оголошено чергову тривогу.
– Ми спеціально прийшли підтримати цирк. Бо дітям зараз дуже важко психологічно, – говорить Наталка, яка прийшла на виставу із сином. – Вони ростуть у війні. Для них сирени, дрони й вибухи – це вже буденність. А тут хоча б на дві години вони можуть просто бути дітьми.
Інша глядачка, Оксана, каже, що сьогодні такі місця для дітей важливі не менше, ніж спортивні секції чи консультації психологів.
– Тут у них горять очі. Вони сміються, аплодують, захоплюються. І ти хоча б трохи бачиш дитину у нормальному дитинстві, а не постійному стресі, – говорить жінка.
Попри всі труднощі, цирк намагається підтримувати й військових. Для дітей захисників, поранених бійців та сімей військових частину місць на виставах віддають безкоштовно.
– Ми співпрацюємо з госпіталем, Будинком офіцерів, військовими частинами. На кожну виставу приймаємо безкоштовно від 20 до 40 людей, – розповідає адміністратор.
І поки країна живе у реальності великої війни, старий Одеський цирк теж тримається – із потертою ареною, напівпорожнім залом, постійною нестачею грошей і стійкою впевненістю в те, що дітям усе одно потрібне свято.
Навіть якщо постійно лунають сирени.
Читайте також:
Напередодні пляжного сезону одесити традиційно обговорюють не лише безпеку узбережжя, а й базові умови відпочинку:… Read More
Навіть простий салат може смакувати по-різному залежно від заправки. Один соус здатний зробити його легшим… Read More
Вдень у середу, 27 травня, російський дрон-камікадзе типу «Шахед» влучив по автомобілях та магазинах в… Read More
В одеських трамваях і тролейбусах з’явилися нові схеми руху, однак пасажири вже помітили на них… Read More
В Одесі СБУ затримала клірика УПЦ (МП), якого підозрюють у передачі координат для ударів РФ.… Read More
Країни для навчання за кордоном. Розбираємо вибір європейських вишів для IT, медицини, бізнесу та креативу. Read More
